Антикорупціонери - стоп! Чому в Запоріжжі розігнали антикорупційну комісію
Голова Запорізької ОДА розпустив власноруч створену антикорупційну комісію, звинувативши в участі у бізнесових розборках. Антикорупційники назвали це помстою за заяву з вимогою перевірити статки губернатора. Вже кілька днів у суспільстві і соцмережах точаться суперечки щодо того, що ж було раніше: розпуск чи заява. Але, насправді, це взагалі не має значення
Розпуск комісії викликав чимало пересудів і пліток, утім, його справжні причини для України можна вважати вже трендовими, адже не вперше антикорупційний рух стає інструментом у бізнесових розборках.
Антикорупційну комісію при Запорізькій обласній державній адміністрації її тоді ще майбутній очільник Костянтин Бриль створив у квітні 2016 року, десь за тиждень до свого офіційного призначення на посаду. Основною метою створення були названі "активізація й упорядкування роботи щодо упередження та протидії корупції в місцевих органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування області". Перекладаючи з чиновницької мови - комісія мала стати таким собі посередником між громадськістю, що стикається з корупційними проявами, та владою. Громада здебільшого схвально поставилася до ініціативи, адже не було жодних сумнівів, що новопризначеному губернатору доведеться розгрібати ще ті Авгієві стайні. Суспільство, насамперед, непокоїла ситуація в медицині, зокрема, в обласній клінічній лікарні. Бізнес був, м яко кажучи, не в захваті від роботи запорізької митниці, навіть "пачками" тікав обслуговуватися в Одесу, де в тій годину піарили прозорість у митному оформлені.
До складу комісії, створеної Брилем, увійшли представники общественных організацій, очолив її відомий запорізький активіст, блогер, борець із корупцією Дмитро Марченко. Як часто буває, інтерес громади до новоствореного органу був не надто тривалим, піднесеність з приводу створення комісії змінилася розчаруванням, адже не підживлювалася гучними розслідуваннями і покараннями. Насправді, їх було б дивно чекати від дорадчого органу при ЗОДА, але це, звісно, розуміли далеко не всі. Утім, ініціатор створення комісії Бриль оцінював її роботу інакше. Зокрема, очільник області відзначив, що комісія мала низку позитивних напрацювань. Серед них перевірка діяльності керівніцтва Запорізької обласної клінічної лікарні, де антикорупційники знайшли купу порушень: бюджетні послуги на платній основі, неофіційне стягнення "обов'язкових" платежів з пацієнтів, примушення їх до купівлі ліків лише в аптеках, що розташовані на території обллікарні тощо. Відзначалися успіхи комісії у виявлені порушень на Запорізькій митниці та на Запорізькій атомній станції. Загалом же, за наслідками роботи антикорупційного органу було порушено близько семи десятків кримінальних справ. Утім, згодом з'єднання ясувалося, що далеко не всі ініціативи комісії були продиктовані безкорисною боротьбою з корупцією. Точніше, крім сумління її членів, інших запобіжників щодо використання цього органу в бізнесових розборках не було. А сумління виявилося замало.
Тім більше, що по суті громадський орган не мав суворої підпорядкованості і звітності. В результаті кожен із членів міг теоретично за чиєюсь наводкою заявити про корупцію або інші порушення в тихий чі інших установах, підприємствах і організаціях і створити тим самим певні незручності бізнесу.
"У порушення положення про комісію, членами комісії без дотримання встановленої процедури, на власний розсуд та за власним підписом направлялися звернення до правоохоронних органів. Хоча такі звернення малі направлятися виключно за умови прийняття їх більшістю членів на засіданнях комісії за підписом голови комісії. Також, в порушення положення про комісію, копії протоколів засідань комісії не направлялися до облдержадміністрації. А значна кількість звернень, направлених від імені комісії, не була навіть зареєстрована в журналі віхідної кореспонденції", - коментує ситуацію Бриль.
Одним із останніх прикладів таких бізнесових розборок руками антикорупційної комісії стало "маски-шоу" у відомого запорізького виробника майонезів ТОВ "Фірма ОЛІС". Жоден із фактів викладених у заяві антикорупційників тоді не підтвердився, проте силова операція на підприємстві викликала дуже негативну реакцію місцевого бізнес-середовища.
Варто зазначити, що до того часу очільник ОДА перезавантажив комісію, замінивши Дмитра Марченка місцевім журналістом-розслідувачем Сергієм Сидоровим. Комісії було доручено у тритижневий термін усунути порушення в її роботі. За словами Бриля, цього зроблено не було, через що комісія розпорядженням голови ЗОДА була розпущена.
Головним причиною розпуску керівник області називає бажання запобігти невмотивованому тиску на місцевий бізнес. "Саме 16 листопада Верховна Рада України 312 голосами "за" прийняла урядовий законопроект №7275, який покладе край тиску на бізнес і позбавить підприємців від небажаних "масок-шоу" в погонах. Тож віднині беззаконня над українським бізнесом не дано вчиняти нікому. Ані правоохоронцям, ані "представникам громадськості", які поцупити на правоохоронні органи", - заявив Бриль, додавши, що комісія припиняє діяльність у тому вигляді, в якому вона працювала останнім годиною, тобто не виключаючи, що при ОДА може завітав новий антикорупційний дорадчий орган.
У світлі не надто приємних фактів про діяльність комісії це було б красивою крапкою в її роботі. Утім, цього не вийшло. Адже виявилося, що "дембєльским акордом" антикорупційників стала заява до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо можливого незаконного збагачення губернатора, через що і стався скандал. Заява була оприлюднена за чотири дні після розпуску комісії, хоча її очільник Сергій Сидоров заявляє, що не знав про нього. Повірити в це, дійсно, складно.
Загалом, доля антикорупційних комісій в бізнес-розборках і зведенні рахунків не якесь запорізьке ноу-хау. Подібне спостерігається по всій країні, де такі організації, або лягли під якогось чиновника чи бізнес-структуру, або кошмарять бізнес на замовлення конкурентів.
Як що ми дійсно хочемо захистити бізнес та запобігти корупції, потрібно в кожній області зробити відділення бізнес-омбудсмена. Окрім того, у згаданому законі 7572, який регламентує забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування, прописана робота комісії по вирішенню цих питань і є чіткі правила, як вона має працювати та які рішення продукувати. Це саме має бути і на регіональному рівні.
