Атака клонів. Скільки варіантів "Граду" розробили в Україні
Типовий приклад - план модернізації парку 122-мм реактивних систем залпового вогню БМ-21 "Град". Сама система показала себе вкрай ефективною в ході бойових дій на Донбасі. Але от біда - дісталися після розпаду Союзу шасі виявилися неремонтопригодными в силу того, що їх виробництво повністю залишився за межами країни.
І, до речі, це чудово розуміли наші військові, які ще з середини 1990-х рр. запустили програму створення власного клона "Граду". Причому на той момент питання виробництва артилерійської частини не стояв - на складах такого добра було більше ніж достатньо. Зайнялися заміною шасі. Зрозуміло, що особливого вибору не було, і нові машини проектувалися під вантажне шасі від Кременчуцького автозаводу.
У результаті з'явилося відразу кілька машин. Так, наприклад, РСЗВ "Верба" від Харківського конструкторського бюро машинобудування ім. А. А. Морозова на шасі "КрАЗ-6322". Машина і по теперішній час вельми інноваційна - кабіна (правда, небронированная) на п'ять місць, сучасна на той момент система управління вогнем, приціл і перезарядка здійснюються в автоматичному режимі з кабіни, без безпосереднього втручання розрахунку в її роботу.
Недоліком варто визнати можливість перезарядки виключно за допомогою спеціальної машини (а не вручну, як на БМ-21), що певною мірою стримує прийняття на озброєння цього варіанту.
Варто сказати, що у 2008 р. на озброєння української армії був прийнятий один варіант на вітчизняній базі "КрАЗ-6322" - під назвою "Бастіон-1". Хоча на параді серпня 2014 р. був парадний розрахунок цих машин, у військах їх не було ніколи. По всій видимості, прийняття на озброєння було формальністю (як, наприклад, у випадку з танком "Оплот") для можливості налагодження поставок за кордон.
Був розроблений і варіант "Бастіон-2" з подовженою базою і можливістю розміщення додаткового боєкомплекту, проте далі трьох дослідних зразків (як і "Бастіон-1") справа не пішла.
Були спроби інсталяції пакета від БМ-21 і на інші шасі від "Кразу" - наприклад, на "КрАЗ-6322-120-82" або "КрАЗ-260". До речі, останній варіант під назвою БМ-21К в тому ж 2008 р. навіть був допущений до державних випробувань, але поки вони йшли, армія відмовилася від "КрАЗ-260" як основного армійської вантажівки, і подальші роботи в цьому зв'язку були згорнуті, а готові машини відправлені на зберігання.
В результаті, коли в 2015 р. розпочався процес переозброєння армії, виявилося, що придатного варіанту для заміни старенького "Граду" фактично немає. І тут почалася справжня чехарда, яка, на жаль не завершилася і понині.
На торішній виставці "Зброя та безпека-2018" був представлений практично еталонний зразок для заміни - БМ-21УМ "Берест" від ДП "Шепетівський ремонтний завод", що входить до складу державного концерну "Укроборонпром".
В якості бази - перспективний вантажне шасі "КрАЗ-5401НЕ" виробництва Кременчуцького автозаводу з дизельним двигуном китайського виробництва потужністю до 300 л. с. Втім, у конкретному зразку багато чого китайського - коробка передач, мости і навіть власне кабіна - військової серії SX марки Shaanxi (локалізована версія німецької MAN).
За запевненням виробників, автомобіль здатний розвивати швидкість більше 90 км/год як у міських умовах, так і в умовах повного бездоріжжя. І буквально днями вони це продемонстрували, виклавши відео ходових випробувань БМ-21УМ.
Пускова установка для БМ-21УМ ґрунтується на існуючих агрегатах БМ-21, але при цьому зазнала деякі зміни. Найголовніше з яких - збільшення направляючих для реактивних снарядів з 40 (як на радянському зразку) до 50. А крім цього, варто додати сучасне обладнання, яке дозволяє розрахунку здійснювати підготовку до стрільби і вести вогонь, не виходячи з кабіни. Робочі місця екіпажу оснащені всіма необхідними пристроями - у командира є пульт управління пусковою установкою, навігаційна система вітчизняного виробництва, засоби зв'язку і навіть відеокамера заднього виду для візуального контролю роботи пускової установки.
Здавалося б, кращого варіанту не існує (і база вітчизняна, і вогневі можливості зросли), але з незрозумілих причин машина військових не зацікавила.
І ось на нинішню виставку все той же Шепетівський ремонтний завод, але вже разом з чеською компанією Excalibur Army викочує ще один варіант модернізації - БМ-21МТ. Тут ніякими 50-ю стволами не пахне, по суті, змінилася тільки база - це чеська TATRA T815-7T3R2T з пневматичною підвіскою. Машина в порівнянні з "Берестом" стала легше, однак у цілому необхідно відзначити, що характеристики не такі вже й видатні.
І як бачиться головний мінус - запасні частини для цієї TATR-и треба буде купувати за кордоном. Як показали події "після 2014 р.", це є не найкращим варіантом для нас. Звичайно, до "КрАЗу" є претензії у військових, проте всі вони вирішуються і в цілому наявність власного автомобільного виробництва великий плюс для воюючої країни.
Знову-таки в черговий раз хотілося б сказати і про уніфікацію шасі - адже такі "розбрід і хитання", які спостерігаються зараз, просто неприпустимі для сучасної армії. Організувати нормальну логістику і постачання запчастин просто неможливо. І в результаті різко падає загальна боєготовність. Тому дуже хотілося б, щоб військові (насамперед, звичайно, військове керівництво) вже визначилися зі стандартними армійськими вантажівками. А ось вже на їх базі можна буде розробляти і спеціальні машини, в тому числі і РСЗВ.
