"Пекельний період". Чим закінчиться війна між Зеленським та Ахметовим

Публічні відносини між Володимиром Зеленським та Рінатом Ахметовим знову загострилися. 10 листопада президент провів засідання Ради нацбезпеки та оборони, після якого секретар РНБО Олексій Данілов повідомив, що найближчим часом на РНБО планують заслухати звіти представників НАБУ щодо кримінального провадження щодо формули "Роттердам+". Ця справа завжди вважалася зброєю проти компанії ДТЕК Ахметова. І ось зараз цією зброєю вже брязкають на РНБО.

Того ж вечора Зеленський виступив із відеозверненням, у якому торкнувся енергобезпеки. "Щороку восени та взимку деякі олігархічні структури розпочинають гру під назвою "Штучний дефіцит". Суть дуже проста: розганяються новини про нестачу вугілля, газу — і попит зростає. Ціна збільшується — платимо ми з вами. Я впевнений, що цього року цю гру краще не починати, бо крім вашого дефіциту є цілком реальний наш дефіцит — дефіцит терпіння. А коли у держави закінчується ангельський терпець, у когось починається пекельний період".

Прізвище Ахметова не було названо, але всі охочі здогадалися, про кого йдеться. У зв'язку з цим у багатьох, звичайно, виникли побоювання, до чого призведе протистояння між Зеленським і Ахметовим, особливо через зовнішні загрози — з боку режимів Путіна в Росії та Лукашенка в Білорусі. Питання енергетичної стабільності стає ключовим на найближчі місяці. І для всіх українців дуже важливо, щоб медіавійна між владою та власником найбільших енергоактивів не вилилася у повномасштабну енергетичну катастрофу.

Чому Ахметов не боїться РНБО

Якщо оцінити сили сторін, то об'єктивних передумов для енергетичної війни між Зеленським та Ахметовим немає. Точніше, Зеленський не має для цього ресурсів, а Ахметов — бажання.

Теоретично не можна виключати варіанти, що на РНБО обговорять справу "Роттердам+" і за підсумками обговорення запровадять санкції проти Ахметова та його компаній. Можна навіть пофантазувати, що на електростанціях "ДТЕК Енерго" запровадять зовнішнє управління під приводом найвищих міркувань енергетичної безпеки держави.

Але на практиці це виглядає не більш ніж страшилкою. Тобто слова Данілова та відосик Зеленського після РНБО 10 листопада — це лише погрози, розраховані на публіку: мовляв, дивіться, як ми жорстко попередили Ахметова.

Насправді ситуація в енергетиці зараз дуже залежить від доброї волі Ахметова. Місяць тому ДТЕК запустив мінову програму, суть якої полягає у терміновому позаплановому постачанні вугілля партнерам по ринку, у тому числі державній компанії "Центренерго", для закриття у них короткострокового дефіциту у вугіллі. Першу партію 37,5 тис. т було відвантажено на державні ТЕС компанії "Центренерго" 12 жовтня. Причому постачання здійснюються у борг. "Наступна компенсація цього обсягу через зустрічне постачання здійснюватиметься після нормалізації постачання вугілля у партнерів", — пояснили в ДТЕК.

Щоб забезпечити себе та інші українські компанії вугіллям, ДТЕК уже кілька місяців поспіль імпортує вугілля із Польщі та США. Зокрема, з поляками підписано дві угоди на постачання 340 тис. т енергетичного вугілля. 22 жовтня стало відомо, що ДТЕК та міжнародна компанія HC Trading домовилися про додаткову партію американського вугілля обсягом 60 тис. т. Очікується, що поставка прибуде до України в середині листопада. Сумарно обсяг вугілля, законтрактований із США, становить 285 тис. т.

Крім того, електростанції ДТЕК реально рятують українців від віялових відключень електрики по всій країні. У жовтні компанія виробила майже 2,5 млрд кВт-год електроенергії — на 18% більше, ніж у жовтні минулого року. Ці постачання компенсували втрати української енергосистеми через простої низки інших генеруючих потужностей.

Ці факти свідчать насамперед про те, наскільки погано підготувалися Зеленський та його уряд до опалювального сезону. Якби вільні фінансові ресурси були пущені на завчасну закупівлю вугілля та природного газу, тоді, напевно, він міг би зараз щось диктувати Ахметову. Звичайно, політичні емоції можуть затьмарити будь-які раціональні резони, і Банкова може вистрілити по Ахметову санкціями РНБО. Однак це стане тригером для катастрофічних сценаріїв не лише для енергосистеми, а й для влади.

Політика замість економіки

Тут напрошується інше питання: а чи не захоче Ахметов скористатися ситуацією для енергетичного шантажу? У пошуках відповіді можна проаналізувати меседжі, які йдуть у суспільство від телеканалів Ахметова. Якби він хотів налякати владу енергетичним колапсом, напевно, йшла б хвиля якихось економічних вимог, без виконання яких шахти та електростанції можуть зупинитися.

Але такої хвилі нема. Натомість з початку жовтня простежується різке зростання політичної критики на адресу влади. І ситуація в енергетиці теж використовується саме для цього — щоби виставити владу в максимально непривабливому світлі.

Банкова зараз нічого не може зробити Ахметову, і саме тому його медіахолдинг так спокійно розпочав атаку на владу. Складається враження, що час тактичних та ситуативних розбіжностей між Ахметовим та Зеленським залишився у минулому. Тепер розбіжності стали стратегічними та світоглядними. Зеленський бачить переможцем наступних президентських виборів себе, а в Ахметова бачать у президентах людину з якимось іншим прізвищем.

І зараз медіа Ахметова працюють не на те, щоб він виторгував якісь бонуси чи преференції, а на зниження рейтингу Зеленського. Саме тому медіахолдинг Ахметова дражнить президента Разумковим і цілим рядом інших політиків, які не стримують себе в критиці нинішньої влади. У нас парламентсько-президентська республіка, до того ж чергові парламентські вибори мають відбутися раніше за президентські: нова Верховна Рада має бути обрана 29 жовтня 2023 р., а перший тур президентських виборів має пройти 31 березня 2024 р. Тому перший інтерес Ахметова — мінімізувати фракцію "слуг народу" у новому парламенті. Ток-шоу на телеканалах "Україна" та "Україна 24" вже зараз системно працюють над розкручуванням політиків, які можуть піти на парламентські вибори кількома колонами, щоб максимально охопити електорат, який розчарувався у Зеленському та "слугах".

Що не поділили Ахметов та Зеленський? Тут не зайве згадати конфлікт між Разумковим та Банковою навколо закону про олігархів. Разумков пропонував, щоб упорядкуванням реєстру олігархів зайнявся незалежний орган за участю міжнародних експертів. А Зеленський наполягав, що це повноваження РНБО. Можна вважати, що Зеленський і Ахметов не поділили лише дрібницю. Хоча це, звичайно, не дрібниця. Ахметову потрібен парламент, який скасує закон про олігархів як антиконституційний. А Зеленському потрібна абсолютна влада, і саме для цього йому знадобився закон про олігархів. Напевно, за таких розбіжностей важко дійти спільного бачення майбутнього.

Сумнівно, щоби найближчі кілька місяців були вирішальними. Потім опалювальний сезон закінчиться, і енергетичний гачок, на якому сидить Зеленський, втратить своє значення. Але до чергових парламентських виборів ще майже два роки. А за пів року після весни — початок нового опалювального сезону. І події найближчих місяців мають хоч би підказати, наскільки довго вирішив воювати Ахметов проти Зеленського.