Асиметричний аргумент. Чому палаючі російські НПЗ — це не лише красиво

В останні два місяці українські дрони регулярно атакували НПЗ у європейській частині Росії. Як мінімум дев'ять атак завдали істотних збитків виробничим потужностям. Із них чотири атаки відбулися за останній тиждень. Удари 12-13 березня, за оцінкою Bloomberg, вразили 12% нафтопереробних потужностей РФ.

Хронологію української відплати наведено наприкінці статті, але спочатку обговоримо, в чому її сенс.

Непереборна перевага

Удари по російським НПЗ – це наша альтернатива заморожуванню війни. Або якщо почнуться переговори про кінець війни, це спосіб максимально посилити нашу переговорну позицію.

На третьому році великої війни всім зрозуміло, що це війна на виснаження. Росія вважає (і небезпідставно), що в неї ресурсів (у тому числі людських) значно більше, тому вона протримається довше.

І вона терпляче та спокійно чекає, коли Україна вичерпається. Або коли вичерпається готовність західних партнерів щороку надавати Україні фінансову та військову допомогу на десятки мільярдів доларів та євро.

Головний аргумент усіх "миролюбних порадників", від Ілона Маска до Віктора Орбана та від Сі Цзіньпіна до Реджепа Ердогана, полягає в тому, що Україна, мовляв, все одно не зможе перемогти Росію. На їхню думку, продовження війни для України не має жодного сенсу: у кращому разі жодна сторона вже не зможе зрушити лінію фронту, у гіршому — на нас чекають нові територіальні втрати. Тому єдиний розумний варіант — заморозити війну та перетворити лінію фронту на демаркаційну лінію.

Проте бойові дії ведуться не лише на лінії фронту. Вони ведуться і в тилу.

І ось тут у нас є перевага у кількох важливих напрямках. Одна з них уже реалізована достатньою мірою, щоб можна було говорити про вражаючі результати. Це удари морськими дронами українського виробництва по Чорноморському флоту РФ. Росіяни, звісно, могли б відповісти нам ударами своїх дронів по нашому флоту, якби у нас був свій флот. Але його нема. Тому ми маємо у війні на Чорному морі непереборну перевагу. Ми забезпечили собі перевагу не в кораблях, а у знищенні кораблів. "Втеча російського Чорноморського флоту з Криму руйнує план Путіна", — фіксує наш успіх американський тижневик Newsweek.

Удари дронами українського виробництва по російських НПЗ теж дають нам непереборну перевагу. Росіяни, звісно, могли б відповісти нам ударами по наших НПЗ, якби вони у нас працювали. Але у нас майже все паливо імпортне, постачальники та канали поставок диверсифіковані.

І нам залишається методично бити по російських НПЗ, користуючись тією приємною обставиною, що їхня левова частка знаходиться в зоні досяжності наших ударних дронів. Причому ми ще лише вчимося. Наші удари стають дедалі потужнішими і точнішими, змушуючи російські ТГ-канали журитися: "Як видно з публічних матеріалів, удари припадають точно в крекінгові установки. Це найскладніше і найдорожче обладнання, на жаль, західного виробництва, без якого НПЗ не працює. Як ви здогадуєтеся, зараз замінити його дуже складно".

Є підстави сподіватися, що серія атак отримає ще успішніше продовження. У медіа звучать припущення, що деякі удари були особливо вдалими завдяки застосуванню вдосконалених дронів — потужніших і найрозумніших. Але треба врахувати й величезний обсяг підготовчої роботи.

"Перед запуском дронів йде серйозний етап розвідки і збору інформації. Виявляються найбільш вразливі частини об’єкту. Плануються маршрути обходу ППО. Це дуже складна операція і кропітка робота професіоналів СБУ", — розповів сайту "Факти. ICTV" секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, полковник СБУ Роман Костенко. Він наголосив, що останні удари — це частина загального задуму СБУ щодо знищення інфраструктури ворога. "Під прицілом СБУ будуть і інші об’єкти росіян. Це успішний напрямок і приклад асиметричної війни, — вважає нардеп. — Удари по великих НПЗ впливають на економіку Росії, на її експорт. Ми бачимо, що підвищуються ціни на пальне і всередині РФ".

Звісно, зупинка НПЗ — це ще й великі економічні втрати та недонадходження до бюджету. Уряд РФ вже з 1 березня заборонив експорт бензину. "З метою нівелювання ажіотажного попиту на нафтопродукти необхідно вжити заходів, які б сприяли стабілізації цін на внутрішньому ринку нафтопродуктів", — пояснив віце-прем'єр РФ Олександр Новак. Він нагадав про наближення сезону підвищеного попиту на паливо, пов'язаного з періодом весняних польових робіт, плановими ремонтами на НПЗ, а також літніми відпустками.

