"Укргідроенерго" може "осиротіти"
З моменту перезавантаження центральної влади в країні гідроенергетика залишалася єдиною тихою гаванню у ПЕК. Але, судячи з останнього розвитку подій, цей період підійшов до кінця. Його обірвав позаплановий внутрішній аудит ПАТ "Укргідроенерго", яке управляє всіма гідростанціями країни. Приводом для ревізії держпідприємства став наказ №475 голови Міністерства енергетики та вугільної промисловості Володимира Демчишина.
Перевірка виявила букет порушень при використанні державних коштів. Найбільш відомим із них стало розширення бюджету будівництва найбільшої гідростанції України - Дністровської ГАЕС. З'ясувалося, що в рамках цього проекту "Укргідроенерго" перерахувало "зайві" 400 млн грн генпідряднику проекту - консорціуму "НВО "Укргідроенергобуд". За даними "ДС", в нього входить ряд підрядних організацій на чолі з київським ПАТ "Дніпро-Спецгидроэнергомонтаж", яке, в свою чергу, афілійована з російським трестом "Спецгидромонтаж" Валерія Мигуренко. Втім, в "Укргідроенерго" категорично не сприймають критику Міненерговугілля. Епізод з "Укргидроэнергостроем" на підприємстві пояснюють зміною обсягів робіт із завершення будівництва гідроагрегатів №2 та №3 Дністровської ГАЕС. "Відповідність обсягів виконаних робіт їх вартості було підтверджено експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Мін'юсту. Претензії по цій темі надумані", - повідомили "ДС" в "Укргідроенерго".
Втім, ця обставина навряд чи знизить градус напруги у відносинах між гидроэнергетиками та Міненерговугілля. Хоча б тому, що головна претензія відомства Демчишина до "Укргідроенерго" - це фактична фінансова незалежність підприємства. Наприклад, ПАТ проводить передоплату своїм партнерам без узгодження з профільним міністерством. Таким чином, формально порушується постанова Кабміну від 9 січня 2006 року №1404. Але, швидше за все, Володимира Васильовича більше напружує те, що повз нього проходять дуже пристойні суми. Зрозуміти міністра можна. Навіть за підсумками минулого року, коли був зафіксований один з найнижчих рівнів водності річкової системи країни, станції "Укргідроенерго" виробили 6,5 млрд кВт-год електроенергії вартістю близько 5 млрд грн. При цьому компанія неодноразово була викрита в зайвою, на думку чиновників, щедрості при відповідь товарів і послуг. Наприклад, зі свіжих претензій Міненерговугілля кидається в очі те, що бюджет договору "Укргідроенерго" з ТОВ "Укринвесттехнология" (ця компанія зараз числиться відсутнім за місцем реєстрації і оформлена на якогось Гочу Рехвіашвілі, що має ознаки підставної особи) был на 75 млн грн. більше початково передбаченого. А компанії "Дайвтехнобуд 2" донеччанина Ігоря Чеберко держпідприємство нібито переплатило 6,5 млн. грн.
Таке діловодство цілком може стати підґрунтям для кадрових змін у приналежній державі підприємстві. Причому мова може йти не про звільнення "стрілочників", а розрив контракту з першою особою - Ігорем Сиротою. Адже Ігор Григорович чужа людина і для прем'єрською і для президентської вертикалей влади (його призначення в 2011 р., за чутками, було пролобійовано нинішнім лідером "Опозиційного блоку" Юрієм Бойком, який тоді очолював Міністерство енергетики). Але важливіше те, що останнім часом "Укргідроенерго" проявляє надмірну активність у питаннях залучення зовнішнього фінансування під свої проекти. Один з останніх планів держкомпанії - залучити під будівництво Канівської ГАЕС гроші міжнародних фінансових інститутів на чолі з Світовим банком, ЄБРР, ЄІБ і KfW. А це більше $1 млрд. В перерахунку на нинішній курс національної валюти ця сума стає фантастичною. Але це анітрохи не знижує шанси "Укргідроенерго" отримати ці кошти. По-перше, тому що зовнішні інвестори захищені - ПАТ залучає гроші під державні гарантії. По-друге, держава зацікавлена у додаткових гідростанціях - в останні роки на енергоринку України загострився дефіцит так званих регулюючих потужностей, до яких в першу чергу відносяться гідростанції.