Авіаційний спецназ. Чим буде озброєна ескадрилья спецоперацій ЗСУ

З кожним днем все більш рельєфно видно майбутня структура Збройних сил України, максимально наближена до стандартів НАТО з окремими Командуваннями і поділом завдань

Так, буквально днями з'явилася інформація, що у складі 456-ї бригади військово-транспортної авіації з 1 січня сформована 35-я окрема змішана ескадрилья. Причому призначена для оперативного повітряного забезпечення діяльності Управління Сил Спеціальних операцій ЗСУ.

Нагадаємо, що Сили Спеціальних операцій створено в структурі Міністерства оборони України у квітні 2015 р. За законом, прийнятим Верховною радою України 26 липня 2016 р., серед завдань - спеціальна розвідка, контртерористичні операції, спеціальні операції та нетрадиційні методи ведення війни як-то психологічні та інформаційні операції.

До складу Управління СЗГ входять окремий навчальний центр, два полку спецназу (3-й у Кропивницького і 8-й в Хмельницькому), 73-й морський центр спецпризначення (Очаків), 140-й окремий центр спеціального призначення (Хмельницький), а також мінімум чотири загону інформаційно-психологічних операцій. І ось тепер з'явилася і власна авіаційна ескадрилья.

Правда, повністю перейти на американський манер і передати її до складу Управління СЗГ наші генерали не зважилися - ескадрилья знаходиться тільки в оперативному управлінні. Тобто льотно-технічний склад все-таки підпорядковується командувачу Повітряних Сил. Що в принципі очікувано - ще з радянських часів генерали від ВВС вкрай болісно реагують на появу паралельних повітряних структур зі своєю технікою.

З одного боку, в такий подвійною підпорядкованістю вирішується маса технічних проблем - від базування до технічного забезпечення і підготовки особового складу, але з іншого втрачається така необхідна для дій спецназу оперативність і скритність.

На тлі новини про створення подібної ескадрильї набагато більш цікавим видається питання про її озброєнні. В офіційних повідомленнях все "гладко" - на озброєння ескадрильї будуть складатися вертольоти Мі-2 і Мі-8, а також легкий транспортні літаки Ан-26. Причому окремо підкреслюється, що найближчим часом будуть передані і бойові Мі-24.

Причому, судячи з твердженням, що особовий склад ескадрильї буде задіяний в планових польотах бригади 8-9 січня нині формально до складу 35-й ОСАЭ будуть передані машини, які вже перебувають на озброєнні бригади.

Однак, як нам бачиться, це просто такий собі "туман війни". Наприклад, досить кумедним виглядає твердження про передачу новоствореної ескадрильї вертольотів Мі-24. Програма модернізації в країні зупинено повністю, а в перспективних планах розвитку Повітряних Сил їх просто немає як типу. Звідки планують брати нові машини і екіпажі рішуче незрозуміло.

Натомість, за неофіційною інформацією, закінчується процес погодження угоди про передачу Україні в рахунок військової допомоги 16 легких вертольотів АН-6 Little Bird. Прийнятий на озброєння в 1980 р. як модифікація OH-6 Cayuse часів війни у В'єтнамі, цей вертоліт продовжує залишатися основною "робочою конячкою" для американського спецназу.

Невелика машина (злітна маса всього 1406 кг) може перекидати шість повністю екіпірованих солдатів на 400 км зі швидкістю 149 км/ч. Цікаво відзначити, що розмір і вага АН-6 дозволяє без особливої праці перевозити його до місця призначення за допомогою наявних "під рукою" літаків транспортної авіації США (а вже Іл-76 і поготів).

У ВПС США існує дві основні модифікації машини: MH-6 - для надання допомоги у транспортуванні невеликих груп бійців "з" і "в" гарячі точки і AH-6 - для підтримки дій спецназу в ролі легкого штурмовика.

Штурмова модифікація відрізняється наявністю двох пілонів, які дозволяють використовувати кулеметні контейнери з М134 "Мініган" і 12,7-мм кулеметами, блоків з некерованими (типу "Гідра") і керованими авіаційними ракетами (протитанкові "Хеллфайр" або "TOW"). Крім того, для самооборони від низколетящих повітряних цілей супротивника вертоліт може бути оснащене пусковою установкою ATAS "Стінгер" (фактично варіант знаменитого ПЗРК).

Офіційного підтвердження такої інформації немає, втім, що і не дивно. Так як по всій видимості остаточно затвердженого списку озброєнь, які повинна отримати наша країна в межах виділених Сенатом США фінансових коштів у 2020 р. поки не існує.

Про це говорить, наприклад, в недавньому інтерв'ю той же колишній тимчасово повірений у справах США в Києві Вільям Тейлор. За його словами: "Українська влада, український міністр оборони та його команда тісно співпрацюють з людьми в нашому Посольстві в Києві, щоб отримати відповідь саме на це питання. Ми хотіли б продовжити діалог з Міністерством оборони України та начальником Генерального Штабу генералом Хомчаком про те, які конкретно системи вам потрібні. Такого роду обговорення тривають".

У разі якщо наша країна все-таки зможе отримати "Маленькі пташки" (а саме так перекладається офіційна назва вертольота ВПС США), то це буде серйозний прорив у плані посилення обороноздатності. Адже на сьогодні вже очевидно, що проталкиваемый запорізьким "Мотор Січ" варіант модернізації легкого вертольота Мі-2, м'яко кажучи, не відповідає сучасним вимогам до ведення бойових дій. Перш за все тому що сам вертоліт застарів морально і фізично. А спроби озброїти його виглядають як мінімум невдало - просто через відсутність запасу міцності в конструкції вертольота розробки 1960-х років.

У теж час необхідність в оновленні парку легких вертольотів вже назріла. Ті ж прикордонники вирішують цю задачу за рахунок отримання 24 машин Н125 французького виробництва (перші дві машини вже знаходяться на озброєнні). Не можуть не розуміти цю проблему і військові.