Амністія для мерів Чому громадам тільки зараз дозволили витрачати гроші на ЗСУ

Верховна Рада ухвалила чудовий закон, який призведе до збільшення фінансування Збройних Сил України на десятки мільярдів гривень та одночасно розширить права місцевого самоврядування. Залишилося дочекатися, щоб його підписав Володимир Зеленський. Але проблем тут, найімовірніше, не буде, бо закон отримав підтримку конституційної більшості Верховної Ради.

За нього проголосували 303 нардепи (з 343, які зареєструвалися), жоден не проголосував проти і не утримався. При цьому "слуги народу" показали одностайність, яка у них була хіба що у перший рук роботи: кнопку "за" натиснули 212 членів фракції з 235.

Дозвіл заднім числом

Йдеться про законопроект №9559-д "Про внесення змін до деяких законів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з підтримки сектору безпеки і оборони України". Суть його в тому, що він розширює повноваження місцевих рад та їх виконавчих органів заднім числом – з моменту запровадження в Україні воєнного стану 24 лютого 2022 року.

Закон набуде чинності наступного дня після опублікування. Як тільки це станеться, буде легалізовано всі витрати місцевих рад на ЗСУ. А це чимала сума. 11 квітня, коли законопроект обговорювався у першому читанні, депутати озвучили цифру: з першого дня повномасштабного вторгнення РФ органи місцевого самоврядування направили на потреби обороноздатності 90 млрд грн. З квітня ця сума встигла ще зрости.

Звернемося до ухваленого закону. Він запроваджує три принципово важливі норми:

• по-перше, відносить до виняткової компетенції сільських, селищних, міських рад "ухвалення рішень про надання фінансової та матеріальної підтримки сектору безпеки і оборони в період дії військового чи надзвичайного стану, затвердження місцевих програм підтримки сектору безпеки і оборони з обов'язковим повідомленням про ухвалені рішення Міністерства оборони України". Ці питання мають вирішуватись виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради;
• по-друге, відносить до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у період дії військового чи надзвичайного стану "підготовку, подання на затвердження, організацію виконання та реалізацію місцевих програм підтримки сектору безпеки і оборони, у тому числі програм посилення обороноздатності та безпеки держави і сприяння матеріально-технічному забезпеченню Збройних Сил України";
• по-третє, ці норми поширені на правовідносини, що виникли в період дії військового стану, запровадженого 24 лютого 2022 року, до дня набрання чинності цим законом.

А що, так можна було?

Виходить, витрати місцевих рад на ЗСУ досі були незаконними? Один із авторів законопроекту №9559-д "слуга народу" Дмитро Микиша ще у серпні минулого року констатував: "Під час повномасштабної війни у національному законодавстві відсутні чіткі та прозорі механізми забезпечення можливості залучення органів місцевого самоврядування до матеріального забезпечення Збройних Сил України (крім підрозділів територіальної оборони) в умовах військового стану. Відсутність чітких норм надалі може призводити до неоднозначного їх трактування контролюючими органами та можливим безпідставним звинуваченням у нецільовому використанні коштів місцевих бюджетів та майна саме тих громад, які сьогодні найбільше долучаються до допомоги Збройним Силам України".

Микиша знає про це не з чуток. До обрання до парламенту від 181 округу на Харківщині він працював заступником мера міста Мерефи з питань діяльності виконавчих органів міськради.

"Третій рік повномасштабного вторгнення, 10 років війни — а ми досі не дозволяємо місцевому самоврядуванню офіційно передавати матеріальні цінності Збройним Силам України. І більшість того, що ви від них вимагаєте: надайте автомобілі, РЕБи, FPV-дрони та все інше, — вони це можуть закупити, але передати їм заборонено. Цей законопроект це регулює", — пояснив Микиша під час першого читання законопроекту.

Він нагадав, що багато громад допомагали ЗСУ з 24.02.2022, і тепер на їхніх керівниках лежить кримінальна відповідальність. "Ми цим законопроектом дозволяємо уникнути цієї відповідальності", — наголосив нардеп.

У суспільній свідомості є стійкий стереотип про те, що "закон не має зворотної сили". Але цей стереотип, м'яко кажучи, неточний. У статті 58 Конституції записано: "Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують чи скасовують відповідальність особи". "Цю статтю Конституції начебто написано спеціально під цей законопроект, щоб ми дозволили уникнути відповідальності всім, хто допомагає Збройним Силам України", — зазначає Микиша.

Причини затримки

Коли Зеленський підпише цей закон, буде перегорнуто сторінку у відносинах між Банковою та мерами міст. Не обов'язково ці стосунки миттєво стануть кращими. Але принаймні втратять чинність деякі "гачки", за які Банкова "зачепила" (або навіть "підвісила") багатьох мерів.

Законодавча ініціатива щодо обнулення цих гачків з'явилася майже рік тому. 4 серпня було зареєстровано законопроект №9559 (автори Дмитро Микиша та ще 27 нардепів). 16 серпня було внесено два альтернативні проекти: №9559-1 (автор Роман Лозинський із фракції партії "Голос" та ще п'ять нардепів) та №9559-2 (автор "слуга народу" Едуард Прощук).

Ці проекти 29 серпня обговорив профільний парламентський комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Голова цього комітету — лідер партії "Слуга народу" Олена Шуляк, а перший заступник голови комітету — Роман Лозинський. В результаті обговорення комітет підготував та рекомендував Раді до ухвалення проект №9559-д. Його авторами записані Лозинський, Шуляк, Микіша та ще 13 нардепів.

