Авторитаризм у турборежимі. Коли стиль Зеленського стане писком моди в Європі
Політичний журналіст Віталій Портников у статті на сайті "Еспресо" висловив досить слушну думку: Захід може втратити інтерес до нашої країни з причини видимих спроб побудови тут авторитарної держави російського або білоруського типу. "Причому держава будується в справжнісінькому "турборежимі". Те, на що в інших пострадянських автократів - Лукашенко або Путіна - йшли роки, Зеленський намагається здійснити за місяці", - пише Портников.
Він звернув увагу на те, що українська влада не прислухалася до прохання послів Канади, Великобританії, Німеччини та Європейського Союзу відкоригувати ряд норм у судовій реформі Зеленського. Нагадаємо, президентський законопроект парламент ухвалив у середу лише завдяки підтримці частини позафракційних депутатів. В результаті, вважає Портников, на Заході виробиться уявлення про Україну як про нездійснений авторитарній державі, населення якого просто не розуміє значення інститутів влади і розділення їх повноважень. Що спричинить за собою відмову Заходу від конфронтації з Москвою заради Києва.
Дійсно, за останні роки тема так званого зовнішнього управління стала дуже актуальної в Україні, на ній выкормились десятки політиків, які звинувачують США і ЄС втручання в наші внутрішні справи - або безпосередньо, або за допомогою своїх агентів-"грантоїдів". Після зміни влади багато громадських активістів та експертів, які отримували гранти, опинилися на міністерських посадах або стали народними депутатами. У тому числі і від "Слуги народу". З одного боку, західні структури на зразок як посилили свій вплив, але в разі посилення авторитарного вектора конфлікт між "грантоїдами" в керівних кріслах і провідниками ідей встановлення в Україні м'якої диктатури неминучий.
Також не треба забувати, що в руках західного світу знаходиться ефективний інструментарій маркування країн "демократії" (тобто ті, з ким можна мати справу) і "авторитарні режими". З останніми розмова зовсім інший. Звідси логічно припустити, що розпочата владою кампанія гучних посадок опиниться під дуже пильним увагою наших західних партнерів.
Там підтримували боротьбу з корупцією в Україні і суттєво допомагали в цьому, але у наших західних партнерів завжди було розуміння того, що в нашій країні суди схильні прислухатися до думки влади (простіше кажучи, залежні), тому неприпустимо використання антикорупційних органів для політичного тиску. А політичні мотиви в цілому ряді справ проти діячів минулої влади очевидні, у тому числі і в справах проти Петра Порошенка.
І тут не має сенсу сперечатися, будуть чи не будуть західні кола підтримувати Петра Олексійовича або когось ще з тих, проти кого зараз заведені справи в Україні. Сенс не в особистостях, а в процедурах. На їх порушення у країнах, що претендують на підтримку Заходу, реакція буде обов'язковою. Простіше кажучи, посадки по бєспрєдєлу значно послаблять позиції Києва на будь-яких переговорах.
Але є і ще один важливий момент: якщо західні структури будуть мовчки спостерігати за подіями, що розвиваються в Україні не в бік демократії, то це стане сигналом їх політикам, що можна переймати досвід української влади, переписуючи під себе правила.
Для західних демократій проблема популізму стоїть дуже гостро - партії, чия ідеологія дає прості відповіді на складні питання, впевнено заходять у владу. Приголомшлива перемога Зе-команди в Україні з подальшим дуже швидким перекроюванням функцій державних інститутів може стати орієнтиром для цих сил. Тепер "стиль Зеленського" збагатився новим елементом - посадки у турборежимі. Це просто знахідка для західних політиків, які грають на егалітарних настроях суспільства. Які в свою чергу руйнують основи західних демократій.
Тому звернення послів з приводу судової реформи - не остання спроба напоумити Зеленського. Поки його "стиль" не став писком моди в середовищі європейських популістів.
