107 днів ООС. Чого досягла українська армія на Донбасі (СТАТИСТИКА)
Звіти ООС
Різниця з АТО відразу ж кинулася в очі. Починаючи з прес-релізів і правил акредитації журналістів і закінчуючи поведінкою збройних сил на передовій.
Звіти прес-центру суттєво змінилися. Якщо під час АТО вони зводилися до статистики обстрілу наших позицій із градацією за видами озброєння та географії, а відповідь ВСУ якщо і мав місце, то сором'язливо замовчувалася, то звіти ООС містять не тільки більше статистики (додалося щоденна кількість втрат у ворога), але вони більш інформативні — з них можна зрозуміти, де саме була відповідь ВСУ, ніж він був спровокований і до яких наслідків призвела.
Тобто замість образу "терпил" і невдах, який в останні роки формувався щодо збройних сил прес-центром штабу АТО, прес-центр штабу ООС сходу почав формувати для української армії образ переможців.
Формат і командування
Як відомо, після змін в законодавство (закон про нацбезпеки, старт ООС) військові на Донбасі отримали більше влади. Командувачу ООС Наеву фактично підпорядковані військово-цивільні адміністрації. Загалом командування операцією перебуває в руках військових, а не АТЦ СБУ, як це було в часи АТО. І відразу було видно перші плоди. По-перше, у відповідь вогонь дозволений і відкривався без оглядки на страх порушити символічний Мінськ.
По-друге, налагоджено активну співпрацю військових з мирним населенням. До того ж відбулися переговори командування ООС з представниками ДУК "Правий сектор" і УДА про те, що останні добровольці увійдуть до складу ВСУ. Поки що остаточного рішення немає, але все ж вирішується питання мирно.
Як пише у Facebook" Дмитро Іванов, також зменшилася кількість стаціонарних блокпостів, які раніше дуже сильно дратували своєю неадекватною кількістю. Замість них з'явилися мобільні блокпости, які набагато ефективніше. Погодьтеся, що, коли блокпост раптово з'являється в різних місцях кожен день, це створює масу проблем як супротивника, так і контрабандистам.
До того ж, як стало відомо Depo.ua у Луганській і Донецькій ВГА приємно вражені кадрами, які працюють з Наевым, і їх швидкістю прийняття рішень. Значна кількість військових офіцерів проходили підготовку в США і тепер займаються питаннями на Донбасі.
Звільнені території і знищені вороги
ООС зі старту в травні порадувала успіхами. У перші ж дні один з підрозділів 25-го окремого мотопіхотного батальйону 54-ї ОМБр вчинила рейд у тил ворога, знищила позиції терористів, убивши шість ворогів і взявши одного в полон.
А 8 травня бійці об'єднаних сил, а саме 24-ї бригади ЗСУ ім. короля Данила, відбили у терористів село Південне в районі Чигари під Горлівкою, що стало першим населеним пунктом, звільненим з початку ООС. Так тривало до 20 травня, коли терористи обстріляли житлові райони Зайцево, яке розташоване у передмісті окупованій Горлівки. У відповідь на це пізно ввечері 20 травня розвідувально-диверсійна група 46-го окремого штурмового батальйону "Донбас" з метою виявлення вогневих засобів противника, що ведуть обстріл мирних населених пунктів, здійснила рейд у тил противника. В ході рейду було виявлено спостережний пост противника, де під час короткого бою один бойовик був знищений і троє взяті в полон.
21 травня бойовики кинулися відбивати Південне, але їхня атака була відбита. Вони понесли втрати — 15 вбитих і 13 ранених.
У червні бойовики намагалися оволодіти опорними пунктами ООС близько Водяного, Новотошковского, на маріупольському напрямку. Також накривали вогнем Південне. Але ЗСУ вистояли. А 19 червня українські військові зайняли нові території і просунулися на 2 км вперед біля села Жолобок Луганської області.
Липень пройшов під знаком "хлібного перемир'я". Зменшилася кількість обстрілів і, відповідно, наших втрат (буде далі в таблиці).
В перший же день "режиму тиші" сили ООС по-тихому взяли під контроль населений пункт Золоте-4, що на Луганщині. Звичайно, це призвело до того, що ворог намагався вибити українську армію з Золотого, проте робив він це відносно пасивно.
Також радує те, що безповоротні втрати ВСУ в липні можна перерахувати на пальцях однієї руки, тоді як у попередні місяці цей показник був в рази більшою.
Фактичним же кінцем "хлібного перемир'я" став день 28 липня, коли близько 10:00 бойовики відкрито напали на одну з позицій ООС біля села Кримське. Ворожа ДРГ підкралася до українських позиціях і застосувала широкий спектр зброї з Росії: від АКМ з ПББС хв до забороненого Мінськими угодами калібру 120 мм. Об'єднані сили, а саме бійці 53-ї ОМБр, були змушені прийняти бій, після декількох годин якого, зазнавши втрат (чотири 200-х і шість 300-х), противник відступив. Разом з тим в результаті бойового зіткнення двоє військовослужбовців об'єднаних сил загинули і двоє отримали поранення.
У серпні характер військових дій не змінився. ВСУ підпалили позиції ворога біля ДАП, бої йдуть біля Авдіївської промзони. Терористи нарощують кількість обстрілу, за останні вихідні їх було 127, використовують 122-мм калібр. Йде підготовка до осені.
В окремих моментах військова операція під керівництвом саме військових себе виправдовує. Важливо, що за час ООС ВСУ не здали ворогові жодного метра української землі. Зате регулярно знищують ворожі позиції і звільнила два населених пункти.
