Вільні мистецтва. Українські фрілансери прагнуть до трійки лідерів (ІНФОГРАФІКА)

Падіння української економіки змусило багатьох працівників піти на вільні хліба. Згідно з опитуванням сайту Rabota.ua кожен п'ятий працездатний українець є фрілансером в якості основної діяльності або підробітки. Дані порталу з пошуку віддаленої роботи Upwork говорять про те, що Україна на четвертому місці в світі за обсягами заробітку фрілансерів. Випереджають нас тільки Індія, США і Філіппіни.

Кількість фрілансерів і замовників стрімко зростає. За словами керівника онлайн-проекту з пошуку фріланса "Метнись Кабанчиком" Романа Киригетова, з початку 2015 року кількість замовників зросла на 78%, замовлень - на 72% в місяць, а сума оплати в середньому збільшилася на 31%. У нинішньому році 20% українських компаній використовували працю позаштатних працівників.

При цьому точна кількість людей, що працюють на фрілансі, обчислити неможливо, тому що велика частина з них ніяк не оформлені і часто вважаються безробітними.

На розвиток фріланса вплинуло падіння національної валюти, яке змушує людей шукати іноземних роботодавців. Тому найбільш затребуваними виявляються спеціальності, які дійсно дозволяють працювати з будь-якої точки світу: програмування, дизайн, SEO-оптимізація, написання та переклад текстів, розкрутка сторінок у соцмережах.

Однак криза далеко не єдина причина відходу на фріланс: глобалізація ринку праці, поширення сучасних технологій, бажання працівників здобути більше свободи, а роботодавців - заощадити -все це впливає на зміну структури зайнятості по всьому світу. Наприклад, у Великобританії фрілансерами є близько 15% працездатного населення, а в США - 34%.

Подібна форма зайнятості бізнесу дозволяє мінімізувати витрати, підписуючи цивільно-правові, а не трудові договори. Крім того, наймаючи фрілансерів, можна заощадити на офісній техніці та оренду приміщень, а також - на трудові права: фрілансери не отримують ні оплачуваних відпусток, ні лікарняних, за них не потрібно перераховувати податок як за офіційних працівників.

Іноземним роботодавцям вигідно наймати українців, тому що вони погоджуються на менші гроші, ніж в Європі або США. У свою чергу українські громадяни ради більш високим зарплатам - та ще й у твердій валюті.

Крім економічних факторів, працівників приваблює самостійність. За словами представниці компанії HeadHunter Україна Руслани Березовської, основними плюсами фрилансалюди вважають гнучкий графік, можливість поєднувати кілька замовлень, управляти своїм часом і не їздити в офіс. В якості мінусів працівники називають непостійний заробіток, неможливість побудувати кар'єру і брак спілкування з колегами.

Запізніле законодавство

Все б добре, але українське законодавство не встигає перебудуватися слідом за змінами на ринку праці. Фрілансери стикаються з відсутністю соціальних гарантій і з труднощами легалізації своєї роботи. Крім того, держава, як кажуть фіскали "недоотримує" податки. Причому, як з боку роботодавців, які бажають співпрацювати з позаштатними працівниками, так і з боку фрілансерів, які офіційно не мають робочого місця.

Частина "вільних працівників" реєструються як фізособи-підприємці (ФОП) і ведуть облік за спрощеною системою оподаткування. Вони відносяться до третьої групи платників податків, що передбачає сплату єдиного податку в розмірі 4% від доходу і можливість працювати з юрособами. Від фрілансера потрібно, щоб він вчасно подавав звітність і платив податки.

Однак насправді все трохи складніше. Якщо фрілансер хоче співпрацювати з іноземними замовниками та отримувати валюту, однією тільки реєстрацією ФОП не обійтися. Українські банки вимагають паперові договору на двох мовах з печатками та підписом замовника. Тому багато виконавці вибирають "не напружуватися" і взагалі нічого не підписувати, якщо обсяг робіт і оплата здаються занадто скромними.

