Що хорошого
Всім по 3200
Що б не говорили критики всіх мастей, але суттєве підвищення соцстандартів - одне з головних і очевидних досягнень свіжого бюджету. Розмови про те, розкрутять чи інфляцію додаткові витрати на підвищення зарплат, чи відповідає це рішення влади нинішньої економічної ситуації та інші аргументи "проти" навряд чи зрозумілі майже половини працюючого населення, чия праця зараз оцінюється нижче нової зарплатної мінімалки.
За даними Держстату, станом на вересень цього року зарплату до 3 тысгрн отримували 38,3% працюючих ( 2,9 млн осіб), зарплати ще 8,4% (628 тис.) становили від 3000,01 до 3,5 тис.
Враховуючи розміри тіньової економіки, як мінімум, для половини з них - це лише "біла" частину зарплати. Також очевидно і те, що як мінімум половина роботодавців вдаватиметься до всіляких вивертів (переведення на неповний робочий день чи тиждень), щоб не платити більше "по-білому". Але якщо навіть чверть реально працюючих на нинішню "мінімалку" у приватному секторі почнуть отримувати більше - вже прогрес. Не кажучи вже про реальне збільшення зарплат вчителів і лікарів.
За даними офіційної статистики, 45,1% (603 тис) працівників сфери освіти і 55,1% (451тыс.) працюють у сфері охорони здоров'я, зараз отримують зарплату нижче 3 тис грн. У Мінсоцполітики кажуть, щоб підняти купівельну спроможність населення хоча б до рівня 2013 року мінімальна зарплата має становити 2442 грн.
6 мільярдів на таблетки
Фінансування сфери охорони здоров'я стало одним з найбільш дискусійних питань бюджетного процесу. Можна довго сперечатися про те, чи правильно і підйомно для місцевих бюджетів виявиться фінансування медустанов. Не кажучи вже про те, що при владі, незважаючи на гучні заяви профільних міністрів, немає чіткого уявлення про те, як в принципі реформувати галузь. А від обговорюваних нині в уряді ідей введення страхової медицини віє відвертою корупцією. Але є, принаймні, три моменти, гідні похвали.
По-перше, це збільшення фінансування на централізовану закупівлю ліків - відразу на 50%. У майбутньому році витрати за цією статтею становлять 5,9 млрд грн. В уряді обіцяють подвоїти цю суму за рахунок залучення коштів Глобального фонду, але це вже зовсім інша історія.
По-друге, вперше у бюджеті передбачені кошти (500 млн грн) на компенсацію вартості ліків для громадян з хронічними серцево-судинними захворюваннями, діабетом і астмою.
По-третє, з наступного року почнуть фінансуватися програми по боротьбі з серцево-судинними захворюваннями. За статистикою МОЗ, щороку в Україні від них помирає близько 450 тис осіб, що вдвічі більше, ніж у Польщі, і втричі - ніж Італії. Зокрема, 60 млн грн у бюджеті закладено на придбання медикаментів та обладнання для Інституту серця і Національного інституту раку МОЗ, ще 150 млн - на створення центрів серцево-судинної хірургії.
5% ВВП на армію
Уряд виконав одне з найбільш часто звучали вимог - фінансування армії складе 5,14% ВВП. У бюджеті-2017 на сектор оборони і безпеки закладено 132,9 млрд. грн., з яких 117,4 млрд. грн. - видатки загального фонду. Зокрема, фінансування Міноборони збільшиться на 12% до 61,8 млрд грн, видатки на грошове забезпечення військовослужбовців зростуть на 9,8 % до 65,5 млрд. грн. Крім того, на 20% або на 386 млн грн порівняно з нинішнім роком збільшені витрати на лікування та реабілітацію військових. Майже 2 млрд грн. в наступному році будуть спрямовані на медичне забезпечення армії, придбання медикаментів і медичного обладнання. З значимих новацій - збільшення майже на чверть фінансування розвідувального органу Держприкордонслужби. У наступному році ця структура отримає 83 млн грн. також зростуть видатки держави на спецзаходи по боротьбі з тероризмом і організованою злочинністю.
500 мільйонів - на кіно
Фінансування культури стала однією з головних "фішок" бюджетної рекламної кампанії уряду. Дійсно - збільшення витрат на неї відразу на 89% виглядає вражаюче. Правда, у грошовому вираженні мова йде про порівняно невелику суму - "плюс" приблизно 1,75 млрд грн. Мало не третина цієї суми надбавки - 500 млн грн становлять витрати на створення і поширення українських фільмів.
Ще 455 млн грн у бюджеті-2017 забито на проведення "Євробачення". Інше розійдеться по "дрібниці" - на будівництво та утримання пам'яток і об'єктів культурної спадщини та заповідників, підтримку національних худколлективов і випуск української книжкової продукції.
5,5 млрд грн - на підтримку аграріїв
У наступному році буде виділена рекордна сума на підтримку сільгоспвиробників - 1% від обсягу виробництва сільгоспсектора, це правило закріпили в Бюджетом кодексі. 4 млрд грн складуть прямі бюджетні дотації.
Ще 1,5 млрд грн уряд розподілить таким чином: на компенсацію вартості сільгосптехніки - 500 млн грн, на здешевлення агрокредитів - 300 млн грн, 700 млн грн піде на створення аграрного Фонду гарантування.Спочатку декларувалося, що дотації підуть на підтримку дрібних і середніх фермерських господарств. Однак тепер уже немає сумнівів, що гроші отримають великі агрохолдинги в якості компенсації за скасований спецрежим з ПДВ. У всякому разі, уточнююча поправка про те, щоб дотувати тільки підприємства з виручкою до 250 млн грн не увійшла в бюджетний документ.
