Афера з референдумами. У чому небезпека нової іграшки Зеленського

"Через референдуми — до диктатури"

Початкова назва цього проєкту була "Про народовладдя через всеукраїнський референдум". Хоча чесніше було б назвати його "Через референдуми — до диктатури". По суті, це грандіозна політична афера, мета якої — встановити особисту диктатуру Володимира Зеленського.

Є старий анекдот про те, чим схожі референдум і ковбаса — і туди, і туди можна запхати все, що завгодно. Напевно, всім нам хочеться, щоб ковбаса була правильна, вищого сорту, за кращими стандартами. У референдумів є свої європейські стандарти — ще в 2007 р. Венеціанська комісія прийняла Кодекс належної практики з референдумів (Code of good practice on Referendums) CDL-AD(2007)008rev-cor.

Там написано: "Політичні партії або прихильники і опоненти питання, що винесене на голосування, повинні бути на рівних умовах представлені у виборчих комісіях або повинні мати можливість спостерігати за діяльністю неупередженого органу. Рівність між політичними партіями може тлумачитися суворо або на пропорційній основі".

Однак проєкт №3612 не декларує і не забезпечує такої рівності між прихильниками і опонентами питання, що винесене на всеукраїнський референдум, ні при формуванні окружних і дільничних комісій з всеукраїнського референдуму, ні в здійсненні контролю за виготовленням бюлетенів для голосування. А функцію вищої комісії з всеукраїнського референдуму виконує Центральна виборча комісія. Коротше, всюди перевагу отримує партія "Слуга народу", оскільки вона має більшість у парламенті.

Підкреслимо, що саме тому проєкт №3612 викликав жорстку критику з боку Венеціанської комісії та Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ, які в своїх висновках CDL-PI (2020) 009 рекомендували "внести зміни в законопроєкт, щоб забезпечити формування окружних і дільничних комісій по всеукраїнського референдуму таким чином, щоб опоненти і прихильники питання референдуму були однаково представлені в кожній комісії". При підготовці проєкту до другого читання "слуги народу" демонстративно проігнорували цю рекомендацію.

Також вони залишили процедуру онлайн-голосування, яка теж викликала серйозні заперечення міжнародних інституцій. Венеціанська комісія та БДІПЛ ОБСЄ в своїх висновках "рекомендують виключити це питання з законопроєкту і відрегулювати його пізніше на глобальному рівні за допомогою окремого закону, який також буде стосуватися місцевих, парламентських і президентських виборів. У разі введення електронного голосування його потрібно регулювати спеціальним всеосяжним законом, прийнятим інклюзивним чином, який передбачатиме надійну, безпечну і прозору систему електронного голосування, що буде перевірена та підтверджена ЦВК у прозорих умовах".

Загалом, проєкт Зеленського №3612 категорично відкидає належну практику референдумів, кодифіковану Венеціанською комісією, і замість цього пропонує велосипед власного винаходу. Який везе не до демократії, а до тоталітаризму.

Як все буде організовано

Ймовірність прийняття проєкту №3612 дуже висока. У першому читанні, 18 червня 2020 р. його підтримали 252 нардепи, в основному з фракції "слуг народу" і групи "Довіра". Принципово виступили проти цього проєкту "Європейська солідарність" і "Голос". ОПЗЖ і "Батьківщина" теж не підтримали законопроєкт Зеленського, але з тактичних міркувань — у них були власні законопроєкти про референдуми: №№3177 і 2182. Ці проєкти провалилися, набравши 75 і 68 голосів. Так що в другому читанні проєкт Зеленського може отримати навіть більше 300 голосів, якщо ОПЗЖ і "Батьківщина" його підтримають. А це дуже ймовірно, бо ці партії мають намір покористуватися даним інструментом (або хоча б спробувати) не менш активно, ніж Банкова.

Як Банкова збирається використовувати цей інструмент, гадати не треба. Бо все вже було наочно і переконливо продемонстровано 25 жовтня минулого року. Тоді, нагадаємо, народу було запропоновано відповісти на "п'ять запитань Зеленського". А представник Зеленського у Верховній Раді, перший віцеспікер парламенту Руслан Стефанчук прямо заявив, що це всеукраїнське опитування є пробником референдуму.

Можна дуже точно виміряти рівень прихильності Банкової демократичним нормам при проведенні референдумів. Дивимося розмір агітаційних роз'яснень на офіційному сайті президента України в підтримку позитивних відповідей на "п'ять запитань Зеленського": п'ять публікацій загальним обсягом 2409 слів. І дивимося на тому ж сайті, як була представлена альтернативна точка зору: нуль публікацій, нуль слів. Ділимо нуль на 2409 — ось це і є рівень прихильності Зеленського нормам демократії.

