22.02.2022. Чи готують Путін та Зеленський капітуляцію України

Володимир Зеленський може виконати всі ключові вимоги Володимира Путіна за кілька днів — на початку наступного тижня. Про це свідчать три факти.

По-перше, Зеленський відверто демонструє свої погані стосунки з Вашингтоном та своє небажання їх покращувати.

По-друге, Банкова та сам Зеленський уже почали готувати громадську думку до капітуляції.

По-третє, вже готове до впровадження дистанційне голосування народних депутатів, яке дозволить "слугам народу" та їхнім парламентським союзникам виконати всі побажання Путіна у режимі онлайн.

"Росія підігрує Заходу"

В інтерв'ю головному редактору "РБК-Україна" Сергію Щербині Зеленський розкритикував поширення західними лідерами "дат вторгнення". "Для нас це точно тільки втрати", — заявив він і далі підкреслив: "Всі ці "дати" і паніка — все це працює проти нашої країни. Навіть не має значення, хто суб'єкт поширення цієї інформації".

Серед цих суб'єктів, якими украй незадоволений Зеленський, є президент США Джо Байден. Він неодноразово заявляв про підготовку Росією нового вторгнення в Україну. 17 лютого (буквально за годину після того, як на "РБК-Україна" вийшло інтерв'ю Зеленського) Байден дав ще більш категоричний прогноз. Якщо раніше він акцентував на тому, що Путін ще не ухвалив рішення, то тепер, за його словами, все вказує на те, що Росія нападе на Україну "найближчими кількома днями".

"Це дуже високий рівень, — сказав Байден у відповідь на запитання CNN, наскільки високий рівень загрози російського вторгнення в Україну. — Це дуже високий показник, тому що вони не відвели своїх військ. Вони перекинули більше військ, по-перше. По-друге, у нас є підстави вважати, що вони беруть участь в операції під хибним прапором, щоб мати привід для вторгнення. У нас є всі ознаки того, що вони готові вторгнутися в Україну, атакувати Україну".

Цього ж дня держсекретар США Ентоні Блінкен особисто виступив на засіданні Ради безпеки ООН. "Росія зосередила понад 150 тис. військовослужбовців біля кордонів України — в Росії, Білорусі, окупованому Криму, — констатував він. — Наша інформація ясно вказує на те, що ці сили, у тому числі сухопутні війська, авіація, кораблі, готуються завдати удару по Україні найближчими днями". Блінкен досить докладно описав, які Росія може підготувати приводи для вторгнення, та описав саму атаку. "Російські ракети і бомби будуть падати на Україну. Зв'язок буде забитий. Кібератаки призведуть до закриття ключових українських установ. Після цього російські танки і солдати попрямують на ключові цілі, які вже визначені і нанесені на детальні плани. Ми вважаємо, що ці цілі включають столицю України Київ", — повідомив Блінкен про дані американської розвідки.

Далі він пояснив мотиви свого виступу на Раді безпеки ООН. "Ми попереджали український уряд про все, що буде. І ось сьогодні ми викладаємо це дуже докладно, ділячись зі світом тим, що ми знаємо, сподіваючись, що ми зможемо вплинути на Росію, щоб вона відмовилася від шляху війни і обрала інший шлях, поки що є час... Я тут сьогодні не для того, щоб розпочати війну, а для того, щоб їй запобігти", — наголосив держсекретар США.

Звичайно, Вашингтон допомагає нам не лише даними розвідки та виступами в ООН. За останній місяць ми отримали від США безкоштовну допомогу озброєннями на $200 млн, а також кредитні гарантії на суму до $1 млрд. На 18 лютого Байден призначив зустріч із лідерами Канади, Великобританії, Франції, Німеччини, Італії, Польщі, Румунії, Європейського Союзу та НАТО., щоб обговорити ситуацію навколо України. Можливо, там буде обговорено додаткові можливості вплинути на Путіна (крім того пакета санкцій, про який США та їхні союзники вже домовилися).

