Акуратно, але сильно. Коли на NewsOne повісять табличку "агент Кремля"
Ініціаторами законопроекту, який дасть можливість маркувати окремі ЗМІ плашкою "Агент країни агресора", не припиняючи їх роботи, виступають "фронтовики". На думку Петра Порошенка, прийняття такого документа "жодним чином не вплине ні на громадянське суспільство, ані медіа, ані на свободу слова". Дозволимо з цим не погодитися відразу з кількох причин.
По-перше, при підготовці подібного законопроекту необхідно враховувати досвід інших держав, де вже існують аналогічні норми. У США ще в 1938 р. був прийнятий "Акт про реєстрацію іноземних агентів". Він був спрямований на запобігання нацистської пропаганди, розпочатої різними групами германофілів. Однак по закінченню Другої світової акт не скасували, завдяки чому восени минулого року мін'юст США зажадав від російського державного телеканалу RT і агентства Sputnik зареєструватися як "іноземний агент".
У відповідь в Росії був прийнятий закон про ЗМІ-иноагентах. В цю категорію потрапляють засоби масової інформації, які отримують грошові кошти або інше майно від іноземних держав, їх державних органів, міжнародних та іноземних організацій, іноземних громадян, осіб без громадянства або уповноважених ними осіб або від російських юридичних осіб, що отримують грошові кошти та інше майно за рахунок зазначених джерел. На російські ЗМІ, в тому числі з часткою іноземного капіталу, ця норма не поширюється. Це дуже важливий момент. В Україні складно знайти ЗМІ, зареєстрована в Росії, а ось зі структурою власності в офшорах, або з іноземним капіталом - предостатньо.
Довести, що з офшору йдуть саме російські кошти, буде непросто. Та й навряд чи для таких видань гроші з-за поребрика стануть возити в валізах або переводити на банківські рахунки. Тому ми можемо прийняти закон, від якого буде більше іміджевих втрат, ніж користі. Влада звинуватять у передвиборному піарі і намір навішувати ярлики на "неправильні" засоби масової інформації.
Ще один момент: в Росії раніше прийняли інший скандальний документ - "Про некомерційних організаціях". Їм для ЗМІ-иноагентов передбачаються права і обов'язки як для НКО, визнаних іноземними агентами впливу. В Україні недержавні організації, в просторіччі "грантоїди", існують вільно, хіба що багато шуму наробило їх зобов'язання декларувати свої доходи. Ми можемо припускати, що окремі організації отримують фінансування від росіян через західні структури нібито для боротьби за свободу слова та права людини, але це ще треба довести.
Також не слід забувати, що навіть у Росії Рада з прав людини при президенті рекомендувала Раді Федерації відхилити законопроект про ЗМІ - іноземних агентів. Граючи в демократію, там вказували: будь иноСМИ може бути визнано іноземним агентом абсолютно довільно. Крім того, безпідставно змішувати правовий режим засоби масової інформації та правові статуси редакції, видавця, мовника, розповсюджувача, тобто особи, що здійснює виробництво та випуск ЗМІ, його видання, мовлення, розповсюдження його продукції. Депутати, а потім Путін, думку правозахисників проігнорували. Нам не слід забувати, що, на відміну від Росії, наші правозахисники мають гучні голоси. І досить сильну підтримку на Заході. Де неодноразово жорстко критикували російський закон.
Нескладно припустити, що і наш закон стане предметом критики. На дворі не 1938-й, коли свій акт взяли американці, а 2018-й, і до теми тиску на свободу слова світове співтовариство відноситься хворобливо. Довести, що ми так боремося за свою інформаційну безпеку, навряд чи вийде. Тому треба йти іншим шляхом, менш дратівливим для демократичних структур.
У Верховній Раді з січня 2017 р. припадає пилом законопроект про державну мову №5670. У березні цього року його включили до порядку денного, але розгляд відклали. Навколо цього документа дуже багато розмов, і, судячи з того, як його атакують ЗМІ, потенційно потрапляють під визначення "агент країни-агресора", узаконення української мови як державної для них смерті подібно. Після прийняття цього документа всі друковані ЗМІ, зареєстровані в Україні, будуть зобов'язані видаватися виключно українською мовою. Крім того, мовою телебачення і радіомовлення стане український. Для ефірних порушників передбачається штраф 10% від розміру ліцензійного збору.
Цю статтю можна підсилити: мовник, ігноруючи норму закону про державну мову, після кількох попереджень Нацради з телебачення і радіомовлення позбавляється ліцензії. Навряд чи варто очікувати повної українізації NewsOne, "Інтера", "112. Україна" та цілого ряду регіональних мовників, оскільки вони працюють на ту аудиторію, голоси якої на виборах планують отримати сили реваншу. Таким чином, вже через кілька місяців після вступу в дію закону про державну мову в ефірах не виявиться місця спікерам з "руської щелепою". В іншому випадку, канали, надають їм майданчики, просто втратять ліцензії. Будуть критикувати Україну за подібне? Ось тоді і проявляться агенти російського впливу і у нас, і в західних структурах.
