$2,5 млрд збитків. Чому відміна люстрації буде гірше дефолту

Цього тижня Конституційний суд приступив до розгляду кількох подань про відповідність Конституції закону про очищення влади, більш відомого як закон про люстрацію.

І хоча остаточного рішення з цього питання ще не винесено, патріотична українська громадськість вже почала акції під судом, протестуючи проти можливого реваншу проросійських сил в особі соратників побіжного Віктора Януковича, для яких скасування люстрації знову відкриє дорогу у владні кабінети.

Закон про люстрацію, нагадаємо, був прийнятий після перемоги Революції гідності і передбачає десятирічний заборона займати державні посади для тих, хто більше року обіймав їх під час президентства Януковича. Мова йде не тільки про міністрів, голів центральних органів виконавчої влади, але і про всіх керівників вищої і середньої ланок в органах державного управління та силових структурах.

Відразу ж після вступу закону в силу в КСУ були спрямовані кілька подань про неконституційність цього закону. З одного боку, закон оскаржували народні депутати з числа колишніх "регіоналів", з іншого - Верховний суд і Служба зовнішньої розвідки. Поки в кріслі президента перебував Петро Порошенко в КСУ не поспішали розглядати ці звернення, зараз же, схоже, час настав. І очікування у патріотичної громадськості на цей рахунок далеко не оптимістичні, що не дивно, враховуючи останні судові рішення на користь діячів "російського світу", на зразок дозволу балотуватися для Андрія Клюєва або скасування перейменувань вулиць Бандери і Шухевича в столиці.

При цьому треба визнати, що з формально-юридичної точки зору і сучасних західних ліберальних цінностей підстави для визнання люстрації неконституційною у КСУ є. Тим більше що в свій час до закону були претензії у Венеціанської комісії. З точки зору противників люстрації закон передбачає колективну відповідальність замість індивідуальної і презумпцію винності всіх чиновників, що не відповідає низці статей Основного Закону. Та й у нинішньої команди президента Зеленського є свої мотиви домагатися скасування люстрації, оскільки під неї підпадають активні прихильників президента на кшталт глави його офісу Андрія Богдана або адвоката Коломойського Андрія Портнова. Так що ймовірність повного або часткового скасування закону про люстрацію досить висока.

Про наслідки такого рішення зараз замислюються виключно в контексті реваншу проросійських сил, але тільки їм скасування люстрації не обмежиться. Наслідки будуть значно ширше, адже на підставі цього закону з посад було звільнено приблизно 110 тис. чиновників, і всі вони тепер отримають можливість вимагати "відновлення справедливості".

Отже, якщо люстрація буде скасована, кожен з скривджених отримає законні підстави вимагати відновлення на посаді. Більшість, зрозуміло, цією можливістю користуватися не стануть, але частина обов'язково спробує або відновитися через суд, або вимагати грошову компенсацію. Дуже може бути, що через деякий час після рішення КСУ суди виявляться заваленими позовами від "жертв люстрації". І більшість з цих позовів можуть бути задоволені, що дасть підстави люстрированным повертатися в свої старі кабінети з заявами, що тепер вони законні власники владних повноважень. Навіть якщо на посадах одночасно відновиться хоча б близько 10% люстрированных (з захопленням кабінетів, відібранням печаток і т. д.), то в країні може настати управлінський колапс, адже робота багатьох органів влади виявиться просто паралізованою.

А враховуючи, що кожен з люстрированных отримає підстави вимагати грошову компенсацію за не отриману за п'ять років зарплату, країну разом з управлінським чекає фінансовий колапс, адже держбюджет гарантовано не потягне астрономічних сум виплат. Вже сьогодні можна приблизно оцінити загальний розмір компенсацій за "вимушений прогул", які вимагатимуть люстрированные чиновники. Якщо взяти на Держстаті середньорічні зарплати держслужбовців за відповідні п'ять років (2015-2019), помножити їх на 12 (місяців) та на 110 (тис. чол.), а потім скласти, то отримаємо 59,7 млрд грн. Це максимально консервативна оцінка: з урахуванням того, що в числі люстрированных вистачало чиновників з високим статусом (прокурорських та інших), їх зарплати були значно вище середніх, так що астрономічну суму майже в 60 млрд грн можна сміливо множити на поправочний коефіцієнт в межах 1,2-1,8. Тобто загальна сума виплат складе не менше $2,5 млрд, що для бюджету стане жахливим ударом.

Але не потрібно забувати й про інший бік медалі, адже навіть початок розгляду КСУ цього питання вже призвело до акцій протесту, а позитивне рішення обов'язково мобілізує частину населення України, що може вилитися в тому числі і в силові акції. Наприклад, активісти з С14 та інших радикальних організацій можуть повернутися до практики сміттєвих люстрацій, а то й спробувати закидати будівлю КСУ "коктейлями Молотова".

Таким чином, скасування люстрації призведе разом до фінансового та управлінського колапсу з великим ризиком масових заворушень, що буде для країни нічим не краще дефолту. Чи розуміють це судді Конституційного суду?