Як бачимо, ще тоді у Верховній Раді був консенсус щодо необхідності такого закону. Проект №9559-д був зареєстрований 30 серпня, проте довгі місяці не виносився на голосування.

Тоді Банкова мала зовсім інші плани. 8 листопада вона провела через парламент урядовий законопроект №10037, який з 1 жовтня 2023 року відібрав у громад та передав до спецфонду держбюджету так званий "військовий ПДФО", тобто податок на доходи військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу. Голова бюджетного комітету Ради "слуга народу" Роксалана Підласа вихвалялася, що завдяки цьому закону держбюджет забере у громад 26 млрд грн у жовтні-грудні 2023 року та 96 млрд грн у 2024 році.

Таким чином, місцеві бюджети були значно урізані. Відповідно зменшилися можливості громад фінансувати ЗСУ. Однак чималі можливості все ж таки залишилися.

"Зараз місцеве самоврядування, навіть після того, як їх дуже сильно послабили, забравши військовий ПДФО до державного бюджету, вони все одно продовжують підтримувати ЗСУ. Вони закуповують дрони, пікапи, прилади нічного бачення і таке інше, — розповів Роман Лозинський 1 березня у програмі "Час: Online" на "5 каналі". — Це незаконно. Вже кримінальні справи відкриті. Сьогодні ти вирішуєш, що "не бруківка, а ЗСУ", і виділяєш кошти, до тебе приходять представники правоохоронних органів та блокують рахунки. Вже є такі випадки. Приходять і кажуть: "А як ви закупаєте, якщо це не ваші повноваження?"

Звичайно, подібна практика призводила до зменшення фінансування ЗСУ громадами. Чому ж Банкова блокувала проект №9559-д? Лозинський назвав одну з причин: "Хтось там намагається президенту сказати, що це створить приватні армії". Тобто на Банковій боялися, що підрозділи, "пригодовані", наприклад, громадою Києва чи Дніпра, перетворяться на "приватну армію" Віталія Кличка чи Бориса Філатова?

Борис Філатов підтвердив, що такі звинувачення лунали. 18 червня, коли Рада прийняла проект №9559-д у другому читанні, він подякував: "На третій рік повномасштабної війни меріям дозволили фінансувати обладнання для Сил оборони з бюджетів громад. Дякую. Я не хочу занурюватися в рефлексії, але все ж таки коротко розповім, як до цього у місцевого самоврядування відбувалися ці закупівлі. Що нам тільки не розповідали. Що ми "заробляємо собі політичний капітал" (!) Що навмисне "шукаємо авторитету і прихильності серед оборонців"(!!) Що мери взагалі фінансують "приватні армії" (!!!) І ще бозна-які дурниці. Але ми все одно системно купували те, про що нас просили військові. А потім до нас щоразу приходили різного штибу "правоохоронці". ДБР, ДСР [департамент стратегічних розслідувань Нацполіції] і ще низка структур, так би мовити, на "трі весьолих букви". Дійшло до того, що навіть слідчі поліційних відділків цікавляться закупівлями для війська! Мабуть, далі інтерес до них виявляли б вже й дільничні".

Очевидно, Банкова дуже не хотіла втрачати можливість тримати всіх мерів на гачку кримінальних справ за "нецільове витрачання бюджетних коштів в особливо великих розмірах". Згідно зі статтею 210 Кримінального кодексу, за це їм світило від двох до шести років ув'язнення.

Але інтерес Банкової був не тільки у цьому. Довгий час було модно влаштовувати акції під меріями "гроші на ЗСУ" — і водночас у мерії ходили з перевірками від ГБР та ДСР, розслідуючи незаконність таких витрат. Тобто витрачаєш гроші громади на ЗСУ — отримуєш кримінальну справу. А не витрачати не можна — тебе до цього примушують акції під меріями. Причому акції були абсолютно незаконними (стаття 19 закону "Про правовий режим військового стану" прямо забороняє масові збори та акції під час військового стану), а оскільки їх ніхто не розганяв, то важко вигадати більше однієї правдоподібної версії, хто був їх замовником.

Чому раптом концепція змінилася? Тому що вона своє відпрацювала — у суспільній свідомості більш-менш закріпився образ мера, який витрачає гроші на бруківку, а не на дрони.

З іншого боку, гроші армії реально потрібні. Місцеві ради вже розпочали чи незабаром почнуть верстати бюджети на наступний рік. Законопроект №9559-д дозволяє їм завчасно передбачити великі витрати на підтримку безпекового і оборонного сектору. Ймовірно, західні партнери теж висловлювали здивування, чому це досі заборонено.

Тож в ОП перестали нашіптувати Зеленському, як небезпечно дозволяти некерованим мерам "фінансувати власні армії". І проект закону, що припадав пилом з серпня минулого року, був розблокований. 11 квітня його було прийнято у першому читанні (311 голосів "за", у тому числі 202 "слуги народу"), а 18 червня — у другому (303 голоси "за", у тому числі 212 "слуг народу"). Коли Зеленський його підпише, у виграші будуть усі — і Україна загалом, і ЗСУ, і громади, і Верховна Рада, і сам Зеленський. Програють лише ті, кому вигідний розбрат між центральною владою та громадами, щоб займатися в ручному режимі "антикризовим менеджментом".