#Зрада або #Перемога. Топ-10 реформаторів у Верховній Раді

19 січня закриється сьома сесія Верховної Ради нинішнього скликання. Наступна сесія стане фактично прелюдією до виборчої кампанії — президентської і потім парламентської. Це означає, що у вітчизняному політикумі додасться популізму, а витрати депутатів і партій на піар і публічні заходи зростуть в рази. І ще важче буде проводити реформи, принаймні, ті, які не мають неабиякою популістської складової.

Тим цікавіше подивитися, хто ж з народних депутатів найбільш активно і ефективно проштовхував реформи у минулому році. Звичайно, це важко виміряти, оскільки будь-які формальні показники законотворчої діяльності та участі в голосуваннях не враховують змісту законопроектів і ступеня їх важливості. Ми поставили перед собою більш реалістичну завдання: вибрати з нинішніх 423 парламентаріїв десять, які в минулому році найбільш запам'яталися яскравими реформаторськими ініціативами.

При цьому ми брали до уваги не тільки написання та реєстрацію законопроектів, але і представлення та захист їх у парламенті, участь у доопрацюванні, внесення поправок і т. д. зокрема, враховувалися випадки, коли проект був підготовлений в Кабінеті Міністрів, але одержав підтримку Верховної Ради саме завдяки активності депутата.

Отриманий список 10 реформаторів ми подаємо в алфавітному порядку, без будь-яких ранжирування. По суті, кожен може проранжувати сам, в залежності від того, які реформи він вважає більш важливими і як він їх оцінює.

Альона Бабак,
фракція "Самопомочі"

Заступник голови комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства

Завдяки Олені Бабак реформи нарешті прийдуть в сферу ЖКГ, яку називають однією з найбільш корумпованих. Законопроект про житлово-комунальні послуги був внесений Бабак ще в кінці 2015 р., але прийнятий і став законом лише в кінці 2017-го. Тепер мешканці багатоповерхівок зможуть впливати на вибір постачальника комунальних послуг. А це означає, що ера монополізму в сфері ЖКГ закінчується.

До речі, сама Бабак ще в лютому 2017 р. вирішила скласти свій депутатський мандат за сімейними обставинами, але попросила не давати ходу цій заяві, поки не буде прийнятий закон про ЖКП. На даний момент депутати ще не задовольнили заяву свого колеги про відставку.

Ольга Бєлькова,
фракція БПП

Заступник голови комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки

У грудні Верховна Рада внесла зміни до Податкового кодексу, в яких реалізовані пропозиції Ольги Бельковой, створюють дуже сприятливі умови для подальшого розвитку газодобувної галузі України. Мова йде про стимулюючих ставки рентної плати, нових механізмів залучення інвестицій, захист на п'ять років від збільшення податкового навантаження і т. п. Всі ці нововведення повинні наблизити досягнення Україною тієї мети, про яку у вересні заявив прем'єр Володимир Гройсман: до 2020 р. повністю забезпечувати себе газом власного видобутку, що дозволить також знизити ціни на газ.

Віктор Галасюк,
фракція Радикальної партії Олега Ляшка

Голова комітету з питань промислової політики і підприємництва

Віктор Галасюк обрав для себе роль рупора українського підприємця в парламенті, на його комітет припадає найбільша кількість законопроектів. Складно виділити один проект Галасюка, який сильніше інших вплине на бізнес і економіку. Відзначимо кілька: продовження мораторію на експорт лісу-кругляка до 2027 р., підвищення ввізних мит на металобрухт, дворічна розстрочка імпортного ПДВ на виробниче устаткування, нарешті останнє гучне досягнення — зняття ввізного мита на електромобілі.

При цьому наполегливе лобіювання Галасюком так званого законопроекту "Купуй українське плати українцям" балів йому не додає. Цей проект не тільки порушує Угоду про асоціацію між Україною та ЄС і зобов'язання України перед СОТ, але і створює корупційні ризики.

Олександр Данченко,
фракція "Самопомочі"

Голова комітету з питань інформатизації та зв'язку

Олександр Данченко — один з тих, кого називають цифровим євангелістом в Україні, бо він активно просуває і розвиває тему цифрової економіки. Його найбільшими досягненнями за 2017 р. можна назвати два прийнятих закону. Одного з них — "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" — чекав весь ринок телекомунікацій. Другий закон — "Про електронні довірчих послуги" — хіба що ліниві не називали революційним для країни. Суть його в цифровізації адміністративних послуг і розвитку технологій на базі BankID і MobileID. Сам Данченко стверджує, що обсяг інвестицій за цими технологіями може становити до 5 млрд грн на рік.

Також експерти наголошують на важливості Закону "Про засади забезпечення кібербезпеки України", який був ухвалений восени минулого року і вступить в силу в травні 2018-го. Перебуваючи вже кілька років в умовах гібридної війни, Україна до прийняття цього закону не мала адекватного законодавства у сфері кіберзахисту. Останнім часом Данченко зайнявся темою криптовалют, активно виступає за їх легалізацію на рівні національного законодавства.