Що поганого
Оборонка залишилася без грошей Януковича
Затвердивши бюджет-2017 раніше закону про спецконфискации, депутати фактично створили в ньому дірку в 10,5 млрд грн. Із загальної суми спецконфиската в 40 млрд грн саме такий обсяг коштів уряд вже розписав за бюджетними програмами. Це означає, наприклад, що програма розвитку оборонно-промислового комплексу і нарощування потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення буде профінансована лише наполовину, не дорахувавшись 400 млн грн. Міноборони залишиться без майже 528 млн грн, призначених на фінансування заходів з підвищення обороноздатності країни. Та ж доля спіткає "космічні" і деякі аграрні програми, не повністю буде профінансовано наповнення Фонду регіонального розвитку та підтримка об'єднання територіальних громад, словом, ті програми, кошти на які "забиті" ще й у спецфонді держбюджету.
Дуті фонди
Міфічні доходи передбачені не тільки для спецфонду бюджету, але і новостворених Дорожнього фонду та Фонду енергоефективності. У наступному році на дорожнє господарство з бюджету виділяється 14,2 млрд грн плюс задекларовано можливе залучення від міжнародних фінансових організацій ще близько $1 млрд. Саме ця рекордна сума повинна нібито дати можливість нарешті розпочати масштабне будівництво доріг.
Що маємо насправді? З виділеної бюджетом суми 7,3 млрд піде на обслуговування боргових зобов'язань "Укравтодору", 2 млрд - на обслуговування доріг і тільки 4,5 млрд - може бути направлено на поточний ремонт. Фінансування будівництва за рахунок нових кредитів МФО - велике питання. Світовий банк повідомив про свій намір скоротити кредитний портфель "Укравтодору" в 2017 році на суму $220 млн, пояснивши це повільним освоєнням вже виділених коштів. Навіть якщо припустити, що гроші повернуться знову, освоїти їх навряд чи вдасться.
Мінінфраструктури і сама толком не знає, які проекти можуть бути профінансовані в майбутньому році під нові кредити МФО, а свідома стратегія розвитку автотранспортної системи країни з'явиться не раніше середини майбутнього року. Правда, вже вчорашній ночнью з голосу в бюджет була внесена норма, що поширює на всі області експеримент про зарахування на розвиток дорожнього господарства 50% від перевиконання плану по збору митних платежів. Таким чином, Автодор повинен розжитися ще 15 млрд грн, якщо, звичайно, митні плани перевиконають.
Приблизно така ж ситуація з Фондом енергоефективності. З бюджету буде направлено 400 млн грн., ще до 100 млн євро хочуть отримати від МФО. Однак поки що міжнародні кредитори не горять бажанням вкладатися в фонд. Їх бентежить невиразно прописана модель його роботи з вельми високими корупційними ризиками.
Біс приватизації
Занадто оптимістично, з урахуванням останніх приватизаційних провалів, уряд обійшлося з доходами від продажу державного майна. У наступному році за цією статтею планується залучити традиційні - 17,1 млрд грн. Приблизно однакова сума закладається в доходах від приватизації у бюджетах останніх років і так само стабільно не виконується. За оперативними даними КМУ, за 11 місяців цього року від продажу держмайна в бюджет надійшло 583,5 млн грн, в 2015 - 151,5 млн грн, у 2014 році -0,5 млрд. грн, у 2013 - із запланованих 10,9 млрд грн лише 1,5 млрд грн. Надходження від приватизації, як і державні запозичення є одним із джерел фінансування дефіциту бюджету. З-за недонадходжень від продажу держмайна доводиться нарощувати обсяги випуску ОВДП і, відповідно, розміри держборгу.
Держборг дотягне до 100% ВВП
Згідно з розрахунками, які уряд закладав у первісну версію бюджету, обсяг державного та гарантованого державою боргу на кінець року повинен був скласти 88,8% від ВВП. Однак націоналізація Привату і орієнтовна потреба у його докапіталізації на суму 148 млрд. за рахунок ОВДП сильно зіпсують картину. "Це призведе до чергового зростання обсягу державного та гарантованого державою боргу. До кінця наступного року цей показник може наблизитися до критичної позначки в 100% ВВП", - зазначила Антоніна Дешко, експерт з питань фінансової політики Інституту суспільно-економічних досліджень. Для порівняння, в кінці 2015 році цей показник становив 79,4% ВВП.
Кого обділили
Один з головних промахів - недофінансування за статтею суспільне мовлення. Старт громадського мовлення заплановано на початок 2017 року. Реформа державного телеканалу в перспективі повинна змінити інформаційний простір країни, оздоровити його. За законодавством його фінансування має здійснюватися на рівні 0,2% витрат держбюджету минулого року. Тобто в бюджеті-2017 на зазначені цілі повинні були передбачити 1,28 млрд. Замість цього виділили тільки 970 млн грн. Щоправда Володимир Гройсман вже заявив, що "загальний бюджет НТКУ буде не менше 1,2 млрд грн. Ми зараз розподілили витрати на НТКУ і на проведення "Євробачення", але ви знаєте, що Київ не менше 200 млн буде фінансувати "Євробачення". Це означає, що ці ресурси повністю будуть спрямовані на НТКУ".
У витратах Міносвіти не передбачили додаткових витрат на підвищення на 2 тарифного розряду зарплат педагогам технікумів. Скільки ще таких "помилок" є в бюджеті, мабуть, зараз не скаже ніхто, але всі вони обов'язково спливуть. І тоді уряду знову доведеться вирішувати окремо взяту проблему в ручному режимі.