Так ось, Зеленський у своєму інтерв'ю робить головним антигероєм не Росію, яка загрожує нам повномасштабним вторгненням та 17 лютого провела демонстративні обстріли по всій лінії фронту. Головний антигерой для Зеленського — Захід, який, мовляв, розповідями про "дати вторгнення" збуджує в нашому суспільстві "постійні панічні настрої". А Росія — лише антигерой другого плану. Вона, виявляється, "неадекватна", бо "підігрує" Заходу.

Тут краще просто привести фрагмент розмови Щербини (Щ) та Зеленського (З).

Щ: Ми також розуміємо, що ці дати з'являються не на порожньому місці в тому відношенні, що хтось на Заході веде цю історію.

З: Не лише на Заході. Дивіться, я вважаю, що росіяни...

Щ: Підігрують?

З: Ну, це ж видно. Дивіться, вони сьогодні стріляли на Донбасі і вчора, і раніше. Говорять, що відводять війська, а після цього стріляють. Ну навіщо? Я вважаю, що це дурість роблять просто абсолютно неадекватні вчинки.

Щ: Ви ж розумієте, що історія може тривати ще скільки завгодно?

З: У цьому проблема. Проблема в тому, що ця історія може продовжуватися досить довго, тримати в стані напруги. Але нам не можна в цей поїзд сідати. Ми їдемо в інший бік.

Щ: Ви говорили про це західним лідерам?

З: Звісно. Повірте – на всіх зустрічах. Вони знають, їм не дуже подобається моя позиція, бо вона інша.

"Мінськ" — "не пов'язаний з безпекою"

Крім звинувачень на адресу Заходу, у тому ж інтерв'ю Зеленський висунув звинувачення на адресу Мінських домовленостей. Те, що ці документи було підписано в умовах військового тиску з боку Росії, це загальновідомий факт. Але претензії Зеленського полягають у іншому. На його думку, предмет цих домовленостей надто вузький.

"Мінськ" — це взагалі частина, не пов'язана з безпекою... Він про деокупацію Донбасу. Він не вирішує всіх наших питань, — заявив Зеленський. — Цей документ, Мінські угоди, не пов'язаний із військами Росії на кордоні. Він не пов'язаний із питаннями Криму. Ну, так складений документ бездарно! Він складений так, щоб ми спочатку були в слабкій, програшній позиції".

Ще з ранку 17 лютого, до виходу цього інтерв'ю, нападками на "Мінськ", як за командою, зайнялися в медіа та соцмережах десятки "позитивних блогерів" та "лідерів громадської думки", лояльних до Банкової. Мовляв, обстріли окупантами наших позицій та населених пунктів на нашому боці лінії фронту – це наслідок того, що "Мінськ" поганий.

Ці заяви — це димова завіса великих поступок Путіну, які готуються Зеленським. Мовляв, це не я винен, це Петро Порошенко підписав поганий "Мінськ". Причому поступки стосуватимуться не лише того, що справді записано у "Мінську", а й того, чого там взагалі немає, але чого дуже хоче Путін.

Тут слід наголосити, що Путін висунув свої ультиматуми не Україні, а США та НАТО. 17 лютого посол США у Москві Джон Салліван отримав у МЗС РФ письмову реакцію на відповідь американської сторони щодо гарантій безпеки. У документі йдеться, що "Росія буде змушена реагувати, зокрема шляхом реалізації заходів військово-технічного характеру", оскільки "американська сторона не дала конструктивної відповіді". І МЗС РФ ще раз перерахувало головні вимоги Кремля: "Йдеться про відмову від подальшого розширення НАТО, про відкликання "бухарестської формули" про те, що "Україна та Грузія стануть членами НАТО", і про відмову від створення військових баз на території держав, що раніше входили в СРСР і не є членами Альянсу, включаючи використання їх інфраструктури для ведення будь-якої військової діяльності, а також про повернення військових потенціалів, у тому числі ударних, та інфраструктури НАТО станом на 1997 р., коли було підписано акт Росія-НАТО".

