Щит із англосаксів. Навіщо Резніков заговорив про військових США, Канади та Британії у Харкові та Маріуполі

Перед переговорами Джо Байдена та Володимира Путіна сторони почали викладати карти на стіл. Наприклад, одна з найвпливовіших американських газет The Washington Post 3 грудня оприлюднила дані розвідки з коментарем анонімного представника Білого дому, який заявив, що "російські плани передбачають військовий наступ на Україну вже на початку 2022 року". У той же день президент США заявив журналістам, що він розробляє комплексні заходи у відповідь, щоб утруднити вторгнення Росії в Україну. "Я збираю воєдино те, що я вважаю найбільш всеосяжним і значущим набором ініціатив, щоб Путіну було дуже, дуже важко йти вперед і робити те, що, як побоюються люди, він збирається зробити", — повідомив Байден.

Зі свого боку Москва звинувачує Київ у підготовці наступу на Донбасі. Якщо послухати російські телеканали, то виявляється, що Україна взагалі має намір напасти на Росію та Білорусь. Така пропаганда, по суті, є визнанням того, що Путін разом із Лукашенком справді можуть планувати casus belli, щоб атакувати Україну.

Про що розповів Рєзніков

У цій інформаційній війні, яка розгорнулася перед переговорами президентів США та Росії, бере участь і Україна. Особливо примітною є заява нашого міністра оборони Олексія Резнікова в інтерв'ю однієї з найбільших канадських газет The Globe and Mail після переговорів з військовим керівництвом Канади. 3 грудня Резніков провів у Києві робочу зустріч із начальником штабу збройних сил Канади генералом Уейном Ейром. У ході цієї зустрічі відбулася телефонна розмова Резнікова з міністром оборони Канади Анітою Ананд. Нагадаємо, що в середині листопада Резніков провів у Києві переговори з міністром оборони Великобританії Беном Воллесом, після чого злітав у Вашингтон на переговори з міністром оборони США Ллойдом Остіном. І ось після всієї цієї серії переговорів Рєзніков дав інтерв'ю The Globe and Mail, у якому повідомив, чого Україна чекає від США, Канади та Британії.

Резніков підкреслив, що саме зараз потрібно робити кроки для стримування Путіна від вторгнення в Україну, оскільки потім "буде надто пізно". Наприклад, на його думку, США, Канада та Британія могли б відправити в Україну більше своїх військових інструкторів. "У вас є навчальна програма з нами в Україні. Я думаю, що ми можемо її розширити. Замість того, щоб мати тут 50 інструкторів, надішліть 500 інструкторів", — запропонував Резніков. Іноземних військових, зазначив міністр, потрібно розмістити ближче до лінії фронту, оскільки сьогодні вони перебувають за понад 1000 кілометрів від російського кордону — у Яворові на Львівщині. "Було б добре, якби канадські інструктори... були розгорнуті в Харкові, Маріуполі, Краматорську, Одесі та на острові Зміїному", — сказав Резніков і додав, що разом з канадськими військовими мають бути американські та британські. "На цих територіях повинні майоріти три прапори — прапор Канади, прапор США та прапор Британії. Це також було б добрим знаком для росіян, що ви тут", — сказав він.

Чи реальна допомога англосаксів

Звичайно, можна припустити, що наш міністр лише поділився з канадською газетою своїми мріями. Але ймовірніше інше: розміщення американських, канадських та британських інструкторів у п'яти точках на сході та півдні України вже обговорено під час двосторонніх переговорів.

Наголосимо ще раз, що ця заява Резнікова прозвучала перед переговорами Байдена та Путіна. Тобто, це та карта, яку Україна виклала на стіл. І цілком можливо, що Резніков зробив це з відома (або навіть на прохання) Вашингтона, Оттави та Лондона. У такому разі це не мрії, а попередження.

Отже, припустимо, що Байден та Путін 7 грудня поговорили про Україну та ні про що не домовилися. Або навіть домовилися, але все одно треба бути готовими до того, що Путін розпочне повномасштабне вторгнення в Україну. Чи дійсно нам можуть допомогти кілька сотень чи тисяч військових інструкторів із США, Канади та Британії?

В принципі так, якщо інструктори прибудуть швидко (до того, як Путін розв'яже велику війну). Рєзніков розраховує саме на це. В інтерв'ю він спеціально наголосив, що Україна не сподівається на НАТО, оскільки Альянс має різні думки. США, Канада та Британія схильні кинути виклик Путіну, а Німеччина та Франція вагаються, оскільки стурбовані своїми економічними зв'язками з Росією. Тому Резніков закликав англосаксонських союзників України діяти поза НАТО та активізувати допомогу нашій країні на двосторонній основі.

А така допомога, за наявності політичної волі у Вашингтоні, Оттаві та Лондоні, може бути швидко. Тим більше що за останні сім з половиною років налагоджено порозуміння як між міністерствами оборони, так і між генеральними штабами, прораховано логістику можливого перекидання військових із країн-партнерів та розміщення їх в Україні.

Тепер про завдання військових інструкторів. Якщо кілька тисяч американських, канадських, британських військових розмістяться у Харкові, Маріуполі, Краматорську, Одесі та на острові Зміїному, це зовсім не означає, що їхнє командування поставить перед ними завдання захищати нас від російського вторгнення. Максимум, на що можна розраховувати, це саме на допомогу як інструкторів і, можливо, військових радників.

До того ж, хоч названі п'ять географічних точок справді стратегічно важливі, але апетити агресора ними не обмежуються. Кремлю потрібна вся Україна (чи майже вся). І якщо у кількох населених пунктах будуть розміщені інструктори-англосакси, то росіянам не обов'язково одразу захоплювати ці міста. Достатньо оточити їх і чекати, що знайдуться колаборанти, які винесуть загарбникам ключі від міських воріт.

Іноземні військові інструктори потрібні для іншого. США, Канада, Британія не мають перед Україною союзницьких зобов'язань. Але вони можуть відреагувати, якщо побачать загрозу життю їхніх інструкторів, які перебувають в Україні. На ракетну чи авіаційну загрозу може бути відповідь із повітря, на морську загрозу – відповідь із моря тощо.

Втім, наразі реалізація цього сценарію виглядає малоймовірною. Наразі це лише попередження Путіну напередодні його переговорів із Байденом. І не факт, що на Банковій справді готові попросити Вашингтон, Оттаву та Лондон терміново направити до нас своїх військових. Не виключено, що в ОП до останнього моменту віритимуть зі своєю здатністю домовитися з Путіним тет-а-тет.