І саме такий рівень демократії буде на референдумі, пробником якого стало горезвісне всеукраїнське опитування. З тією лише різницею, що тепер Банкова врахує всі ті промахи, які були виявлені в ході опитування. Зокрема, головна проблема — вкрай низька явка — буде усунена за допомогою онлайн-голосування, завдяки якому можна буде намалювати будь-які цифри.

Ніяка агітація, що йде врозріз з позицією Банкової, в державних ЗМІ допущена не буде. А на найбільших олігархічних телеканалах будуть говорити те, про що Зеленський домовиться з олігархами. Тобто реальна дискусія буде можлива лише в разі лобового зіткнення інтересів, скажімо, Ріната Ахметова та Ігоря Коломойського. Але навіть у цьому випадку вирішальне слово буде за тим, хто контролює підрахунок голосів, тобто за Банковою.

Причина поспіху

Три тижні тому голова фракції "слуг народу" Давид Арахамія говорив, що закон про референдум приймуть у лютому, тобто вже на наступній сесії. Однак зараз Банкова раптом вирішила поспішити, щоб закон був прийнятий ще на поточній сесії.

Перший головний мотив для поспіху — якомога раніше почати референдумну кампанію, щоб підняти рейтинги Зеленського і "слуг". Мовляв, ми обіцяли вам народовладдя — отримаєте і розпишіться.

Звичайно, це не народовладдя, а профанація. Точніше, це інструмент маніпуляції, що дозволяє владі нав'язувати суспільству свою думку. І ось другий головний мотив для поспіху — якомога раніше почати привчати народ до тоталітаризму, коли роль парламенту нівелюється.

Два роки тому, 22 січня 2019 р. Парламентська асамблея Ради Європи в резолюції №2251 (2019) про забезпечення вільних референдумів у державах — членах Ради Європи висловила застереження щодо можливих зловживань органів виконавчої влади в організації проведення референдумів: "Референдуми мають бути невід'ємною частиною процесу представницької демократії, виконавча влада не може використовувати їх для того, щоб ігнорувати бажання парламенту, також референдуми не призначені для обходу звичайних стримувань і противаг".

Однак Банкова не приховує, а, навпаки, навіть хизується тим, що референдуми дозволять їй діяти в обхід парламенту. Мовляв, все, що парламент не хоче прийняти сам, ми проведемо через референдум.

Зокрема, референдум — це для Банкової спосіб повторити питання горезвісного всеукраїнського опитування 25 жовтня 2020 р. Хтось отримає вільну від податків зону на Донеччині та Луганщині, хтось — легалізацію наркотиків і можливість швидко освоїти цей ринок. А Зеленський подарує собі згоду народу на скорочення в Конституції числа народних депутатів з 450 до 300. Нагадаємо, відповідний законопроєкт Зеленського ще в лютому минулого року був попередньо схвалений парламентом, однак 300 голосів на його підтримку немає і не передбачається. Якщо Верховна Рада не погодиться підтримати цей проєкт навіть після референдуму, це, як стверджують джерела на Банковій, буде приводом для розпуску парламенту.

Зрозуміло, що референдумом намагатимуться скористатися і деякі інші партії, щоб мобілізувати свій електорат. Наприклад, "Батьківщина" зможе піднятися на референдумах із земельних і тарифних питань. Політпроєкти Коломойського — на протидію так званому "зовнішньому управлінню" і "диктату МВФ". Ну і, ясна річ, це подарунок Медведчуку і ОПЗЖ, які тепер зможуть радісно просувати свої гасла, включаючи ідею про федералізацію України, тільки в завуальованій формі. У той же час Зеленський зможе використовувати це для виконання своїх обіцянок Путіну. Зокрема, через референдум можна буде закріпити особливий статус ОРДЛО (або навіть Донецької та Луганської областей) в Конституції на умовах Росії. Тобто тут Медведчук і Зеленський будуть конкурентами: хто сильніше прогнеться перед Путіним і проросійським електоратом.

І все це буде відбуватися на очах у наших західних партнерів. Ні, ніяких санкцій ні до України, ні до діячів української влади за порушення стандартів Венеціанської комісії не буде. Просто навіть адвокати України на Заході і, зокрема в Євросоюзі визнають, що ми — невиліковні. Що ми знову повертаємося до тоталітаризму. Що Зеленському ближче стиль Путіна, Лукашенка і такого любителя референдумів, як Гітлер.

Бо це майже вічний двигун: референдуми піднімають твій рейтинг і зміцнюють твою диктатуру, завдяки чому ти можеш проводити через референдум ще більш диктаторські закони і закручувати гайки, поки не зірвеш різьблення.