Автомобільна проблема. Чому нашій армії нічим замінити ГАЗ-66

Однією з актуальних проблем української армії продовжує залишатися насиченість військових підрозділів автомобільною технікою. Незважаючи на те, що після розвалу Радянського Союзу Україні дісталася просто величезна кількість різноманітної автотехніки, дуже швидко вона знайшла своїх господарів на цивільному ринку. В результаті, коли в 2014 р. почалося формування батальйонів територіальної оборони і нових підрозділів, автомобілі довелося вилучати з народного господарства.

Надалі були зроблені деякі кроки для насичення парку, зокрема, в березні 2016 р. було підписано угоду про складальне виробництво вантажівок МАЗ-6317 під найменуванням "Богдан-6317" в Черкасах, на дочірньому підприємстві корпорації "Богдан" Автоскладальному заводі № 2.

Зазначимо, що власне вантажівка була створена наприкінці 1980-х за досить жорстких технічних умов Міністерства оборони СРСР. Її дослідні зразки пройшли у всіх природно-кліматичних зонах приймальні випробування, за результатами яких автомобіль був рекомендований до прийняття на озброєння і навіть включений у державне замовлення на 1991 р. Однак після розпаду Радянського Союзу про машину ніби забули, і тільки в 1996 р. вона була прийнята на озброєння білоруської армії, почалися поставки також в РФ і Азербайджан.

На першому етапі в Україні організували великовузлове складання, включаючи складання шасі, зварювання, фарбування і установку вантажної платформи. Далі відбулася локалізація виробництва із залученням українських виробників комплектуючих. У числі постачальників Кременчуцький колісний завод (КрКЗ), шинний завод "Росава" (Біла Церква), а також виробник акумуляторів "Іста" (Дніпропетровськ).

Тривалий час великою проблемою було використання двигуна російського виробництва ЯМЗ-238Д потужністю 330 к. с., проте в кінці 2017 р. Міністерство оборони України видало наказ про прийняття на озброєння машини "Богдан-63172".

Фактично це повністю локалізована версія (без російських комплектуючих) білоруської машини з китайським шестициліндровим рядним дизельним двигуном з турбонаддувом Weichai Power WP10.380E32 потужністю 380 к. с. Причому китайським двигун можна називати досить умовно: ще у вересні 2017 р. китайська компанія Weichai Power почала будувати в індустріальному парку "Великий камінь" (на території Смолевицького р-ну Мінської обл.) завод, який випускатиме мотори для вантажівок, спецмашин і автобусів. Це підприємство зможе забезпечити і потреби українських виробників.

На базі "Богдан-63172" створений цілий ряд спеціалізованих машин, зокрема, вантажний бронеавтомобіль для перевезення боєприпасів з мультиліфтом Hiab Multilift.

Закупівлі тривають і донині. Так, 7 вересня Міністерство оборони України підписало контракт на поставку до 30 листопада 41 вантажівки "Богдан-63727".

Питання про те, чи є така прив'язка до Білорусі через відверто проросійську позицію її керівництва плюсом чи мінусом для обороноздатності держави, на сьогодні залишається дискусійним, але поки що ситуація саме така.

Однак відносно милостива картинка є тільки в розрізі вантажівок вантажопідйомністю від 8 до 12 т, а ось парк машин меншої вантажопідйомності знаходиться просто в катастрофічному стані. Насамперед йдеться про ГАЗ-66 (був у серійному виробництві в СРСР з 1964 р.).

З початком війни на Донбасі ГАЗ-66 стали масово знімати зі зберігання і відправляти в війська. Так, аеромобільні частини, які першими пішли на війну, весною 2014 р. взагалі були оснащені виключно такими машинами.

Свою лепту в початковий період війни внесли і волонтери, які скуповували ГАЗ-66 на цивільному ринку.

Однак нині "шишиги" практично повністю виробили свій можливий і неможливий ресурс, а запасні частини стали справжнім головним болем для постачальників.

Кілька років тому дещо активізувалися спроби знайти реальну заміну. Тоді з'явився варіант викруткового виробництва повнопривідної версії індійської вантажівки Tata LPTA 713 TC. Армійці навіть проводили порівняльні випробування, був знайдений і підрядник — Бориспільський автозавод корпорації "Еталон". Однак тоді щось не склалося.

Другим реальним варіантом могла б стати закупівля за кордоном. Так вчинила, наприклад, Литва, яка за п'ять років купила 340 легких вантажівок Unimog U5000 (загальна сума контракту становила 70 млн євро).

Однак поки заміни для ГАЗ-66, особливо у версії КУНГ (стандартизований за габаритами тип закритого кузова-фургона військових вантажних автомобілів) і спеціальних машин (включаючи, наприклад, командно-штабну Р-142), немає, і армійці на лінії зіткнення на Донбасі воюють на тому, що є.