225 років тому почалося заселення українськими козаками Кубані
Згодом козаки робили ще кілька спроб оселитися там, але Петербург щоразу відмовляв прохачам у колонізації.
Незадовго перед руйнуванням Катериною II Січі і ліквідації Запорізького козачого війська (червень 1775-го) частина козаків початку селитися в нижній течії Дунаю, на території, яка належала турецькому султану. Так була створена Задунайська Січ.
Задунайська Січ зростала й зміцнювалася, що, в свою чергу, робило неможливим участь українських козаків у військових діях на боці Росії. Особливо очевидним це стало в початку Російсько-турецької війни 1787-1792 років.
Росії потрібна була легка кавалерія, люди, які добре знали місцевість. Почали набирати колишніх запорожців. Їх під час тієї війни оформили як Чорноморське козацьке військо. Можна сказати, що це була свого роду піар-акція - мовляв, дивіться, як добре запорожцям під крилом "матушки-цариці" Січ хоч і зруйнувала, але козацтво все одно відродила.
Після закінчення війни колишнім запорожцям надали територію нинішнього Придністров'я, але незабаром виявилося, що Придністров'я замало, та й гарантії, що у козаків не відберуть ті землі, теж не було. Тому і вирішили чорноморці знову просити у Катерини II дозволу селитися на правому березі Кубані (на лівому жили черкеси - або адиги).
У березні 1792 року козацькі старшини прибули в Петербург і за великі хабарі добилися аудієнції в імператриці Катерини II. Очолював делегацію Антон Головатий - головний ініціатор переселення українців на Кубань. Зрештою, цариця виписала грамоту, якою передавала Чорноморському козацтву "Тамань з околицями". "Околиці" виявилися неабиякими - 28 квадратних верст.
Перші переселенці - десант із козацької веслової флотилії - п'ять десятків суден із понад трьома тисячами людей прибув 16 серпня 1792 року. Три інші колони рухалися з Придністров'я по суші. Це була епічна картина - на Кубань переселялися 18 тис. чоловік. В дорозі народжувалися, хрестилися, вмирали.
Перший, головний етап переселення закінчився в 1794 році. Назву Нова Січ російська адміністрація заборонила, так само, як був заборонений термін "запорожець". Згодом "курені" перейменували на "слободи", а потім "станиці".
Всього було кілька хвиль української колонізації Північного Кавказу. Кубанські козаки досить довго вважали себе українцями і незалежними, що дуже турбувало царизм. Тому їх вирішили розбавити "великоруським елементом". У 1860 році, під час створення Кубанського козачого війська, яке раніше називалося Чорноморським, українських козаків об'єднали з лінійними. Останні були нащадками донських і гребенских козаків, серед яких українців було відсотків 15. Таким чином, українське козацтво було досить вміло інтегровано в милитарную структуру Російської імперії.
Нагадаємо, майже два з половиною століття тому, 14 серпня 1775 року, Катерина II ліквідувала Запорізьку Січ.
