"Агенти в рясах". Коли священники УПЦ МП припинять почуватися в Україні як удома

З початку війни СБУ відкрила понад 100 кримінальних проваджень щодо священників УПЦ МП. Ця цифра вкотре підтверджує те, що церква московського патріархату по суті є філіалом російської спецслужби, яка діє методом агентурного впливу. "Агенти в рясах" після трьох років війни продовжують доносити наративи Кремля до парафіян, здають позиції ЗСУ, наводять ворожі обстріли, агітують за "рускій мір". І навіть ухвалений Верховною Радою закон про заборону УПЦ МП не може змінити цю ситуацію. Держава фактично переклала ініціативу по боротьбі з УПЦ МП на місцеві громади. Деякі з об’єднаних територіальних громад звертаються щодо заборони приходів УПЦ МП та відмовляються продовжувати їм оренду земельних ділянок, але є й такі, які публічно підтримують священників московського патріархату. Які ж кроки може зробити держава для активнішої боротьби з російськими агентами УПЦ МП? 

Кримінальні провадження

На початку війни настоятель РПЦ Кирило (Гундяєв) підтримав вторгнення в Україну. За його словами, молоді росіяни, які пішли вбивати українців, здійснили справжній подвиг. І він обіцяє окупантам, що загинули в нашій країні, відпущення всіх гріхів. У листопаді 2023 року СБУ оголосила підозру Гундяєву за "благословення вбивати українців" за трьома статтями ККУ. За даними слідства, він входить до найближчого оточення Путіна, активно підтримує війну в Україні та використовує підконтрольні йому громади РПЦ на території РФ та представників УПЦ МП в Україні для поширення ворожої пропаганди. Фактично через своїх агентів-священників російські спецслужби проводять спецоперації в нашій країні.

З понад 100 кримінальних справ, які відкрила СБУ станом на осінь 2024 року проти священників УПЦ МП, виділимо найбільш резонансні. 

• Психотерапевт та диякон УПЦ МП передавали інформацію про позиції ЗСУ. У Харкові правоохоронці викрили лікаря-психотерапевта та диякона УПЦ МП, які зливали ворогу інформацію про місця дислокації українських захисників, маршрути пересування техніки, особистих даних військових. Лікар вивідував необхідну інформацію у своїх пацієнтів-військових, що проходили реабілітацію, а священник — у своїх парафіян. Звіти вони надсилали безпосередньо куратору з РФ. 
• Засуджено священника, який публічно вихваляв Путіна. На Вінниччині священник церкви Калинівського благочиння (УПЦ МП) під час проповідей вихваляв російського диктатора й окупантів, очікував їхнього приходу в область та розповсюджував прокремлівські наративи серед парафіян. Калинівський районний суд присудив йому 5 років позбавлення волі.
• Митрополит здавав позиції ЗСУ на Донеччині. СБУ повідомила про підозру митрополиту Святогірської лаври, який "підказав" рашистам позиції ЗСУ на Донеччині. За даними слідства, священник розповідав про розташування блокпостів сил оборони у Краматорському районі просто під час літургії. Це зафіксовано на відео, яке опублікували самі ж священники. 

Також про позицію священнослужителів церкви московського патріархату щодо війни в Україні говорять регулярні скандали, коли вони відмовляються відспівувати загиблих військових. Або ж молитви попів у Києво-Печерській лаврі "за Росію".

Закон про заборону УПЦ МП

У вересні 2024 року почав діяти закон "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій" № 3894-IX. Документ передбачає припинення діяльності на території України релігійних організацій, пов’язаних з російською православною церквою. Він дає приходам 9 місяців на те, щоб розірвати зв’язки із країною-агресором. Загалом церков УПЦ МП в Україні близько 8 тис., тому цей процес точно не закінчиться цього року. Далі процедура наступна: місцева громада голосує за звернення до Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС), щоб та перевірила приход. ДЕСС дає припис церкві на виправлення ситуації. Якщо священники не реагують, то служба звертається до суду, який може ухвалити рішення про заборону роботи приходу.  

Експерти називають закон занадто м’яким. За словами віце-президента Української асоціації релігієзнавців Олександра Сагана, максимальне покарання передбачено у вигляді позбавлення статусу юридичної особи, але релігійна організація може діяти і без цього статусу. Як наслідок, приходи не поспішають переходити до інших церков. За минулий рік лише 205 громад перейшли до ПЦУ. Такими темпами процес ліквідації російської церкви в Україні може розтягнутися на багато років.

Роль місцевих громад

У такій ситуації особливо важливо, наскільки ініціативними будуть місцеві громади. Адже за законом саме вони мають звернутися до ДЕСС для проведення перевірки приходу. Є десятки прикладів, коли громади ініціюють перехід церкви від УПЦ МП до іншої релігійної організації. Однією з останніх від УПЦ МП до ПЦУ перейшла релігійна громада села Комарівці у Чернівецькій області. Громада провела голосування, і більшість це рішення підтримала.

Ще один метод тиску на "агентів в рясах" — припинення місцевими радами договорів оренди землі з приходами УПЦ МП. Рівненська облрада звернулася до Кабміну з проханням припинити договори оренди з релігійними організаціями, які не виконують вимог українського законодавства.  Депутати Хмельницької міськради заборонили усім релігійним організаціям УПЦ МП користуватися земельними ділянками, які перебувають у комунальній власності громади. Але залишаються сотні громад, які не просто не проявляють ініціативи щодо обмеження діяльності священників УПЦ ПМ, а й їх активно підтримують.

