"Тиха війна". Чим зайняті наші подвійні агенти на Донбасі
Чергове перемир'я на фронті, як правило, призводить до активізації "тихої війни" як на окупованих територіях, так і на вільній Україні. Не стало винятком і нинішнє.
Буквально днями пройшло повідомлення, що тимчасово окупованого Донецька в Костянтинівку був виведений подвійний агент Сергій Лук'яненко. За відомим на сьогодні даним він служив в "управлінні внутрішньої безпеки" так званої військової прокуратури "Народної міліції ДНР" і мав пряме відношення до наших військовополоненим.
Навіть ті дані, які просочилися до друку, свідчать про достатньо великий інформованості самого агента, або (що буває частіше) про те, що наші спецслужби через нього "легалізують" інформацію, отриману агентурним шляхом. Це нормальна практика і ніхто особливо не приховує, що на окупованих територіях є агенти наших спецслужб.
Цікаво, що Лук'яненко в черговий раз підтверджує тезу про те, що всім на окупованому Донбасі заправляють росіяни. Так, "відділом", в якому "служив" Лук'яненко, заправляє "кадровий російський офіцер Щедринов Дмитро Васильович", який навесні 2014-го керував, в числі іншого, захопленням будівлі обласної прокуратури у Донецьку. За відомими даними ця людина 1969 р. зробив кар'єру в російських силових структурах. Брав участь у бойових діях у Чечні в складі 106-ї повітряно-десантної дивізії, був у Косово в 2000-2001 рр. у складі миротворчої місії.
У березні 2014-го брав участь у анексії Криму на командному посади - "заступник командира розвідувального взводу 1-го зведеного полку Народного ополчення Республіки Крим". У травні того ж року прибув у Донецьк і виявився, що називається, в гущі подій, координуючи "народні протести". Особисто брав участь у першому штурмі Донецького аеропорту 26 травня. А потім був призначений на посаду "начальника управління спеціальних операцій генеральної прокуратури ДНР". Тобто, людина навіть за мірками окупованих територій "заслужений". І тим більш важливо, що нині є задокументовані факти, які можуть допомогти залучити конкретної людини до кримінальної відповідальності за пряме втручання у внутрішні справи нашої країни і за військові злочини, які він здійснював на нашій території.
Варто також відзначити й інший факт: практично вперше наші спецслужби озвучують в публічній сфері і ще один важливий факт - в руках бойовиків є наші військовослужбовці, які вважаються зниклими без вести і тому навіть не включаються в списки на обмін. Тепер, маючи на руках свідоцтва Лук'яненко, наша комісія у Мінську цілком може зажадати включити цих полонених у списки. А значить, шанс повернутися додому у наших військовослужбовців збільшується.
Лук'яненко також підтвердив той факт, що як і раніше в руках бойовиків знаходиться танкіст 1-ї окремої танкової бригади Богдан Пантюшенко. Він потрапив в полон ще 18 січня 2015-го, коли брав участь у знаменитій операції по знищенню Путилівського мосту. З незрозумілої причини з усіх, кого взяли в полон у ході тієї операції, він єдиний вже більше чотирьох років не потрапляє під обмін.
Причини, по яким подвійних агентів виводять з гри і про це стає відомо широкій громадськості, цілком очевидні.
Насамперед, це інформаційне протистояння. Кожен такий випадок призводить до дуже великим "перетряхиванию" особового складу окупаційних підрозділів і служб. У таких колективах створюється обстановка підозрілості, яка зовсім не сприяє активній діяльності. І значить, нам приносять набагато менше шкоди, ніж могли б.
Серйозний вплив подібні випадки чинять на громадську думку всередині країни - громадяни бачать, що спецслужби ведуть планомірну роботу, а це збільшує ступінь довіри до силовиків.
Навряд чи варто говорити, що через такі ось інформаційні канали ми побічно впливаємо і на наших західних союзників - нагадати західним політикам і обивателям з ким саме ми воюємо на Донбасі ніколи не зайве.
З таких же причин окупаційна влада розгортають аналогічні інформаційні кампанії. Правда, "сміття з хати" вони намагаються не виносити, зосередившись на пошуку "шпигунів" серед цивільного населення. З недавніх випадків варто назвати, наприклад, вирок у вигляді 12 років позбавлення волі жителю Луганська Денису Секацкому (1986 р. н).
На думку окупантів, це агент СБУ під псевдонімом "Швед", який "здійснював збір і передачу даних про військових частинах і військовослужбовців Народної Міліції ЛНР. Він також фотографував ділянки кордону між "ЛНР" і Росією, фіксував прибуття колон з гуманітарним вантажем з РФ і за допомогою програми Viber передавав списки державних номерів автомобілів". Але до цієї історії багато питань. Так, Секацкий з квітня 2016-го вважався зниклим без вісті і, судячи з відкритими даними, пропав він на території Російської Федерації, куди нібито виїхав через Новошахтинськ.
Незважаючи на те, що на лінії зіткнення поки не стріляють і не гинуть наші солдати, "тиха війна" триває. Маючи хорошу підготовку і ресурси цілої держави нашим силовикам поки вдається виконувати більшість поставлених перед ними завдань досить ефективно.
