Андрій Левус: Амністія засуджених учасників АТО зніме напругу в суспільстві, але це лише тимчасова міра
Сьогодні Верховна Рада України ухвалила закон про амністію в 2016 р., який поширюється і на учасників АТО. У разі підписання цього документа главою держави найближчим часом будуть звільнені військовослужбовці, які відбувають покарання в дисциплінарних батальйонах, а також учасники бойових дій, засуджені за легкі злочини, і ті, хто був засуджені за тяжкі злочини, але вже встиг відбути половину отриманого терміну. Тим не менш прийнятий закон не вирішує загальної проблеми кримінального переслідування учасників АТО. Адже солдати і командири порушують закон у військових умовах, а судять їх за законами мирного часу. Про те, як розв'язати цю невідповідність, "ДС" обговорила з головою підкомітету з питань державної безпеки комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки і оборони Андрієм Левусом.
Д. С.: Генпрокурор Юрій Луценко, відвідавши суд у справі колишнього начальника штабу батальйону "Айдар" Валентина Лихолита, заявив про необхідність прийняття спеціальної процедури регулювання питання відповідальності учасників АТО, порушили закони мирного часу у військових ситуаціях. Частковим вирішенням цієї проблеми став прийнятий 7 липня закон про амністію. Але очевидно, що це тимчасова міра і необхідно розробити комплексне рішення проблеми, інакше парламенту доведеться проводити амністію кожен місяць...
А. Л.: Ми спілкувалися з Луценком на цю тему і дійшли спільного висновку, що розгляд справ учасників АТО необхідно розглядати в особливому режимі. Ми прекрасно розуміємо, що багато військовослужбовців, які опинилися на лаві підсудних, стали заручниками ситуації. Як відомо, режим воєнного часу в Україні у зв'язку з конфліктом на Донбасі не був введений. Тому дуже часто вчинки учасників АТО, наприклад тимчасова реквізиція автотранспорту в населення, за умовами мирного життя вважається злочином. Хоча у воєнний час це буденна практика. Але солдатів потрапляє під суд, що провокує обурення суспільства, оскільки з точки зору багатьох громадян нічого поганого цей боєць не зробив. Саме тому й було прийнято закон про амністію, що дозволяє зняти напругу на цьому напрямку. Хоча ми чудово розуміємо, що це лише тимчасова міра.
Д. С.: До 2010 року правосуддя по справах військовослужбовців здійснювали військові суди, але в ході реформи вони були скасовані. І зараз все частіше лунають пропозиції про необхідність відновлення роботи таких арбітражів. Чи Реально зробити це найближчим часом?
А. Л.: Це один з варіантів вирішення проблеми. Але спочатку треба проаналізувати, наскільки така пропозиція відповідає нещодавно ухвалених змін до Конституції в частині правосуддя (згідно цим змінам, суди в Україні створюються, ліквідуються та реорганізуються законом, проект якого вносить на розгляд Верховної Ради президент після консультацій з Вищою радою правосуддя. Іншими словами, для створення військових судів необхідно лише прийняття відповідного проекту. — "ДС").
У будь-якому випадку питання про створення військових судів вже обговорювалося в парламенті, зокрема коли у 2014 році вирішувалося питання про відновлення військової прокуратури. І, до речі, ці органи вже повністю виправдали покладені на них сподівання. Цілком ймовірно, що такий же позитивний результат ми отримаємо і після початку роботи військових судів. Але прийняття закону може затягнутися на кілька місяців, тому проведення амністії на даний момент є виправданим і дозволяє частково вирішити проблему в найкоротші терміни. Це важливо, оскільки багато солдати все ще перебувають під слідством або вже відбувають своє покарання.
Зі схожою ситуацією, але в менших масштабах, ми вже стикалися після перемоги революції Гідності. Тоді, нагадаю, Верховна Рада прийняла політичне рішення про звільнення з в'язниць близько трьох десятків політв'язнів. Правда, тоді у нас був вичерпний список всіх помилуваних, а зараз критерієм звільнення є категорії вчинених засудженими учасниками АТО злочинів. І головною ідеєю цієї амністії є те, що в особливі періоди життя повинні діяти і особливі закони.
Д. С.: чи Існують інші шляхи вирішення проблеми? Наприклад, окремі експерти вказують на те, що Генпрокуратура має достатньо важелів впливу для пом'якшення вироків окремим особам і без закону про амністію...
А. Л.: Мені складно говорити про такі важелі впливу, оскільки не знаю всіх деталей роботи прокуратури. У той же час ми з колегами по міжфракційного об'єднання депутатів — учасників АТО домовилися про створення списку всіх військовослужбовців, в тому числі і добровольців, які зараз перебувають під слідством. Цей список буде узгоджений з командирами добровольчих батальйонів, і туди не потраплять засуджені за відвертий кримінал. Потім документ переданий генпрокурора. Таким чином, команда Юрія Луценко отримає вичерпний перелік підслідних учасників АТО, які стали жертвами різних обставин, у зв'язку з чим і опинилися на лаві підсудних.
Звичайно, такий список пройде ще і перевірку Генпрокуратури та інших слідчих органів, але в цілому його наявність дозволить зняти багато питань. В першу чергу — мінімізує можливість для подальших маніпуляцій на тему кримінального переслідування учасників АТО. Цей документ спростить поділ військовослужбовців на тих, хто дійсно став жертвою обставин, і тих, хто попався на бандитизм або інших тяжких злочинах.
Що найголовніше — такий список буде публічним. Таким чином, кожен бажаючий зможе перевірити його цікавить людину, а Генпрокуратурі не треба буде виправдовуватися за пом'якшення або посилення обвинувального акта щодо кожного конкретного підсудного. Це важливо як з точки зору подальшої долі підсудних учасників АТО, так і з точки зору необхідності припинення спекуляцій на цій темі.
Д. С.: Але поки що в Україні не відновиться робота військових судів, сотні учасників АТО будуть поповнювати лаву підсудних...
А. Л.: Той факт, що генпрокурор особисто відвідав судове засідання у справі одного з командирів "Айдара", вже свідчить про те, що влада чудово розуміють важливість проблеми. Отже, ми можемо сподіватися, що силові органи будуть тепер ретельніше перевіряти матеріали справ учасників АТО, демонструючи тим самим, що влада готова йти їм на зустріч.