Місцева влада за "агентів в рясах"

Чим далі у провінцію, тим більше відповідних епізодів, адже місцеві князьки не бояться великого публічного розголосу. Наведемо кілька прикладів. Селище Градизьк у Полтавській області: громада не зверталася до ДЕСС і не планує це робити. Річ у тім, що селищний голова — Мирослав Носа, а його батько Юрій Носа — священник Свято-Георгіївської церкви УПЦ МП. Тому в населеному пункті одночасно діють дві релігійні громади, які правлять служби у різних церквах — ПЦУ та УПЦ МП. Звичайно, що є незадоволені ситуацією, коли неподалік від лінії фронту продовжують працювати "агенти в рясах" московського патріархату. Але місцева влада намагається усіляко уникати публічності. Зокрема, коли мешканець селища у Facebook описав ситуацію, що склалася, то незабаром з'явилося рішення суду, у якому дописувача зобов'язали спростувати поширену інформацію.

Було б логічно, якби на тісну взаємодію місцевої та судової влади звернули увагу правоохоронні органи. До слова, Мирослав Носа вже має проблеми з законом. Його звинувачують у зловживанні службовим становищем зі збитками місцевій громаді на понад 1,5 млн грн. У прокуратурі зазначають, що упродовж жовтня 2022 — травня 2023 років селищний голова закупив навантажувач та чотири мікроавтобуси за завищеними цінами. У тендері був лише один учасник, якого визнали переможцем. Судове засідання закінчилося тим, що Носу випустили на поруки. Поручителям стали голови кількох сусідніх громад, зокрема голова Опішнянської територіальної громади Микола Різник, якого раніше затримували при отриманні хабаря.

Інший приклад — голова Заболотівської громади Волинської області Валерій Свіржевський, який підтримує місцевий приход УПЦ МП так, ніби у країні немає війни. Раніше у Заболотівській громаді погодили дозволи на будівництво на двох земельних ділянках — церкви у Заболотті та селі Залісся. Отже, голова села і сільська рада голосують в інтересах УПЦ МП.   

А у деяких регіонах "агенти в рясах" досі мають вплив достатній, шоб переконати депутатів не прийти на засідання сільради. Голова ради села Зимне у Волинській області ініціював засідання, на якому депутати мали розглянути заборону діяльності Зимненського монастиря УПЦ МП. Як пишуть місцеві ЗМІ, священники московського патріархату активно агітували депутатів не підтримувати це рішення. Як наслідок, десять депутатів не з’явилися, двоє утрималися від голосування. Для позитивного рішення не вистачило одного голосу.

 Як врятувати віруючих

Десятки років священники УПЦ МП на проповідях впроваджували наративи Кремля. За останньою статистикою, парафіян московського патріархату приблизно 1,5 млн. І всі вони надалі перебувають під впливом згаданих наративів. Це неабияк позначатиметься на безпеці України, якщо даний канал звʼязку з Москвою не буде перерізано.

Сьогодні ми бачимо випадки, коли парафіяни живуть буквально у вигаданому світі та не можуть пояснити, чому почалася війна. Парафіяни Почаївської лаври УПЦ МП заявили журналістам, що "Путін — їхній правитель, а ракети по Україні запускає Бог за непокору".

Інший випадок — парафіяни УПЦ ПМ з села Підзахаричі поскаржилися віце-президенту США на "гоніння в Україні". Відповідне відео записали прихильники московського патріархату та опублікували у Facebook. Зокрема, вони не визнають збори громади села, де було прийнято рішення про перехід церкви до ПЦУ. А тепер, за їхніми словами, готується штурм храму, і їх будуть "бити по голові арматурою".

Попри війну та ті безпрецедентні виклики, з якими стикається наша країна, проблема філіалу російської церкви в Україні не повинна виходити з фокусу уваги держави та суспільства. Як свідчить ситуація в регіонах, підстав для самозаспокоєння немає, навпаки, є багато тривожних дзвіночків. Методи протидії є предметом широкої дискусії, проте вже зараз можна окреслити напрямки, за якими потрібен рух.

Перший — зміни на законодавчому рівні. Необхідні правки до ухваленого торік закону про заборону УПЦ МП, бо, як виявилося, є можливості обійти його вимоги. У приходів церкви московського патріархату практично немає відповідальності на випадок, якщо вони не порвуть зв’язки з РФ. Потрібно посилити відповідальність, а ще краще — ввести повну заборону будь-яких релігійних організацій, юридичних осіб чи громадських організацій, пов’язаних з УПЦ МП та країною-агресором.

Другий напрямок — розробка державної програми, яка розглядатиме УПЦ МП як небезпечну для громадян секту та матиме перелік заходів, як протидіяти роботі її осередків, включаючи роз’яснення для парафіян на національному та місцевому рівнях. Фактично держава має взяти на себе відповідальність за 1,5 млн українців, які просто зараз перебувають під впливом де-факто філії російської спецслужби та вивести цих людей з-під впливу ворожих агентів.