Амбарна риба. Як справа Охендовського вдарить по Банковій

Обвинувачений у корупції фігурант "амбарной книги" Партії регіонів і голова ЦВК Михайло Охендовський повинен стати першою "крупною рибою" для глави НАБУ Артема Ситника, а заодно і знаряддям проти Порошенка
Фото: УНІАН

Днями Національне антикорупційне бюро офіційно вручило підозра чинному голові Центрвиборчкому, займає це крісло ще з часів Януковича, Михайлу Охендовському. Справа обіцяє бути гучним - Михайлу Володимировичу інкримінують отримання незаконної вигоди з "общака" Партії регіонів на загальну суму близько 160 тис. доларів, що зафіксовано в скандальних документах з "чорної бухгалтерії" ПР. При чому, як відзначають в Спеціальної антикорупційної прокуратурі, в "амбарной книзі" під певними сумами стоять власноручні підписи Охендовського, що підтверджено графологічною експертизою.

Тепер голові ЦВК доведеться частенько заходити на малоприємні розмови в компетентні органи і довести свою бездоганну чесність буде дуже не просто, якщо інформація про графологічній експертизі вірна. Однак справа Охендовського проблема не тільки самого Охендовського. Вся ця історія є вкрай неприємною і для глави держави Петра Порошенка, оскільки є атакою і на президента.

Ні для кого не секрет, що НАБУ, яке ініціювало розслідування проти Охендовського, має цілком собі теплі і дружні стосунки з групою політиків, що іменують себе "єврооптимістами" і "антикоррупционерами" і їх відносини з президентом України далекі від райдужних. У той же час чолі НАБУ Артему Ситнику вже давно пора доводити свою профпридатність і ефективність, адже за півтора року існування цієї антикорупційної організації хвалитися їй поки особливо нічим. А що може довести ефективність роботи антикорупційного органу краще, ніж посадка великого і досить одіозного політика та ще й з довгим шлейфом роботи в команді Януковича?

Таким чином, починаючи "спецоперацію" проти Охендовського Ситник вбивав одним махом двох зайців - з одного боку, він отримує гучну справу і щодо "велику рибу" в свою колекцію "троффейных" корупціонерів, а з іншого допомагає своїм політичним друзям і партнерам по антикорупційній боротьбі бити по президенту країни.

Для Порошенка вся ця неприємна історія в першу чергу тим, що відразу ж піднімає цілком резонне питання: "А чому така людина, як Охендовський, а разом з ним і практично весь нинішній склад ЦВК, не був звільнений ще два роки тому?". Мало того, що Михайло Володимирович "заплямований" роботою на злочинну владу Януковича, так і термін його перебування на посаді закінчився вже дуже давно, і питання зміни складу ЦВК без особливого успіху витає в політичній тусовці вже не перший день. При цьому закон вимагає, щоб ініціатива заміни членів ЦВК виходила саме від президента - без його подання парламент чіпати цю тему просто не має права. Ось і виходить, що всі претензії у зв'язку з тим, що Охендовський все ніяк не звільнений, сходяться персонально до Порошенка.

Єдиною адекватною відповіддю на це питання може бути тільки швидка зміна людей у Центральній виборчій комісії, однак зробити це поки не представляється можливим через відсутність консенсусу з питання нового керівництва ЦВК всередині коаліції. Власне, влітку цього року в парламент вже надходило подання президента на звільнення нинішніх членів ЦВК та призначення нових. Однак із запропонованими президентом кандидатурами категорично не погодилася друга частина двучленной коаліції - "Народний фронт". За інформацією ЗМІ, політсила Арсенія Яценюка наполягає, щоб у ЦВК залишилися Андрій Магера і Жанна Усено-Чорна при цьому Магеру нібито просувають в голови, з чим категорично не згодні на Банковій. Так що спроба нарешті змінити склад ЦВК стала лише початком довгих і поки цілком безплідних торгів, та розраховувати на те, що у зв'язку зі справою Охендовського вдасться одномоментно вирішити всі протиріччя поки абсолютно не доводиться.

Спрогнозувати, чим закінчиться справа Охендовського зараз досить складно, але свій удар по президенту воно явно завдасть. Крім того, є ще один важливий момент - справа Охендовського стало першим, заснованим на записах з "чорної бухгалтерії Партії регіонів" та від того, чи буде воно доведено до логічного кінця в чому залежить і весь "компроматний потенціал" цих паперів. Не треба забувати, що громадськості поки що відома лише мала частина прізвищ, які фігурують у "амбарной книзі регіоналів", і якщо в результаті вина Охендовського буде доведена, то бухгалтерські записки регіоналів стануть більш ніж серйозним інструментом впливу на дуже велике число українських політиків.