Операція "Антибігус" і сім "Вагнергейтів". Як Порошенко контратакує Зеленського

Памʼятається, рік тому команда Володимира Зеленського змушувала Петра Порошенка ходити по судах. Всі вважали, що домогтися потрібного рішення Печерського суду — справа безнадійна для Порошенка. Проте йому це вдалося. 8 липня 2020 р. суд залишив без розгляду клопотання сторони обвинувачення про обрання пʼятому президенту запобіжного заходу, оскільки сама сторона звинувачення від цього відмовилася. В результаті вся та історія закінчилася моральним програшем Зе-влади.

І ось тепер, через рік, вже сам Порошенко має намір змусити Зеленського ходити по судах. Ну якщо не самого Зеленського, то хоча б його адвокатів. Головне, щоб сторона Зеленського була змушена відмовлятися, викручуватися і виправдовуватися.

А сторона Зеленського вже якраз і почала відмовлятися. Політтехнолог Банкової Михайло Подоляк назвав позов Порошенка до Зеленського "юридичним спамом". Далі можна очікувати від сторони Зеленського спроб ухилитися від суду, а потім — придумати собі виправдання.

Як Зеленський використав "плівки Бігуса"

Привід для позову Зеленський створив 24 червня, коли на телеканалі "1+1" вийшло його інтервʼю програмі "VIP з Наталією Мосейчук". Зеленський публічно атакував Порошенка, кинувши йому дуже гучні звинувачення. Наведемо дослівно цей фрагмент інтервʼю.

"– Ви ж чули "плівки Бігуса"?

– Я чув кілька фрагментів цих плівок. Щодо ситуації з плівками, мені здається, ми показали свою реакцію. Ну, дивіться, для мене не новина те, що сталося. Ми всі про це знали. Ми не мали плівок, ніхто не чув їх, але було багато різної інформації від Служби безпеки, розвідки. Ми просто розуміємо, як це відбувалося. Що з терористами, сепаратистами Медведчук торгував, заробляв разом з пʼятим президентом. Ми прекрасно розуміємо, що українське вугілля, яке через окупацію було захоплене на території тимчасово окупованого Донбасу, купувала Україна через Росію. Воно вивозилося.

– Ну ось ви говорите, що він заробляв з вашим попередником, але це не доведено.

– Памʼятаєте, якось рік тому, мені здається, у нас була пресконференція, і мене запитали: "А звідки ви знаєте, що Медведчук на когось працює?" Я сказав, що я впевнений, і буде реакція, і ви все це побачите. Моя впевненість базується на якихось фактах і інформації, яку я маю. Ми бачимо з вами зараз і плівки, і бачимо також з вами, що сталося. Труба зараз у держави, ведуться суди, його звинувачують у державній зраді. І тому, коли я вам кажу, що я вважаю, що, ймовірно, разом з колишнім президентом вони це робили і заробляли, я думаю, що не на порожньому місці".

Трохи пізніше, вже відповідаючи на інше запитання, Зеленський немов спохопився, що чогось недоговорив із запланованого, і додав, хоча його про це не запитували: "Всі ці страшні записи, я вважаю, є чистою державною зрадою. Те, що він зробив, коли всі повноваження в переговорах між Україною і Росією надав Медведчуку, — це говорить про те, що ніхто не був зацікавлений в закінченні війни. Ніхто. Тобто люди робили гроші. От і все. Я хотів сказати різко, просто не міг собі дозволити, коли вони говорять про "червоні лінії", то вони перейшли не "червоні", а "криваві лінії". Тобто вони заробляли саме на смерті військових. Я так вважаю, це моя думка. Це не вирок суду, все ж".

На Банковій, безсумнівно, заздалегідь прораховували, якою буде реакція Порошенка. Тому Зеленський будував фрази так, щоб вилити на Порошенка максимальну кількість бруду, але при цьому залишатися в рамках "оціночних суджень", на які має право кожен громадянин. Саме тому Зеленський завершив свій заздалегідь підготовлений спіч проти Порошенка словами "Я так вважаю, це моя думка".