Отже, у найближчі місяці в РФ наростатиме дефіцит бензину та дизпалива. І якщо наші дрони допоможуть цій проблемі загостритися, то криза може зачепити й інші сфери. Звісно, постачання палива для армії буде у безумовному пріоритеті. Але забезпечуватиметься це за рахунок інших галузей. Дефіцит палива — це чудовий спосіб зірвати посівну кампанію і, як наслідок, знизити обсяги російського експорту зернових, а це одне з головних джерел російських доходів, з яких фінансується війна.

Напевно, Росія може перетворитися з експортера нафтопродуктів на імпортера. Але для цього потрібно знайти постачальників. Іран? Але він сам відчуває дефіцит, і рік тому почалися постачання бензину та дизпалива до Ірану з Росії залізницею через Казахстан і Туркменістан. Китай? Тоді транспортне плече буде ще довшим.

Навіть якщо на лінії фронту встановиться патова ситуація, ми можемо методично завдавати шкоди російським НПЗ. Звісно, є інші перспективні об'єкти для ударів на російській території. Але НПЗ таки мають особливу привабливість завдяки своїй вибухонебезпечності. Коли вони горять — це не лише красиво, а й переконливо. Росіяни наочно бачать ціну війни, а в мізках західних партнерів формується прекрасний образ російського майбутнього: країна-бензоколонка має згоріти.

Хронологія української відплати

21 січня на НПЗ "Новатек" у порту Усть-Луга в Ленінградській області внаслідок атаки БПЛА пошкоджено комплекс із фракціонування конденсату. Цей комплекс одержує близько 7 млн т газового конденсату на рік для переробки на нафтопродукти. Завод зміг відновити переробку 11 лютого, через три тижні після пожежі.

25 січня Туапсинський НПЗ у Краснодарському краї зупинив роботу після атаки БПЛА. Роботу підприємства, яке щорічно переробляє до 9 млн т нафти, паралізувало після пожежі, в результаті якої згоріла вакуумна установка. Завод досі не зміг поновити виробництво.

31 січня на НПЗ "Невський мазут" у Петербурзі внаслідок атаки БПЛА сталася пожежа. У мережі з'явилося відео із зруйнованими будинками, вантажівками та цистернами на території заводу.

3 лютого на заводі "Лукойл-Волгограднафтопереробка" внаслідок атаки БПЛА сталася пожежа, пошкоджена установка первинної переробки потужністю 3,5 млн т на рік (друга за потужністю на НПЗ). Сумарна потужність заводу 14,8 млн т переробки нафти на рік.

9 лютого на Ільському НПЗ у Краснодарському краї внаслідок атаки БПЛА сталася пожежа. Потужність заводу 6,6 млн т переробки нафти на рік.

12 березня на НПЗ "Лукойл-Нижегороднафтооргсинтез" в результаті атаки БПЛА вийшла з ладу установка каталітичного крекінгу, яка забезпечувала більше 50% виробництва заводу. Для ремонту необхідні імпортні деталі, постачання яких заборонено санкціями, терміни поновлення роботи невідомі. Таких установок на цьому підприємстві лише дві. Причому перша вийшла з ладу 4 січня через поломку компресійного обладнання. Для її ремонту необхідно замовити західні комплектуючі, а цієї можливості також немає. Отже, констатує Defence Express, атака 12 березня може остаточно "прибити" цей завод. Раніше цей НПЗ, за даними Reuters, переробляв близько 15,8 млн т нафти (5,8% від загального обсягу переробки в країні) і виробляв близько 4,9 млн т бензину (11% всього бензину, що випускається в Росії) на рік.

13 березня Новошахтинський завод нафтопродуктів у Ростовській області призупинив роботу після атаки БПЛА. Представник ГУР МО України Андрій Юсов наголосив, що це військовий об'єкт, який забезпечував російську армію паливом. Наслідком зупинки стануть зриви деяких планів РФ та додатковий час для України, сказав Юсов. Завод є найбільшим постачальником палива на півдні Росії. У 2023 році він прийняв на переробку понад 4,8 млн т нафти.

13 березня на Рязанському НПЗ внаслідок атаки БПЛА пошкоджено дві з чотирьох установок первинної переробки нафти. Вони становили понад 70% сумарної потужності первинної переробки на підприємстві. Російські ТГ-канали пишуть, що наслідки можуть бути дуже серйозними і позначаться дефіцитом бензину в московському регіоні. За даними Reuters, у 2023 році цей завод переробив 12,67 млн т нафти, що склало 4,6% від загальної нафтопереробки в Росії.

15 березня НПЗ "Перший завод" у Калузькій області було атаковано БПЛА. В результаті пошкоджено технологічне обладнання, спалахнула пожежа.

Причому ефект від ударів накопичується. Темпи завдання шкоди явно вищі, ніж темпи ремонту. Оскільки дрони зазвичай працюють уночі, то українці вже звикають, прокидаючись, насамперед запитувати: і що там у москалів згоріло цього разу?

Тож далі буде.