Не гірше, ніж SWIFT. Мей майструє фінансову зашморг для Путіна

Обмеження доступу до західного ринку капіталу може стати черговим ударом по кремлівському режиму
Фото: EPA/UPG

У відповідь на отруєння в Англії сім'ї Скрипалів прем'єр-міністр Великобританії Тереза Мей, за даними британського видання The Guardian, заявила, що лондонський уряд проаналізує можливість щодо введення нових санкцій проти РФ. На цей раз все дуже серйозно. Справа може не обмежитися вимогами щодо масового обов'язковому декларуванню джерел походження активів росіян у Великобританії.

Нагадаємо, відтепер російські товстосуми, які за останні кілька десятків років визрівання "російського світу" облюбували чомусь лондонські райони Найтсбрідж, Белгравию і Вестмінстер, а не підмосковні Чертаново і Люберці, будуть зобов'язані підтвердити легальність своїх активів в королівстві за умови, що вони перевищують 50 тис. фунтів стерлінгів, а також довести свою непричетність до корупційних схем. В іншому випадку сумнівні активи можуть бути заарештовані і навіть конфісковані. В основному це торкнеться елітної нерухомості, акцій англійських компаній і коштів у банках.

Ця новація викликала напад панічної атаки не тільки у всього списку російського "Форбс", але і у хлопців у сірих костюмах, які, як правило, трималися в тіні і не балувалися журналом в рамочці в робочому кабінеті.

За законами детективного жанру Тереза Мей раптово згадала, що у неї під рукою є "бонд", але не Джеймс, а звичайний євробонд, тобто російські єврооблігації. В даний час уряд Великобританії розглядає можливість обмежити обіг російських боргових цінних паперів на Лондонській біржі, а також їх обслуговування в клірингових організаціях, таких як Euroclear та Clearstream. Навіть людина, ніколи не грав на біржі, чудово розуміє, що без біржових торгів та розрахунково-клірингових організацій повноцінно обслуговувати випуски міжнародних російських боргових паперів неможливо.

Правда, бадьорі російські експерти вже заявили, що подібним кроком англійці нашкодять лише самим собі, мовляв, позбудуться вигідного фінансового інструменту і щедрих комісійних і чайових. Але голос при цьому тремтів. Насправді, відхід російських єврооблігацій з англійської фінансової ринкової інфраструктури не стане для британців настільки помітним. Обсяги там роблять інші гравці. Це як якщо б клієнт дорогого ресторану, який завжди замовляє стакан води з-під крана, погрожував власникам закладу, що більше до них не прийде. А от для росіян можливість залучати позикові кошти за кордоном за допомогою випуску єврооблігацій — це одна з систем, що підтримують життєдіяльність всього фінансового організму. І удар у настільки чутливе місце може привести до досить негативних наслідків для російського ринку капіталу.

Єдине, що поки стримує англійців, — це небажання привносити в суто ринкові механізми токсичні домішки міжнародної політики. Стабільність і привабливість ринків капіталу завжди базувалася на їх незалежності, хоча і відносною, від політичних рішень. Тому випадок з результатом росіян з Лондона може насторожити представників та інших країн, де процвітають принципи "суверенної демократії": а не вчинять і з ними подібним чином.

Саме виходячи з даних міркувань, англійці будуть тягнути з таким радикальним вирішенням до останнього, у всякому разі, до появи перших прямих доказів вини Москви.

Сама ініціатива введення нових санкцій виходила від голови комітету у закордонних справах Тома Тагендхэта, який заявив: "В даний час Росія може брати позики на ринках капіталу ЄС і США, незважаючи на західні санкції, а потім може підтримати перебувають під санкціями банки, пов'язані з Кремлем, і енергетичні компанії, які більше не можуть цього робити". І частка істини в цьому є: останнім часом росіяни налагодили досить ефективну систему перехресного фінансування і перетоків капіталу, завдяки чому компанії під санкціями змогли отримувати приплив оборотних коштів для реалізації своїх проектів.

Саме тому реакція офіційних осіб Кремля була на диво стриманою. Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив: "Ми дуже уважно спостерігаємо за цим. Безумовно, це дуже важлива субстанція, яка стосується в цілому іміджу країн як надійних економічних партнерів. Звичайно, такі рішення не можуть не завдавати шкоди реноме цих країн в плані їх взаємовідносин з іншими інвесторами". І ніяких тобі "не смішіть наші "Іскандери". Дуже завуальований коментар, згідно з яким ринок єврооблігацій був названий загадковим словом "субстанція", напевно, за аналогією з газом.

