Американська полузрада. Чому США дали Україні проблемні безпілотники
Військова допомога Заходу нашим збройним силам за роки війни постійно опиняється в центрі самих різноманітних скандалів. На поставлені "Хаммери" немає запасних частин і покришок, то наші армійці "втратять" в Дебальцеве новітні поставлені антиминометные радари. Тепер дійшла справа і до ще однієї американської фішки - 72 минибеспилотника Raven RQ-11B, які були передані ВСУ цього літа.
Днями радник начальника Генерального штабу Збройних сил України Натан Хазін заявив буквально наступне: "З самого початку це було неправильне рішення використовувати ці безпілотники". З одного боку один із засновників "Азова" Хазін в числі тих, хто стояв біля витоків і зараз всіляко проштовхує волонтерський проект "Аеророзвідка" і тут при бажанні можна побачити якісь нотки лобізму в просуванні своїх апаратів на озброєння ЗСУ.
З іншого боку про проблеми цих безпілотників військові експерти говорили ще влітку, коли вперше з'явилася інформація про їх постачання. Справа в тому, що хоча апарати і складаються на озброєнні армії США і використовуються безліччю інших країн, проте з 2009 року вони мають цифровий канал управління, в той час як нам поставлено рання версія з аналоговим.
Якщо б мова йшла про війну типу сирійської або іракської, де повстанці не мають засобами радіоелектронної боротьби, то цей варіант був би ідеальним, однак у донбаських "шахтарів" і "трактористів" є цілком собі сучасні російські системи, які ефективні проти такої застарілої техніки.
Тобто в таких постачаннях було намішано все - від розуміння американськими військовими фахівцями характеру протистояння на Донбасі до банального бажання позбутися від залежаного товару.
В той же час не можна не сказати і про інший бік питання. Навіть після двох з половиною років війни насиченість безпілотниками силових структур вкрай недостатня.
До весни 2014 року в України взагалі не було сучасних засобів розвідки з можливістю цілодобової передачі інформації в реальному часі. Формально у складі ВСУ значився один полк дистанційно пілотованих літальних апаратів у Хмельницькому, однак його озброєння було поза всякої критики - безпілотні машини радянської розробки 1970-х років Ту-141 "Стриж" і Ту-143 "Рейс".
Не можна говорити, що якісь спроби отримати сучасні безпілотні апарати не були - на початку "нульових" купили в Ізраїлі цілих два безпілотника, проте практично відразу розбили, а другий відправили на склад, так як навчений розрахунок просто звільнився з армії.
Тим не менш, з початком конфлікту старі радянські комплекси перекинули ближче до лінії фронту і навіть спробували використовувати в боях. Очікувано це закінчилося досить сумно. Втрат у "Стрижів" не було, а от, принаймні, два "Рейсу" втратили: 1 серпня 2014 року неподалік від міста Сніжне, на території, контрольованій бойовиками, з-за технічної несправності здійснив вимушену посадку, другий - був збитий вогнем із землі 3 лютого 2015 року неподалік від Ірміно в Луганській області.
З метою виправлення ситуації з середини травня 2014 року військові почали використовувати комерційні міні-БПЛА з оптичними і інфрачервоними камерами, куплені (та часто і керовані) волонтерами. По всій видимості, вперше такі апарати з'явилися над Слов'янському 15 травня. Ці системи в основному використовувалися для тактичної розвідки і коригування артилерійського вогню і роботи РСЗВ.
"Піонерами" в масовому використанні безпілотної авіації стали добровольчі батальйони, які дуже потребували оперативної розвідувальної інформації. Першими про появу загону безпілотної авіації заявили командири "Донбасу", які з допомогою волонтерів змогли придбати шість БПЛА різних типів, у тому числі і легкий апарат вітчизняного виробництва "Фурія".
Звернули увагу на нову техніку і в МВС: в серпні 2015 року міністр Аваков і командувач НГУ генерал Степан Полторак прийняли рішення про створення Оперативної ескадрильї безпілотних літальних апаратів.
На сьогоднішній день ситуація з прийняттям на озброєння безпілотників неоднозначна - офіційно ні одного типу не прийнято на озброєння. У військах є деяка кількість БПЛА "Фурія" (від 5 до 10 штук), розроблених київським науково-виробничим підприємством "Атлон-Авіа".
Є проекти безпілотників дальньої дії і у такого гіганта як "Антонов" - правда, на якій стадії вони знаходяться, поки незрозуміло. З весни 2016 року ведуться роботи по розгортанню ліцензійного виробництва на потужностях "Чернігівського заводу радіоприладів (ВАТ "ЧеЗаРа") апаратів декількох типів (в тому числі ударного) польської приватної компанії WB Electronics S. A., однак на даний момент відомості про прийняття на озброєння відсутні.
А на передовій тим часом продовжують активно використовувати китайські комерційні зразки типу нещодавно втраченого в Макіївці БПЛА Skywalker X8. За деякими даними, станом на листопад 2016 року в Україну офіційно було ввезено 87 таких апаратів.
Тобто з одного боку американські апарати дійсно не відповідають реаліям війни і не можуть використовуватися за своїм прямим призначенням - коригування артилерійського вогню, з іншого боку вони в будь-якому випадку краще і ефективніше, ніж ті комерційні машини, які є на фронті. До того ж не треба забувати, що американські апарати Україна отримує від США безкоштовно.
А втрати - вони в бойових умовах завжди були, є і будуть. Досить згадати, що навіть в США в середньому напрацювання на відмову таких апаратів складає близько 200 вильотів, а з 20 тисяч побудованих велика частина була втрачена при навчанні чи в бою, причому найбільш частою причиною втрат за американськими даними була або втрата лінії зв'язку або апаратний збій на самому апараті.
