Прокляття відпустки. Чому відпочинок для Зеленського важливіше роботи
Все почалося з цілком пересічною інформації про те, що на Новий рік президент Володимир Зеленський з сім'єю відбув на відпочинок в президентську резиденцію "Синьогора" в Гуті. Пізніше до нього приєднався Андрій Єрмак і заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко з сім'ями. Неназвані джерела з президентського Офісу стверджували, що глава держави пробуде там до кінця свят, але це не підтвердилося.
Замість того, щоб відпочивати в держрезиденції до Різдва, Зеленський спочатку поїхав на гірськолижний курорт Ігоря Коломойського "Буковель". Про це стало відомо практично відразу, незважаючи на те, що готель Radisson Blu Resort, де зупинився гарант Конституції, не розголошує імена відвідувачів. Президента бачили на гірськолижних підйомниках в перший день Нового року.
Відпочинку в рідних Карпатах Зеленському, мабуть, не вистачило, і він вирішив "зарядитися" перед роботою, відправившись на узбережжі Оманської затоки поблизу столиці країни - міста Маската. Пізніше журналістам стало відомо про те, що найдешевшим номером в розкішному п'ятизірковому готелі Al Bustan Palace Ritz-Carlton Hotel, в якому зупинився президент, є кімната вартістю 11 000 гривень в добу, а за свій номер Зеленському довелося заплатити близько 100 000 гривень на добу.
Скандальний відпочинок президента став не єдиним проколом влади. Вже після того, як розгорівся скандал з президентським відпочинком в Омані, голови СБУ Івана Баканова помітили французькою гірському Курорті Куршевель. Як у першому, так і в другому випадку офіційних повідомлень про відпочинок вищих чиновників спочатку не було. Зі значним запізненням у прес-службі Зеленського опублікували роз'яснення про "офіційний візит", фото з місцевим чиновником далеко не найвищого рівня, при відсутності на зустрічі навіть посла України. Все це, звичайно ж, виглядало в очах будь-якої розсудливої людини досить безглуздо.
Справа, звичайно, не тільки у вартості самого відпочинку, за який Зеленський, безумовно, в змозі заплатити. Українці залишаються досить патерналистической нацією, відмовляючи представникам влади право на відпочинок, адже "небожителі" не їдять, не сплять, а тільки дбають про благо народу. Це уявлення, звичайно, глибоко радянських, і відбувається з часів генсеків ЦК КПРС і, власне, самого СРСР.
Як відомо, керівники Союзу ніколи не відпочивали за кордоном. У кожного з них була своя улюблена держдача - у Сталіна і Хрущова, наприклад, Піцунда, у Горбачова - Форос, де вони і проводили весь свій відпустку. Після здобуття Україною незалежності Кравчук, Кучма, так і Ющенко з Януковичем по суті продовжили радянську традицію, відпочиваючи на держдачах в Форосі та в карпатській Гуті.
Радянську традицію перервав Петро Порошенко, який в 2018 році вирішив інкогніто відпочити на Мальдівських островах. Після цього від своїх недругів він отримав прізвисько Петро Інкогніто або Петро Дівехі і пролетарську ненависть більшої частини українського патріархального суспільства. Залишив слід у пам'яті українців і аргумент, що Верховний Головнокомандувач під час війни знаходить час для відпочинку на березі Індійського океану, поки підпорядкована йому армія мерзне в окопах на Донбасі.
Українці, швидше за все, пам'ятають, що переміг на виборах нинішній президент з гаслом "глава держави повинен жити як простий вчитель, а простий вчитель - як президент". З нинішньою ситуацією це ніяк не узгоджується. Приховувати інформацію про справжню мету закордонної поїздки від своїх громадян - це не дуже далекоглядно, тим більше що Зеленський висміював точно таку ж недалекоглядність Порошенко в номері про "Петра Інкогніто" на Мальдівах в 2018-м. Тепер же в інтернеті вже масово ходять жарти про те, що Зеленський "поїхав в Буковель покататися на лижах, послизнувся, впав, отямився - Оман".
Історії з Мальдівами, Оманами і іншими "куршавель" і високопоставленими українськими чиновниками там зайвий раз дає зрозуміти, що "відпочинок" для українських політиків не менш важливий, ніж їх робота. І тут "народному президенту" Зеленському є чому повчитися у нинішньої опозиціонерки Юлії Тимошенко, у якої практично не траплялося скандалів з поїздками на відпочинок, а ось знамениту розкладачку в робочому кабінеті на Грушевського згадують досі.
Звичайно, оточення нинішнього президента, як це водиться у популістів, цілком здатне гнути і далі свою лінію, мовляв, Зеленському як справжньому "хлопця з народу" дозволено багато чого, що не прощали його попереднику. Просто тому, що він "улюблений народом артист", а не якийсь барига і саме в такій якості і йшов на вибори. Та й сьогодні Зеленський не забуває робити акцент на свій простоті і звичайних людських бажаннях, даючи зрозуміти як сильно він втомлюється на роботі, і готовий заради дітей раніше втекти з прес-конференції. Ну а глава Офісу президента Андрій Богдан після свого знаменитого вояжу до Франції на День Незалежності, не тільки не соромився участі в розкішній гулянці, але і відверто бравірував цим.
От тільки не факт, що таким чином українців вдасться швидко та безболісно "перевиховати". Та й сам факт того, як оточення Зеленського гарячково придумував ділової привід для поїздки в Оман, говорить про те, що на Банковій усвідомлюють, що трапляються у власні пастки, розставлені для Порошенка і стають заручниками власного популізму. Раз вже почав грати роль народного президента, то потрібно і відпочивати по-народному. Річний відпустку новообраного президента Зеленського в доступній Туреччини, про який було повідомлено заздалегідь, нікого особливо не зачепив. Так що і надалі Володимир Олександрович, напевно, буде намагатися вибирати місця для відпуску більш ретельно.
При цьому складається парадоксальна ситуація. Пересічні українці не тільки люблять гарно відпочити, кожен в міру своїх фінансових можливостей, але і не проти похвалитися своїми досягненнями у цій сфері перед оточуючими, щоб переконатися ніж достатньо побіжного погляду на соцмережі. Але від політиків вищого ешелону чекають виключно вдаваного трудоголізму, і більш толерантними у цьому питанні ставати не поспішають.
