"Армати" немає і не буде. Як Чемезов годує Путіна обіцянками
"Ростех" продовжує освоювати мільярдні вливання в проєкт, але "Армата" така ж далека від російської армії, як це було сім років тому
Деградація російського військово-промислового комплексу стає дедалі очевиднішою з кожним прожитим роком. Як правило, системи зброї в процесі доведення до серійного зразка просто застарівають.
Тут найбільш показовим прикладом є історія з танком "Армата", який уже мав масово замінювати у військах радянські танки типу Т-72/80/90. Проте нині існує лише кілька дослідних зразків (фактично макетів), які з 2015 р. регулярно показують то на парадах на Красній площі, то на оборонних виставках.
У грудні 2020 р. голова державної корпорації "Ростех" Сергій Чемезов заявляв про те, що "серійне постачання танка Т-14 на платформі "Армата" розпочнеться у 2021 році". Після чого нової інформації не з'являлося, поки "РІА Новини" не повідомило, що "випробування новітніх російських танків Т-14 на платформі "Армата" планується завершити в 2022 році". Тобто йдеться аж ніяк не про серійні поставки до військ (туди зараз масово надходять косметично модернізовані танки Т-80 і Т-90).
Цікаво й те, що ціна зразка просто зашкалює — навіть для армії Росії вона перевищує $4 млн. Притому що ізраїльська "Меркава" або німецький "Леопард" коштують удвічі дешевше. Тобто розраховувати на експортний успіх зі своєю "Арматою" росіянам не доводиться.
Загалом відносно простий проєкт розтягнувся на десятки років. Чому простий? Та тому, що "Армату" російським інженерам і розробляти особливо не довелося, адже в її основі лежав практично готовий радянський проєкт 1980-х "Боксер".
На той момент "Боксер" здавався фантастичним через незаселену вежу, що дистанційно керована екіпажем з броньованої капсули виключно за допомогою електронно-оптичних засобів. Здавалося б, швидкий розвиток електроніки дозволяв закінчити новий танк без особливих проблем. І так воно б і сталося, якби не 2014-й, з окупацією Криму та санкціями з боку Заходу на постачання електроніки, а тим паче військової. Тоді яскраво виявилися величезні проблеми проєкту — низька надійність керування всіма системами вежі лише за допомогою електричних сигналів та неможливість реалізації надійного оптичного каналу для спостереження, прицілювання та ведення вогню з танка.
Після 2014 р. для "Армати" спробували пристосувати російську електроніку, але виявилось, що це практично неможливо. Адже радянська інженерна думка у цьому напрямі завжди відставала від світових тенденцій. Наприклад, можна згадати масивні електронні блоки на літаках та зенітно-ракетних комплексах.
У результаті росіяни вирішили використовувати для управління та бою лише телевізійний канал. Однак довести його до пуття, а також освоїти водіння танка так і не вдалося. Через плоску телевізійну картинку водій просто не відчуває траси. Мало того, з досвіду останніх локальних воєн виявилося, що оптичні системи мають дуже високу вразливість від багатьох видів озброєнь. А вже говорити про можливості електромагнітної зброї щодо придушення всіх видів сигналу взагалі не доводиться.
Тоді росіяни намагалися підвести теоретичну базу під дублювання оптичних ліній, як це робиться, наприклад, на авіаційній техніці, проте виявилося, що це призведе до збільшення бойової маси танка і, як результат, зменшення виживання на полі бою.
Нарешті, планований до встановлення 12-циліндровий дизельний турбопоршневий двигун 2В-12-3А потужністю 1500 к. с. від челябінського ДСКБ "Трансдизель" уже сьогодні не відповідає сучасним вимогам і поступається іноземним аналогам за всіма показниками. Це визнали і самі розробники, які запланували для розвитку платформи інший двигун — перспективний дизель 12ТВ373Ч ("Чайка") з найкращими характеристиками, який мав бути розроблений до 2017 р., проте не готовий і досі.
Отже, контора близького до Путіна Чемезова продовжує освоювати мільярдні вливання в проєкт, але "Армата" така ж далека від російської армії, як це було сім років тому.