0,7% на старті. Чи зуміє Голос Вакарчука оглушити "Слугу" Зеленського
Про бажання Вакарчука піти на парламентські вибори на чолі власної партії відомо давно. 16 травня свій намір він підтвердив публічно, представивши свою команду і програму партії.
За словами Вакарчука, його партія називається "Голос". Це відразу ж викликає алюзії з партією "УДАР Віталія Кличка", яка на парламентських виборах-2012 увійшла у трійку лідерів, набравши майже 14% голосів. Якщо боксера Кличка приніс удачу УДАР, то чому б співакові Вакарчуку не приніс удачу "Голос".
Звичайно, насправді назва партії має для виборців невелике значення. Для них набагато важливіше, чия це партія. А від назви потрібно лише, щоб воно не викликало неприємних емоцій. Інша справа, що назва - це ще і робочий матеріал для подальшої піар-кампанії. В цьому плані назву "Голос" здається не надто гучним, але воно придатне для різноманітного використання. Для одних категорій виборців буде досить того, що це "Голос" Вакарчука. Для інших можна буде представляти партію як "Голос народу - народу, який досі політики не чули, а тепер нарешті будуть змушені почути.
І тут вже виникає алюзія з іншою партією - "Слуга народу" Володимира Зеленського. Саме у цій партії Вакарчук хоче відкусити найбільший шматок електорального пирога. По суті, завдання-максимум Вакарчука - це переманити на свою сторону взагалі весь україномовний і патріотичний сегмент електорату Зеленського. Ну і заодно відібрати частину електорату партій Петра Порошенка, Юлії Тимошенко, Анатолія Гриценка, Ігоря Смешка, Олега Ляшка, Андрія Садового, Олега Тягнибока.
Втім, поки що у Вакарчука великі проблеми навіть з виконанням завдання-мінімум, тобто з проходженням його партії в парламент. Про це свідчать результати спільного соцопитування Центру "Соціальний моніторинг", Українського інституту соціальних досліджень ім. Яременко та соціологічної групи "Рейтинг", оприлюдненого в той же день, - 16 травня. Висловили готовність проголосувати за партію Святослава Вакарчука лише 0,7% опитаних, або 0,9% тих, хто вже визначився зі своїм вибором. Це 11-е місце серед всіх партій, і це дуже погана стартова позиція для Вакарчука.
Тут, звичайно ж, можна заперечити, що Вакарчук, на відміну від усіх своїх суперників, чиї партії зараз обганяють у рейтингу його партії, за останній рік зовсім не брав участі в політичному житті і майже не світився на телеекранах. А якщо зараз його почнуть розкручувати кілька великих телеканалів (наприклад, з медіахолдингу родини Пінчуків), а сам він зі своєю групою "Океан Ельзи" відбудеться концертне турне українськими містами, то дивишся, за пару місяців рейтинг його "Голосу" таки зросте хоча б до 5%.
Два головних електоральних резерву Вакарчука - це, по-перше, ті, хто поки не визначився зі своїм вибором (а таких зараз, за даними згаданого соцопитування, 26%), і, по-друге, ті з прихильників партії Зеленського (зараз їх 29,5% серед усіх опитаних), хто за час, що залишився до парламентських виборів, встигне розчаруватися в новому президенті. Обидві ці категорії будуть шукати якесь нове обличчя, не довіряючи ні старих партій, ні Зеленському. І Вакарчук має шанс стати саме тим, хто задовольнить цей соціальний запит.
Програма "Голоси", оприлюднена Вакарчуком, майже вся складається з абсолютно нечітких і розпливчастих пунктів, що говорить про бажання співака охопити майже максимально широке коло виборців. Показово, що в програмі взагалі не зачіпаються питання мови і церкви. Втім, деяка конкретика в програмі все ж таки є: "сильна система національної безпеки", "повернення окупованих територій", "незворотність європейського шляху розвитку країни", "економічна інтеграція з ЄС", "зміцнення обороноздатності шляхом підтримки сильної армії і вступу в НАТО". Це - сигнали саме патріотичного електорату.
Також можна сказати про цільові групи виборців, на які Вакарчук розраховує в першу чергу. Прозорий натяк на це зробив він сам, представляючи п'ятьох членів своєї команди.
Юлія Клименко з квітня 2015-го по жовтень 2016-го працювала в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі заступником міністра - керівником апарату, зараз є главою управлінської команди і віце-президентом з бізнес-утворення Київської школи економіки, до складу ради директорів якої входить Вакарчук. В його команді Клименко, безсумнівно, покликана бути символом економічних реформ.
Ярослав Юрчишин - колишній виконавчий директор громадської організації "Трансперенсі Інтернешнл Україна". Повинен служити символом боротьби з корупцією.
Юрій Соколов - кардіолог, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії медичних наук України. Повинен служити символом уваги Вакарчука до охорони здоров'я і в той же час до науки.
Андрій Шараскін - кіборг з позивним "Богема". Символ надій Вакарчука на підтримку воїнів-добровольців і всіх захисників України.
Соломія Бобровська - громадянська активістка, волонтерка, з квітня 2016-га була заступницею Міхеїла Саакашвілі на посаді голови Одеської ОДА, з листопада 2016-го по січень 2017-го - в. о. голови Одеської ОДА. Символ надій Вакарчука на підтримку активістів і волонтерів.
Скільки голосів наберуть Вакарчук і його "Голос" - це багато в чому буде залежати від того, чи зуміють вони мобілізувати на свою підтримку (зокрема, для вуличної і онлайн-агітації) різні спільноти активістів. Не варто також забувати про "Океан Ельзи" - цікаво, чи здивує нас Святослав новими хітами.
