Антитютюновий хайп vs імплементація європейських норм. Яким шляхом піде Верховна Рада
У п'ятницю парламент повинен розглянути в першому читанні законопроєкт про обмеження обігу тютюнових виробів
Автори документа стверджують, що наслідком прийняття закону стане скорочення числа курців серед молоді та дітей, збільшення тривалості життя українців. Представники ж бізнесу впевнені, що закон простимулює не здоров'я і довголіття, а кількаразове зростання обороту контрабандних і контрафактних тютюнових виробів в країні.
Історія законопроєкту №4358 "Про внесення змін до деяких законів України про охорону здоров'я населення від шкідливого впливу тютюну", яка йде корінням значно глибше, ніж дата його реєстрації. Ініціатор проєкту нардеп Лада Булах (фракція "Слуга народу") регулярно вносить до парламенту антитютюнові ініціативи, однак вони не доживають до другого читання або навіть до рішення профільного комітету.
Так було з попереднім проєктом №2813, який Булах у 2020 р. відкликала, оскільки ні профільний парламентський комітет, ні бізнес-асоціації, ні депутати і ринок в цілому не схвалювали запропонованих ним норм. Але через кілька місяців зареєструвала новий законопроєкт, який майже один в один повторює старий.
На цей раз законопроєкт, у числі авторів якого Булах, знайшов підтримку в парламентському комітеті з питань здоров'я нації. Правда, за словами представників Європейської Бізнес Асоціації, до цієї підтримки є питання.
Представники бізнесу відзначають: їм обіцяли, що на базі комітету створять законопроєкт, що імплементує норми Директиви Європарламенту по виробництву і продажу тютюну та супутніх товарів від 2014 р. За імплементацію Директиви якраз і виступає ринок. Адже навіщо винаходити велосипед і вигадувати якісь свої норми регулювання, коли вони вже напрацьовані і діють в ЄС? До того ж гармонізація національного законодавства з європейським — це зобов'язання України щодо Угоди про асоціацію з ЄС.
Але депутати пішли іншим шляхом і заявили ринку про реєстрацію законопроєкту №4358. Як констатує Європейська Бізнес Асоціація, робоча група, що створювана на базі комітету для написання спільного законопроєкту, виявилася способом замилити очі бізнесу і громадськості.
Так що ж такого в законопроєкті, заради якого парламентський комітет проігнорував думку бізнес-спільноти?
Перша дивина проєкту Булах — норма про те, що тютюнові вироби можна продавати тільки особам, яким виповнився 21 рік. Адже в Україні повноліття настає в 18 років. Складно зрозуміти логіку автора, як і уявити картину, що людина може купувати алкоголь, служити в армії, голосувати на виборах і бути обраним, вступати в шлюб, розпоряджатися майном, а пачку сигарет купити не може.
Але, припустимо, таку норму прийняли. Чим вона може обернутися? Тим, що тютюнові вироби почнуть купувати нелегально. Торговці контрафактом і контрабандними сигаретами будуть раді притоку нових клієнтів, тим часом держбюджет недоотримає податки.
З приводу продажу тютюнових виробів в законопроєкті є ще одне нововведення: автори пропонують повністю заборонити всю видиму викладку тютюнових виробів. Тобто покупець не зможе побачити асортимент тютюнової продукції в кіоску чи на касі в магазині — йому дадуть листочок з назвами товарів. Автори законопроєкту стверджують, що це допоможе скоротити число курців. Але, на думку експертів, заборона на викладку призведе до стрімкого скорочення офіційних точок продажів. Перш за все кіосків, які вже пережили два карантини, але навряд чи переживуть необхідність переобладнання і перепрофілювання через новий закон.
Для курців же це може означати масовий перехід від офіційних точок до нелегальних. Контрафакт і контрабанда стануть більш затребувані, а якість таких тютюнових виробів — на відміну від легальних — ніхто гарантувати не може. У такій ситуації навряд чи варто говорити про поліпшення здоров'я і тривалості життя.
Ще одна ідея законопроєкту, ініційованого Булах, — заборонити будь-які добавки в тютюнові вироби, в той час як Директива ЄС забороняє лише ароматичні та смакові. Але добавки бувають просто необхідні у виробництві — наприклад, при висушуванні тютюну йде цукор, який потім додають штучно. Представники тютюнової галузі відзначають: забороняти є сенс лише те, що впливає на смак і запах, як це зробили в ЄС, а не рубати все без розбору, не розібравшись у технологіях виробництва.
Суперечить Директиві і пропозиція депутатів заборонити не тільки продаж, але і виробництво сигарет у пачках з закругленими краями. В ЄС дозволено продавати і виробляти такі пачки за умови, що текст-попередження про шкоду куріння і наслідки для здоров'я за площею буде не меншим, ніж на пачках з прямокутними краями. Також всупереч європейським нормам Булах та співавтори дають на перехідний період всього рік, у той час як в ЄС на підготовку до нових норм передбачено від двох років.
Претензії до законопроєкту №4358 можна звести до трьох пунктів: норми ніяк логічно не виправдані; законопроєкт суперечить Директиві ЄС; у разі його прийняття суттєво виросте нелегальний ринок тютюнових виробів.
За даними британської компанії з дослідження ринку Kantar, у жовтні 2020 р. об'єм контрабанди і контрафакту займав 10% від всього ринку тютюнових виробів в Україні. Ця цифра напевно виросте в разі прийняття законопроєкту, адже світовий досвід показує: якщо курця позбавляють можливості легально дістати тютюн (через вік або відсутності доступних точок продажу), він часто не кидає курити, а шукає нові можливості знайти тютюн.
Україна вже багато років є транзитним хабом контрабанди для всієї Європи. Але якщо поки через чорноморські порти і сухопутний кордон на Заході потік йде в бік ЄС, то з прийняттям нових норм все більша частина контрабанди почне осідати в Україні. Творцям контрабандних схем навіть не потрібно продумувати логістику — все і так вже є.
Вийде, що держава однією рукою витрачає сили на боротьбу з контрабандою, а іншою — стимулює зростання числа споживачів контрабандних і контрафактних сигарет.
Поки ж громадські організації, наприклад, ГО "Центр громадянського представництва" Життя" активно піарять законопроєкт — проводять акції під Верховною Радою, дають пресконференції, знімають ролики і агітують у соцмережах. Активісти вважають, що в разі прийняття закону "тютюнова пандемія" зупиниться.
Однак поки перспективи законопроєкту туманні — експерти вважають, що "проєкт Булах" буде відправлений на повторне перше читання, таким чином, залишаючись у парламенті, але без реальних перспектив бути прийнятим. Тим часом Директива 2014/40/ЄС й досі не імплементована українською владою, хоча саме цей документ, що розроблений і прийнятий Європарламентом, містить дієві норми щодо обмеження поширення тютюнопаління. Так що ринок і експертне середовище все ще чекають від депутатів розробки закону, що відповідає Директиві ЄС. Запевняють: від цього виграє і суспільство, і бізнес, і країна.