Як на зло, у росіян останнім часом якраз "пішла масть" на ринку єврооблігацій. Бенчмарком даного сегмента ринку став випуск єврооблігацій "Росія-2047", тобто з погашенням в 2047 р., на суму $2,5 млрд і річною прибутковістю 5,25%. Як показав лист заявок, попит на папери перевищив заявлений обсяг як мінімум в два рази, хоча є версія, що розміщення паперів більше було схоже на спецоперацію і попит на них вміло підігрівався "своїми" нерезидентами.

Серед покупців останнього випуску єврооблігацій РФ варто виділити резидентів Великобританії (39%), США (25%) і РФ (22%).

За даними Центробанку РФ, за станом на 1 січня 2018 р. іноземним інвесторам належало 38% випущених російських єврооблігацій на загальну суму понад $15 млрд. Не менш вагомий внесок нерезидентів і на ринку внутрішніх запозичень РФ, де ними було куплено 34% всіх випущених ОФЗ на загальну суму до $40 млрд в еквіваленті. До речі, саме з цієї причини в Росії з придихом чекали оголошення нового пакету американських санкцій, адже в ньому очікувалося введення обмежень на покупку інвесторами із США російських облігацій федерального позики. На такий радикальний крок адміністрація Трампа тоді не пішла, ну так і "Новачок" ще знаходився на складі.

З наведених вище параметрів, що характеризують участь нерезидентів на ринку боргових зобов'язань Росії, стає зрозуміло, що застосування "пакетного" удару у вигляді блокування російських єврооблігацій на міжнародному ринку в Лондоні і обмеження купівлі ОФЗ нерезидентами на внутрішньому в Москві, справило б на РФ дію, порівнянне з нейтронної фінансової бомбою, коли все начебто ціле, але ознаки життя на ринку капіталу не спостерігаються.

Зміна індексу Cbonds, який характеризує ринок єврооблігацій РФ, за останній рік дуже чітко характеризує залежність ринку російських запозичень від західних санкцій. У період санкційного до - і післясмаку індекси на максимумі, як це було в квітні 2017-го (більше 5) і в лютому нинішнього року (5,57), зате в проміжному періоді, коли основні страхи відходять у підсвідомість, індекси прагнуть до мінімальних значень (одиниця і нижче).

Крім того, ринок єврооблігацій надзвичайно важливий не лише для державних запозичень, але і для корпоративних випусків цінних паперів. У 2013 р. обсяг емісій корпоративних єврооблігацій російських приватних емітентів склав $46,5 млрд, а в 2014-му впав до позначки в $10,3 млрд. Мінімум був зафіксований в 2015-му — всього $5,2 млрд. Зате в 2016-2017 роках зафіксовано істотне зростання — до $13 млрд щорічно. Залежність оборотних коштів великих російських компаній від зовнішніх ринків запозичень воістину величезна. Жити за кеш-фло там ніколи не вміли, тому активно освоювали позикові ресурси. І якщо раніше у випадку крайньої необхідності допомогти могло держава, наприклад, за рахунок Резервного фонду і Фонду національного добробуту, то зараз і ці струмочки практично вичерпалися.

Судячи з усього, на російському ринку справді "запахло весною", ось тільки весни нині аж надто схожі на зими. Ситуація з блокуванням вже траплялася з російськими цінними паперами і раніше. У 2014 р. щось подібне сталося з Газпромбанком, який потрапив під санкції та операції з його облігаціями були обмежені. Тоді їх довелося переводити на обслуговування Національний розрахунковий депозитарій (НРР). Та й перший транш десятирічного випуску єврооблігацій РФ в минулому році теж спочатку не приймався на обслуговування в Euroclear та Clearstream. Але це були приватні проблеми, далекі від системних обмежень.

Звичайно, чисто теоретично можна перевести всі єврооблігаційні випуски РФ НРР. Але кому вони в такому випадку будуть потрібні, адже в доважок до суверенних ризиків додаються ще й операційні, про яких велика частина інвесторів на Заході вже грунтовно забула. У всякому разі, операційні витрати були істотно мінімізовані з розвитком сучасної клірингової та депозитарної ринкової інфраструктури. Щоб не допустити ринкового блекаут, мінфін РФ йде навіть на дуже непопулярні, можна сказати принизливі для країни хитрощі. Наприклад, емісійні проспекти єврооблігацій обов'язково включається так звана санкційна застереження, тобто зобов'язання мінфіну не використовувати кошти, залучені в результаті випуску боргових цінних паперів, для фінансування суб'єктів, що перебувають під санкціями ЄС і США. Як бачимо, особливо не допомагає.

Хоча деякі російські банкіри вважають, що можуть піти на Схід, тобто в Китай. Розміщувати облігації на Шанхайській біржі в юанях — теж вихід. Ось тільки останнім часом Китай стає універсальним притулком для всіх скривджених США країн-поганців. Очевидно, що юанів на всіх не вистачить. Тут хоча б з Північною Кореєю розібратися.