Ще одну проблему являє собою перерахування зароблених грошей. У світі з цією метою використовується Paypal та інші платіжні системи, однак в Україні Paypal досі повноцінно не працює: можна перевести гроші за кордон, але не можна отримати оплату на свій рахунок. Крім цього, не раз бували ситуації, коли банківські рахунки людей, що надають послуги за кордон, блокувалися під виглядом боротьби з тероризмом.

Тому фрілансери використовують рахунки, зареєстровані на неукраїнські адреси, відкривають рахунки під час закордонних поїздок, отримують картки поштою, а співпрацюючи з українськими роботодавцями - беруть гроші готівкою, не оформляючи ніяких договорів. Це дозволяє уникати бюрократичної тяганини та взаємодії з банками.

У липні минулого року НБУ опублікував роз'яснювальний лист "Про здійснення контролю за операціями резидентів, які передбачають експорт послуг нерезидентам через інтернет". У листі йшлося про скасування вимоги надавати підпис замовника та оформляти акт виконаних робіт. Однак воно носило рекомендаційний характер і спокійно ігнорувалося банками.

З 4 грудня набув чинності закон, який спрощує надання послуг іноземним замовникам. Відповідний законопроект №4496 був прийнятий 4 листопада. Тепер угода буде вважатися укладеною, якщо люди обмінялися повідомленнями з описом послуги та її вартості. Закон також дозволяє укладати договори в електронній формі, надавати банку договір на англійській мові та використовувати електронні підписи.

Проте залишаються й інші проблеми: наприклад, з майбутніми пенсіями. Ті фрілансери, які офіційно ніде не працюють, можуть не набрати страхового стажу 15 років, а значить залишаться без пенсій. Не кажучи вже про те, що вони не роблять відрахувань у Пенсійний фонд, який передбачає солідарну систему. Не зовсім зрозуміло також, що робити з оплачуваними відпустками, лікарняними, виплатами по безробіттю. До вирішення цих питань українське законодавство виявилося не готове.

Європейський досвід

Зміна структури ринку праці - це загальносвітова тенденція, і в багатьох країнах люди стикаються з одними і тими ж проблемами. У численних статтях англійське видання The Guardian говорить про мінливому характері зайнятості у Великобританії і в світі.

В Англії існує три форми зайнятості - безстрокові трудові договори, договори з агентством, яке надає працівників конкретного підприємства, і самозайнятість, яка включає фріланс. Однак законодавство і соціальна сфера розраховані на взаємодію тільки з першою категорією найманих працівників.
Крім того, Великобританія фрілансери платять за себе, роботодавець додатково не платить. Це вигідно підприємцям, але зате фіскали незадоволені. У рік при середній заробіток Великобританія отримує на 2000 фунтів стерлінгів більше за звичайного працівника, ніж за фрілансера.

Витрати самозайнятості

У той же час самозайнятий - далеко не завжди означає добре заробляє, тому що половина таких працівників отримують доходи на третину нижче середньої зарплати. А 2 млн самозайнятих мешканців Великобританії заробляють менше 8 фунтів на годину, що трохи вище мінімальних 6,7 фунтів стерлінгів. Крім того, середній дохід самозайнятих - 209 фунтів в тиждень, а у співробітників компаній - 384 тиждень.

При цьому самозайнятими у Великобританії є не тільки програмісти і копірайтери, але і багато працівників служб доставки складів, водії та продавці. Такі компанії, як Uber, кур'єрські фірми Hermes, Deliveroo і Yodel використовують працю самозайнятих працівників, називаючи їх незалежними агентами. Це дозволяє заощадити на податках, лікарняних та відпустки. Однак на початку листопада у Великобританії суд постановив, що водії Über повинні бути визнані працівниками, а значить отримати всі права, включаючи гарантовану мінімальну зарплату.

Це рішення було по-різному сприйнято експертами і самими водіями. Однак очевидно, що визнавати фрілансера працівником - не вихід у випадку, коли людина співпрацює з великою кількістю замовників. Скоріше мова повинна йти про перегляд законодавства: трудового, соціального та податкового. Тому що фріланс набирає обертів по всьому світу, і цілком імовірно, що через 20 років на вільні хліба піде половина працівників, а багато роботодавців воліють фрілансерів звичайним співробітникам.