Закон про іноземних агентів. За що Шабунін повинен розцілувати Дерев'янко
І як би щиро і пафосно не звучали слова Віталія Шабуніна про "мстивих истеричках", без телекамер він цілком може потиснути Дерев'янко руку і від душі подякувати. Адже після такого скандалу з участю Представництва ЄС в Україні сама ідея про відповідальність професійних антикорупціонерів може виявитися надовго похованою.
Незважаючи на те, що свій законопроект з важким для читання назвою "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення сфери фінансового контролю та врегулювання окремих питань застосування антикорупційних механізмів" Дерев'янко зареєструвала ще 28 жовтня, скандал спалахнув тільки через п'ять днів - 3 листопада. Докопавшись до суті запропонованих новел, українські антикорупціонери побачили і помста депутатів, яких змусили декларувати свої мільйони, і замах на безвізовий режим, і мавпування скандального російського закону "про іноземних агентів" і, що найголовніше - бар'єр для зусиль Євросоюзу у фінансуванні антикорупційних рухів в Україні.
Одним з найбільш активних критиків закону Дерев'янко виявився професійний антикорупціонер, голова правління громадської організації Центр протидії корупції Віталій Шабунін. Його емоційний пост з цієї нагоди варто процитувати повністю: "Коли шанси 42-х мільйонної країни отримати безвиз з ЄС добиває купка мстивих істеричок з депутатськими мандатами. Схоже, що з ел. декларуванням ми їм такого, вибачте, поджопника дали, що у них дах рушила".
Що ж такого в законопроекті Дерев'янко, що у Шабонина ко "дах рушила" не менша критикованих ним "істеричок"? Головний неприємний факт у скандальному документі - це пропозиція розширити кількість осіб, зобов'язаних заповнювати е-декларації як за рахунок деяких чиновників, приміром працівників офісу омбудсмена, що антикорупціонерів абсолютно не хвилює, так і за рахунок власне самих професійних антикорупціонерів.
Мова йде про керівників громадських антикорупційних організацій, перелік яких має визначати Національне агентство з питань запобігання корупції (НАПК), і взагалі всіх, хто отримує гроші "від програм міжнародної допомоги у сфері запобігання корупції". Саме останнє і навіяло дуже нехороші асоціації з репресивним російським законом про іноземних агентів. Дуже насторожило антикорупціонерів і те, що законопроект дуже швидко пройшов усі необхідні інстанції і був внесений до порядку денного Верховної Ради.
При цьому, антикорупціонери, цілком слушно зазначали, що в разі прийняття закону Дерев'янко, будь двірник, який підмітав в орендованому офісі на європейські гроші для проведення чергового антикорупційного форуму, буде зобов'язаний заповнювати е-декларацію, так само як і буфетниця, що продає там пиріжки. При цьому ніхто з антикорупціонерів, звичайно, не ризикнув стверджувати, що йому не дуже хочеться самому заповнювати декларацію, а таке небажання, до речі, цілком природно.
На стороні антикорупціонерів виступило і Представництво ЄС в Україні, де зазначили, що законопроект спрямований проти досягнень е-декларування і, мовляв, не треба рівняти неурядові антикорупційні організації з державними службовцями. І якщо з останнім твердженням з формальної точки зору сперечатися безглуздо, то перша теза европослов виглядає дещо дивно. Як декларації одних перекреслюють декларації інших? В той же час цілком природним виглядає те, що ЄС заступився за своїх союзників у справі впливу на українських чиновників.
У профільному комітеті та Головному науково-експертному управлінні, які проаналізували законопроект, недосконалість документа також зазначили, хоча і не були настільки категоричні. Якщо у антикорупціонерів була тільки одна відповідь Дерев'янко - відкликати законопроект (мовляв, ми в цілому і загальному, звичайно, не проти декларувати свої доходи, але законопроект просто злочинний, так що її краще просто спалити і забути як страшний сон), то комітет і експерти обмежилися рекомендацією відправити документ на доопрацювання.
Тим не менш, враховуючи масштаби скандалу, зараз дуже складно припустити, що законопроект Дерев'янко має хоч якісь шанси бути прийнятим в залі. Надто вже демонічний образ зліпили йому за один день антикорупціонери. І це трохи сумно, так як суспільний запит на прозорість діяльності українських професійних антикорупціонерів не багатьом менше аналогічного запиту щодо політиків і чиновників. Тим більше, що перехід професійних антикорупціонерів в табір професійних політиків штука зовсім не рідкісна. Досить згадати того ж Лещенко і Заліщук із їх скандальними квартирами. Та й той же Шабунін відносно недавно був фігурантом корупційних скандалів і його декларацію громадськість почитала б з не меншим інтересом, ніж декларацію того ж Дерев'янко.
Але повернемося до скандального законопроекту, головною причиною провалу стала не стільки інформкампанія піднята антикоррупционерами, скільки слабкість самого документа. Дерев'янко включив у свій законопроект достатню кількість відверто недопрацьованих місць, щоб дати привід антикоррупционерам кричати про "іноземних агентів" і навіть підключити до кампанії представництво ЄС. Тепер же будь-яку переробку законопроекту можна легко назвати спробою проштовхнути репресивний закон проти антикорупціонерів, а громадська думка з цього приводу вже підготовлено.
Будь корисне починання легко можна скомпрометувати неналежним виконанням в деталях, що і вдалося Дерев'янко. Так що своєї "істеричною помстою" він свідомо чи несвідомо допоміг Шабунину надовго поховати болюче для того питання е-декларування для антикорупціонерів. Так що, замість того щоб обзиватися, той повинен від усієї душі дякувати нардепа.