Після цього на Банковій очікували від Порошенка трьох варіантів поведінки. І всі три були програшними. Перший — промовчати. Другий — голосно обуритися, але не зробити нічого для свого захисту в юридичному плані. Третій — обуритися і подати судовий позов про захист честі і гідності з вимогою спростувати недостовірну інформацію. Напевно, юристи Банкової заздалегідь підготували відгук на такий позов: мовляв, Зеленський просто висловив свою особисту думку, яка могла скластися у будь-якого громадянина, який прослухав "плівки Бігуса".

Операція "Антибігус"

Однак юристи Порошенка придумали четвертий варіант: не захищатися, а контратакувати. Ми досить цитували Зеленського, процитуємо тепер Порошенка. У своєму позові він просить "зобовʼязати президента України Зеленського Володимира Олександровича оприлюднити наявну у нього публічну інформацію, яка представляє суспільний інтерес, про наявність якої він стверджував у своєму інтервʼю від 24.06.2021… а саме: інформацію від Служби безпеки України, розвідувальних органів України або від будь-яких інших осіб щодо Порошенка Петра Олексійовича, на основі якої президент України Зеленський Володимир Олександрович стверджував, що "з терористами, сепаратистами Медведчук торгував, заробляв разом з пʼятим президентом", "ймовірно, разом з колишнім президентом вони це робили і заробляли"".

Підступність позову в тому, що Порошенко вимагає від Зеленського оприлюднити інформацію проти Порошенка. Не спростувати, а оприлюднити. З усією доказовою базою, щоб кожен міг переконатися в тому, що Зеленський — не наклепник, а правдолюб.

Припустімо, справа дійшла до суду. Як Зеленський зможе пояснити українцям, чому він приховує наявну у нього інформацію проти Порошенка? Зеленський покриває Порошенка і Медведчука? У змові з ними? Вони його купили?

Звичайно, у Банкової тут є відмовка, що це секретна інформація. І суд на цій підставі може відмовити в задоволенні позову.

Але в будь-якому разі залишиться питання, чому пʼятому президенту досі не висунуті звинувачення на підставі інформації, наявної у Зеленського. Адже Зеленський в інтервʼю кидається дуже гучними звинуваченнями — "чиста державна зрада", "заробляли на смерті військових". Якщо Зеленський приховує цю інформацію від слідства, то це саме по собі виглядає злочином.

Як бачимо, гра адвокатів Порошенка дуже серйозна: вони хочуть примусити Банкову розкрити карти. Якщо у людей Зеленського є щось серйозне проти Порошенка, то нехай вони це оприлюднять або йдуть з цією інформацією до суду. А якщо вони всього лише майстри розмовного жанру і любителі кидатися голослівними звинуваченнями, то вони самі ж це підтвердять, якщо будуть відмовлятися, викручуватися і виправдовуватися.

Важлива функціональна роль у цьому позові відведена Бігусу. Зеленський свій спіч проти Порошенка побудував саме на "плівках Бігуса". І Порошенко у своєму позові висунув вимоги не тільки до Зеленського, а й до громадської організації "ТОМ 14", очолюваної Бігусом. Суть вимог в тому, щоб ця організація оприлюднила аудіозаписи телефонних розмов Медведчука, про які йшлося у випусках програми "Наші гроші", "в тому вигляді, в якому вони були отримані".

Цікаво, що Бігус вже виконує відведену йому роль. Він почав відмовлятися тими ж самими словами, що й Подоляк. І це вже використовують адвокати Порошенка. "Радник глави президентського Офісу Михайло Подоляк і Денис Бігус, майже синхронно і не змовляючись (або, навпаки, за попередньою змовою?), висловили спільну позицію щодо вимоги опублікувати в первісному вигляді "прослуховування Медведчука". Обидва не бачать "ніякої юридичної сторони", а бачать "просто юридичний спам". Обидва не бачать сенсу "коментувати з юридичної точки зору", "коментувати його всерйоз або якось оцінювати перспективи"", — глузує адвокат Порошенка Ігор Головань.

