Агонія "Кузі". Чому Росія змушена списати свій останній авіаносець "Адмірал Кузнєцов"
І в підтвердження буквально вчорашня новина з Мурманська. Тут пройшла нарада головкому ВМФ і представників промисловості, на якій обговорювалася доля єдиного в російському флоті важкого авіаносного крейсера "Адмірал Кузнєцов".
Достовірної інформації, що саме вирішили поки немає, але сама ситуація дуже показова для всього російського флоту. Поставлений на доковий ремонт "Кузя" (так його ласкаво називають в РФ) корабели повинні були здати в 2021 р. Проте передача корабля флоту у встановлені терміни вже явно не укладається. І причина банальна - знос виробничих потужностей на 35-му судноремонтному заводі досяг такої критичної точки, що зараз запущена програма модернізації, яка займе як мінімум два з половиною роки.
Військовим була запропонована схема тимчасової доковой операції, проте вона їх не влаштовує. І підсумок у будь-якому випадку сумний - ремонт авіаносця переноситься на невизначений термін. А якщо це буде рік-два, то такий подлатанный "дідок" буде зовсім не потрібен флоту. Адже навіть в нинішньому стані він показав погані результати при спробі привернути його (і його авіаційне угрупування) для підтримки експедиційного корпусу в Сирії.
Пробувши буквально пару-трійку місяців восени 2016 р. і втративши два корабельних винищувача, росіяни спіймавши облизня повернулися на Північ. Мало того, "Кузнєцов" знову довелося поставити на капітальний ремонт. Де на нього восени 2018 р. впали відразу два баштові крани, а єдиний плавучий док ПД-50 (побудований за замовленням Радянського Союзу в Швеції), який міг приймати корабель такого класу, затонув при виході з нього авіаносця. Має близькі характеристики плавучий док ПД-41, теж, до речі, побудований в 1978 р. за замовленням СРСР в Японії, знаходиться на Далекому Сході і переклад його на Північ практично не реальний.
Фактично склалася ситуація, що Росія не здатна без сторонньої допомоги забезпечувати технічне обслуговування авіаносця ще радянської побудови. Дійшло до того, що на повному серйозі російські ЗМІ та офіційні особи почали обговорювати можливість звернення до Китаю за допомогою у його ремонті.
І ось нині питання стоїть не про модернізацію, про що бадьоро заявляли федеральним ЗМІ ще в 2017 р., а про те, щоб просто ввести його в дію. Причому як "крізь зуби" змушені визнати представники міноборони РФ: "Навіть якщо "Кузнєцов" і буде відремонтовано, то, швидше за все, буде використовуватися в якості учбового корабля".
Нагадаємо, що ТАВКР "Адмірал Кузнєцов" - останній раритет з океанських амбіцій Радянського Союзу. На початку 1970-х радянський Генштаб вирішив "по-дорослому" розпочати суперництво з Америкою у світовому океані.
У підсумку з 1975 по 1991 рр. було побудовано і спущено на воду п'ять дорогих авіанесучих крейсерів проекту 1143 "Кречет" - "Київ", "Мінськ", "Новоросійськ", "Адмірал Горшков" (спочатку - "Харків", потім, до 4 жовтня 1990 р., - "Баку") і "Адмірал Кузнєцов". У серії планувалося ще два, але недобудований "Варяг", що дістався нам, був проданий в Китай, де був добудований як "Ляонін", а "Ульяновськ" розібрали ще на першій стадії стапельных робіт.
Їх доля сумна: у 1993 р. у зв'язку з нестачею коштів на експлуатацію та ремонт "Київ" був виведений з бойового складу російського флоту, роззброєний і проданий китайцям. Нині це розважальний комплекс в порту Тяньцзиня. В такій же якості, але тільки Шеньчжені закінчив свій шлях "Мінськ". "Новоросійськ" в 1997 р. був розібраний на металобрухт в Південній Кореї, а "Горщиків" проданий Індії.
Тепер, по всій видимості, сумний кінець прийшов і "Адмірала Кузнєцова", який на стадії проекту називався "Радянський Союз", на момент закладки - "Рига", спускався як "Леонід Брежнєв", а випробування проходив як "Тбілісі".
Така чехарда з іменами не пройшла безслідно - практично весь свій час служби він простояв на ремонті. Посудіть самі: "Ковалів", спущений у Миколаєві в 1987 р., ремонтувався в 1994-1995 рр., 1996-1998 рр., 2001-2004 рр., 2008 р. і перед самим виходом в перший і єдиний бойовий похід.
А разом з його відходом Росія втратить і останні океанські позиції. Адже загальновідомо, що авіаносці по праву вважаються однією з найбільш мобільних сил в океані. Адже найнебезпечніший супротивник на море - це авіація. І той, у кого є можливість тримати під рукою сотні літаків, той володіє океаном. І поки єдиним гегемоном залишаються США, які на сьогодні мають 11 атомними авіаносцями. Причому це реальна сила - лише один авіаносець - "Джордж Буш", останній із серії "Німіц" забезпечує глибину оборони до 1500 км.
Що міг ще до останнього часу протиставити російський флот - атомні підводні човни з балістичними ракетами - нині теж знаходяться не в кращому стані. Тобто фактично протиставити на море США (не кажучи вже про зв'язці з НАТО) росіянам практично нічого.
На цьому тлі доводиться задовольнятися розповідями Путіна про якийсь "суперзброї", яке ось-ось надійде на озброєння флоту. Як, наприклад, торпеда великої дальності з ядерною боєголовкою "Посейдон". Та й то, судячи з усього, росіяни хочуть використовувати такі торпеди не за прямим призначенням - топити авіаносці або інші кораблі, а в якості постачальник ядерної зброї для його застосування наземних (!) цілей у Сполучених Штатах.
Причому вони самі вірять в реальність такої зброї - так, на початку 2019 р. російські державні новинні ЗМІ радісно повідомили, що військово-морський флот РФ вже запланував покупку 32 таких торпед - по 16 для Тихоокеанського і Північного флотів. При цьому стверджується, що "Посейдоны", які відправлять на Північний флот, будуть призначені для ураження цілей в Європі, Канаді і на Східному узбережжі США, а торпеди зі складу Тихоокеанського флоту - в Японії, Китаї, Канаді і на Західному узбережжі США.
Проте навіть якщо припустити, що така зброя існує в реальності, то коштувати вона буде шалено дорого, і економіка Росії, яка схлопнув до розмірів економіки одного американського штату - Техасу або Каліфорнії, вже точно не потягне закупівлю такої великої партії.
Адже якби були гроші, і можливості, то нічого не заважало б, наприклад, закласти новий авіаносець натомість "Кузнєцова". Адже за різними виставок як мінімум з 2013 р. тягають макет якогось "Шторму". Однак, мабуть, ні грошей, ні можливості робити такі колосальні вкладення в Росії вже немає.