Андрій Іванчук,
фракція "Народного фронту"

Голова комітету з питань економічної політики

У листопаді парламент прийняв у першому читанні запропонований Андрієм Іванчуком законопроект, що стосується захисту економічної конкуренції. Цей проект отримав підтримку Кабміну і необхідний для виконання зобов'язань за Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Крім того, завдяки роботі Іванчука та його комітету в листопаді був прийнятий у першому читанні урядовий законопроект "Про приватизацію державного майна". Його завдання — зробити систему продажу держпідприємств прозорої і привабливої для інвесторів. Серед особливостей запропонованої реформи слід відзначити наступні: підприємства поділяються на великі і малі, виходячи з вартості активів; залишать лише дві процедури приватизації — аукціон і викуп; ціну підприємства буде диктувати ринок.

Олексій Мушак,
фракція БПП

Член комітету з питань аграрної політики та земельних відносин

Активний супротивник мораторію на продаж сільгоспземель, вніс проект постанови про скасування рішення про продовження мораторію на 2018 р., однак цей проект був відхилений. У вересні вніс законопроект "Про ринок земель", який зараз опрацьовується в комітеті.

У той же час Олексій Мушак велику увагу приділяє розвитку цифрової економіки. Зокрема, він вніс важливий внесок в доопрацювання та прийняття Закону україни "Про електронні довірчих послуги". Також активно працює над темою криптовалют та їх легалізації в Україні.

Вікторія Пташник,
позафракційна

Член комітету з питань економічної політики

У результаті проведеної в 1990-х приватизації українські компанії отримали сотні і тисячі акціонерів, які володіють мізерно малими частками акцій. Ініційований Вікторією Пташник закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах" приніс корпоративного сектору довгоочікувану реформу. Тепер мажоритарні акціонери, які володіють 95% акцій, можуть витісняти міноритарних шляхом викупу їх акцій. Це усуває ризик так званого "корпоративного шантажу", коли міноритарій вимагає викупу акцій за підвищеною ціною, погрожуючи в іншому випадку паралізувати роботу компанії судовими позовами. З іншого боку, закон надає міноритаріям можливість позбутися своїх дрібних часток за адекватною ціною, змусивши викупити ці частки власника основного пакету акцій. В обох випадках ефективність управління компаніями повинна підвищитися.

Ірина Суслова,
фракція БПП

Голова підкомітету з питань гендерної рівності та недискримінації комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин

У грудні прийнятий у першому читанні запропонований Іриною Сусловою законопроект про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків при проходженні військової служби в Збройних силах України і інших військових формуваннях. Однакові умови військової служби чоловіків та жінок є одним з основоположних стандартів НАТО. У 2015 р. міноборони США відкрило для жінок всі військові посади. Ізраїль у 2000 р. дозволив жінкам служити на будь-якій військовій посаді, а в Норвегії аналогічний закон був прийнятий ще в 1985 р.

Ірина Сисоєнко,
фракція "Самопомочі"

Заступник голови комітету з питань охорони здоров'я, голова підкомітету з питань контролю реалізації медичної реформи

Медична реформа в Україні — одна з найбільш обговорюваних тем. Ірина Сисоєнко активно відстоювала цю реформу з трибуни Верховної Ради і внесла великий внесок у доопрацювання та прийняття законопроектів, необхідних для впровадження реформи. Але Сисоєнко попереджає, що очікувати швидких змін на краще в українському охороні здоров'я не варто: попереду довга і системна робота, яку повинні спільно виконати всі учасники процесу — як самі медики, так і центральні і місцеві влади.

Вікторія Сюмар,
фракція "Народного фронту"

Голова комітету з питань свободи слова та інформаційної політики

У 2017 р. багато говорили про вітчизняному кінематографі і виробників телевізійного контенту. Сюмар стала співавтором законопроекту про збільшення частки української мови в ефірах телеканалів, успішно провела цей проект через свій комітет і потім домоглася прийняття його Верховною Радою. Мова йде про 75% державної мови для загальнонаціональних та регіональних телеканалів, 60% — для місцевих, а також 75% державної мови для програм новин на будь-яких телеканалах. За словами Сюмар, ухвалений закон сприятиме розвитку вітчизняного сегмента відеопродакшн.

У грудні Сюмар внесла давно очікувана ринком законопроект про аудіовізуальні послуги — це ще одне зобов'язання України перед ЄС. Проект пропонує нову реакцію Закону "Про телебачення і радіомовлення", причому сам цей закон повинен отримати нову назву — "Про аудіовізуальних медіасервісах".

На закінчення варто відзначити, що в 2017 р. у законотворчості зростав Кабінет Міністрів. Були прийняті дійсно значущі і важливі для бізнесу і економіки закони "маски-шоу стоп", про ринок електроенергії, фонді енергоефективності, скасування печаток, спрощення процедури працевлаштування іноземців, впровадження міжнародних стандартів фінзвітності і т. д. Також не можна не згадати голову парламенту Андрія Парубія, який часто буквально продавлював через ВР важливі для економіки законопроекти.

Оцінюючи в цілому підсумки 2017 р., хочеться підкреслити також, що чи не вперше спостерігалася дружна робота над реформаторськими законопроектами депутатів, представників уряду, бізнесу і громадськості. Стало вже правилом, що спочатку проект піддають аналізу, експертної оцінки, вносять в нього правки, і лише потім він подається на реєстрацію в парламент. Таким чином, з самого початку навколо проекту формується широка команда прихильників, яка використовує всі доступні лобістські інструменти, щоб закон був прийнятий. І найбільш ефективно вдавалося проштовхувати реформи саме тим депутатам, за плечима яких стоїть сильна група підтримки.