Припустимо на хвилину, що Бігус — не медіакілер на службі у Подоляка, а чесний журналіст. Він би тоді перший підтримав вимогу Порошенка до Зеленського оприлюднити всю інформацію проти Порошенка. Справді, Бігус намагається з усіх сил, присвячує оприлюдненню прослуховування Медведчука кілька випусків програми "Наші гроші", а Зеленський, який, за його словами, володіє набагато більш серйозною інформацією проти Порошенка, приховує її від народу.

Функціональна роль Бігуса в цьому позові — максимально дискредитувати "плівки Бігуса". Своєю поведінкою Бігус повинен переконливо продемонструвати, що він в одній команді з Банковою і що "плівки Бігуса" — це була спецоперація Банкової і СБУ проти Порошенка. До речі, Бігус у своїх програмах неодноразово прямо зізнавався, що аудіозаписи прослуховування Медведчука отримані від СБУ.

Що ж стосується судових перспектив позову Порошенка, то вони є. Позов поданий в ОАСК; якщо позивачеві не сподобається рішення ОАСК, його можна буде оскаржити у Верховному суді. У будь-якому разі крапка в цій суперечці буде поставлена не швидко.

Важливо також, що сам процес можна, коли є бажання, перетворити на веселе видовище. Чим більше про цей процес будуть говорити медіа, тим міцніше в голови людей засяде той факт, що Порошенко через суд домагається від Зеленського правди, а Зеленський правди боїться.

Звичайно, судовий вердикт передбачити не можна. Але можна припустити, які будуть заголовки новин, якщо суд стане на сторону Зеленського. Наприклад: "Судді відмовили Порошенкові і дозволили Зеленському приховувати від народу правду про Порошенка". Схоже, це той випадок, коли виграш не кращий за програш.

Сім "Вагнергейтів"

Інтервʼю Зеленського і "плівки Бігуса" — це для Порошенка чужий, навʼязаний йому порядок денний. Але для успіху медійної контратаки завжди важливо навʼязати власний порядок денний — і бажано найнезручніший для опонента.

Одна з найбільш незручних тем для Банкової — це "Вагнергейт". 6 липня активісти громадської організації "Рух опору капітуляції" подали в ДБР заяву про вчинення президентом Зеленським державної зради через провал спецоперації із затримання бойовиків ПВК "Вагнера" в липні минулого року. Того ж дня Порошенко закликав парламент офіційно включити "Вагнергейт" до порядку денного тимчасової слідчої комісії парламенту і заявив про готовність прийти на засідання разом із Зеленським.

Але "Вагнергейт" — тема стара. Щоб повернути її в фокус суспільної уваги, потрібна якась нова інформація. І вона зʼявилася. Її оприлюднив журналіст Юрій Бутусов, який у серпні минулого року першим підняв тему "Вагнергейта".

8 липня він уперше нагадав про торішні події в Києві: "Рівно рік тому, 8 липня 2020 р. сталася надзвичайна пригода на Харківському масиві — серед білого дня кілька людей обстріляли з пістолетів машину, яка виїжджала з одного з дворів. У машину потрапило 9 куль, в тому числі в місце водія, але додатковий шар кевлара врятував людину в машині від загибелі. Того ж дня зʼясувалося, що стріляли по людині… співробітники СБУ. А їх метою був… один з найбільш розшукуваних спецслужбами Росії українських диверсантів з позивним "Швед"… Російські ЗМІ неодноразово заявляли, що саме група "Шведа" зробила найгучніші диверсійні акти щодо усунення російських терористів — Арсенія Павлова "Мотороли", Михайла Толстих "Гіві "і Олександра Захарченка… і ось рівно рік тому найзгадуваніший в Росії український диверсант отримав 9 куль від співробітників СБУ і вцілів просто дивом. Одночасно були затримані всі учасники його диверсійної групи, в результаті одним ударом був зірваний цілий ряд бойових операцій ГУР МО".