Далі в документі МЗС РФ йдеться: "Для деескалації ситуації навколо України принципово важливим є виконання наступних кроків. Це — примус Києва до виконання "Комплексу заходів [з виконання Мінських угод]", припинення поставок Україні зброї, відкликання звідти всіх західних радників та інструкторів, відмова країн НАТО від будь-яких спільних навчань із ЗСУ та виведення всіх раніше поставлених Києву іноземних озброєнь за межі української території".

Як бачимо, "Мінськ" — це лише один (причому не найголовніший) пункт із цілого переліку вимог Путіна. І Зеленський у своєму інтерв'ю вже натякнув на готовність іти назустріч Кремлю. "Ми одразу визнаємо: нам військові люди з чужими прапорами на нашій території не потрібні. Ми цього не просимо. Інакше дестабілізація буде у всьому світі. Ми не хочемо давати зайвий привід РФ говорити, що у нас тут бази і що їм треба захищати себе", — заявив він.

Зраду проголосують онлайн

Для прийняття капітулянтських законів для Путіна може бути використане дистанційне голосування. Навколо Верховної Ради може зібратися бодай сто тисяч обурених патріотів, а депутати сидітимуть десь у закордонних готелях та натискатимуть у своїх планшетах потрібні кнопки.

Технічну можливість для цього вже створено. Лідер партії "Голос" Кіра Рудік повідомила, що фракція партії "Слуга народу", схоже, вже для себе все вирішила. Планшети нардепів були перепрошиті, і тепер є модуль для онлайн-голосувань. Залишилося це узаконити.

Позафракційний нардеп Гео Лерос стверджує, що онлайн-голосування буде вшито в один із медичних законів (№6508 або 6306) при винесенні його на друге читання (у першому читанні їх було прийнято 17 лютого). "Одразу ж наступного тижня голосуватимуть загалом цей закон, як дуже важливий! Все, демократія закінчилася! Це дозволить безперешкодно проголосувати капітуляцію України перед ворогом", — стверджує депутат. Зазначимо, що наступний тиждень у Раді також пленарний (засідання 22-25 лютого).

Можна припустити такий сценарій. "Слуги" та їхні союзники в парламенті швидко ухвалюють закон, що дозволяє депутатам голосувати онлайн, а Зеленський швидко його підписує. Тим часом Путін починає військову ескалацію на лінії фронту, і Банкова швидко організує проходження онлайн усіх законів, яких вимагає Кремль. Можливо, перед цим буде організовано зустріч Зеленського та Путіна. У своєму інтерв'ю Зеленський вкотре розповів, що він дуже хоче такої зустрічі.

Прем'єр-міністр Італії Маріо Драгі 17 лютого розповів журналістам про свою телефонну розмову із Зеленським 15 лютого. За словами Драги, Зеленський просив його допомогти організувати зустріч із Путіним. Драгі не виключив своєї поїздки до Росії з цією метою найближчим часом.

У зв'язку з цим підкреслимо, що Путін категорично відмовляється зустрічатися із Зеленським на тему ОРДЛО. Офіційна позиція Кремля полягає у тому, що в Україні має місце внутрішній конфлікт. Але якщо так, то Кремль не має жодних підстав втручатися в наші внутрішні справи, а тим більше змушувати нас до виконання "Мінська" військовою силою. Путін може погодитися на зустріч лише заради якихось інших поступок. Наприклад, задля того, щоб Зеленський підписав відмову України від намірів вступити до НАТО. За деякими відомостями, такий варіант привіз із Києва до Москви 15 лютого канцлер Німеччини Олаф Шольц. Якщо це так, то Путін справді може організувати військову ескалацію, щоб наша Верховна Рада швидко це ратифікувала.