Бутусов розповів деякі подробиці цих операцій. "По суті, влада визнала, що напад на групу "Шведа" і її "засвічування" були навмисної акцією за наказом керівництва України. Також як потім навмисно провалили операцію по "вагнерівцях", захоплення ряду терористів в Росії, поставки військових приладів з РФ, ряд операцій в прикордонних районах".

Далі Бутусов поділився інформацією про конкретних винуватців. "Упевнений, що напад на "Шведа" і розкриття його роботи і складу групи — це складова дій російської агентури: начальника комітету з розвідки при президенті Руслана Демченка, заступника міністра закордонних справ при Януковичі, реального русофіла і російського шпигуна, який користується величезним впливом при Володимирі Зеленському; і глави Офісу президента Андрія Єрмака, який отримав від Росії особисті можливості неформальної комунікації з Кремлем в обмін на провал ключових операцій української розвідки проти Росії. Справа "вагнерівців", яка також була провалена 24 липня 2020 року, — це ланка того ж ланцюга зради. І президент Зеленський зараз "кришує" російську агентуру в українських спецслужбах, так само як і корупціонера Татарова, і несе повну відповідальність за ці події".

Своє повідомлення журналіст завершив вельми оптимістично: "Але ця історія не закінчена. Ніщо не забуте, і вʼязні на Банковій не повинні думати, що злочини будуть забуті і зараз і після неминучої зміни влади".

Наступного дня Бутусов розповів нові подробиці в ефірі "Прямого каналу". За його словами, справа "вагнерівців" — це була не єдина провалена спецоперація. "У 2020 році були провалені як мінімум сім операцій Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Про частину з них повідомлялося в ЗМІ, про частину поки що не повідомлялося. Але ця історія із затриманням "Шведа" і тим, що по його машині вели прицільний вогонь на ураження співробітники СБУ прямо в Києві, вона була відома ще тоді", — підкреслив Бутусов.

Він повідомив, що в результаті судового засідання зʼясувалося, що у влади немає ніяких підстав для звинувачення "Шведа" або будь-кого з його групи. "Була заява Служби безпеки України… мовляв, затримана група осіб, які нібито незаконно зберігали зброю. І ось минув рік — відбулося знову засідання, ось буквально днями, і виявилося, що жодне звинувачення не підтвердилося, — розповів Бутусов. — Зброя вся законна від ГУР МО, люди діяли виключно в рамках закону згідно з вказівками ГУР МО. Ніякої протизаконної діяльності вони не вели, і держава не має до них жодних претензій, але чомусь справу не закриває".

Отже, вже є не один, а цілих сім "Вагнергейтів", в яких замішана СБУ, включаючи замах на українського розвідника "Шведа". Глава СБУ Іван Баканов — ставленик Зеленського і один з найближчих його друзів. Зрив спецоперації із затримання "вагнерівців" можна було б представити як випадкову помилку, результат дурості і неадекватності. Але ось цілих сім "Вагнергейтів", у яких йдеться про систематичний і цілеспрямований підрив державної безпеки, — це вже не помилка. Це умисні дії.

І ось що ще цікаво. Бутусов поводиться так, ніби нічого не боїться, немов за ним стоїть могутня сила. І немов він знає звідкись, що всі ці "Вагнергейти" не вщухнуть, а отримають незабаром новий розвиток.

Та й адвокати Порошенка поводяться підкреслено спокійно і впевнено. Нагадаємо, що "плівки Бігуса" — це теж справа рук СБУ. І цілком можливо, що незабаром ми почуємо, що і зриви спецоперацій ГУР МО, і спроба вбивства "Шведа" в Києві, і "плівки Бігуса" — все це ланки одного ланцюга і частини однієї змови. Змови з Кремлем.

І багатьом українцям буде неважко в це повірити. Бо Зеленський і його люди натворили достатньо, щоб в таке можна було повірити.