Рейтинг губернаторів: що чекає регіони в 2017 р.
Підсумки минулого року цікаві остільки, оскільки вони показують перспективи на майбутнє. Повною мірою це стосується і рейтингу губернаторів. Торішні успіхи за багатьма показниками можуть швидко зійти нанівець, якщо в регіоні низькі обсяги капітало - вкладень, не спостерігається припливу іноземних інвестицій, падають темпи будівельних робіт і обсяги експорту. І навпаки, можна очікувати, що допущені провали будуть подолані, якщо губернатори подбали про створення нових стимулів і можливостей для розвитку економіки, намагаються допомогти підприємствам, особливо тим, що були зав'язані на Росію, знайти нових замовників за кордоном і в Україні. У своєму огляді "ДС" приділила цим моментам особливу увагу.
Підсумки розвитку регіонів за рік представлені у зведеній таблиці. Методика складання рейтингу була докладно описана дев'ять місяців тому (при публікації рейтингу за перший квартал) і залишається незмінною. Порівнюються показники 23 мирних регіонів (без окупованого Криму окупованого і наполовину Донбасу) за 24 суспільно значущими критеріями. Всі цифри беруться з відомостей Держстату та його територіальних органів.
Загальна картина в 2016 р. вийшла помітно більш оптимістичною, ніж у 2015-м. Наприклад, реальна зарплата (за вирахуванням тієї суми, яку з'їла інфляція) зросла у всіх без винятку регіонах (а в 2015 р. - ні в одному). Обороти роздрібної торгівлі у порівнянних цінах (показник, сильно корелює з платоспроможністю населення) зросли у всіх мирних регіонах, крім одного (а в 2015 р. - ніде).
Промисловий спад спостерігався тільки у семи регіонах (в 2015 р. - у всіх, крім трьох). Обсяги будівельної продукції скоротилися лише в чотирьох регіонах (в 2015 р. - у всіх, крім дев'яти). Сільгосп-виробництво впало лише у двох областях (в 2015 р. - у всіх, крім п'яти). Обсяги експорту зросли у дев'яти мирних регіонах (в 2015 р. - тільки в одному).
Однак це не означає автоматично, що в нинішньому році картина буде ще краще. Багато торішні успіхи пояснюються як раз провальними результатами 2015-го, стали зручною базою для порівняння. Але в 2017 р. доведеться порівнювати вже з більш високими показниками 2016-го. І напевно, не всім губернаторам вдасться перевершити або хоча б повторити торішні досягнення. Тому можна очікувати, що в новому році склад лідерів зміниться, - як, втім, і відстаючих.
1 У Кличка розширюються будівництва
2 У Горгану всюди зростання
3 Степанова спадщину з підступом
4 У Коровія аграрні рекорди
5 У Москаля аграрний провал
6 У Синютки процвітає торгівля
7 У Гундича урожайний старт
8 У Гончарука експортний прорив
9 У Гунчика добре з житлом
10 Савченко старі борги
11 У Світличної стали більше будувати
12 У Корнійчука розплатилися з працівниками
13 У Барни зарплати не встигають за мінімалкою
14 Кузьменко піднялася промисловість
15 Фіщук останній з інвестицій
16 Ткаченко навчився торгувати з ЄС
17 Муляренко не знайшов замовлень будівельникам
18 Гордєєв не радує перспективами
19 Резніченко задоволений капіталами
20 Головко зупинив спад у будівництві
21 Паска обзавівся британськими інвесторами
22 Бриль не може впоратися з кризою
23 Клочко забезпечив хороший заділ на 2017 р.
1 У Кличка розширюються будівництва
Лідером рейтингу став голова КМДА Віталій Кличко, який набрав 140 балів. Це, зрозуміло, по більшій частині не його заслуга. Просто у столиці швидше почувствовались ознаки виходу української економіки з затяжного спаду.
Київ зайняв перше місце по семи критеріям з 24. В тому числі - за темпами зростання реальної зарплати: вона піднялася на 14,3% порівняно з 2015 р. Це означає, що відрив столиці за розміром зарплат від інших регіонів став ще більшим: середньомісячна зарплата в Києві досягла 8648 грн, тоді як в областях вона в середньому вдвічі нижче. Найвищі середньомісячні зарплати в столиці отримували працівники таких сфер, як фінансова та страхова діяльність (13 948 грн), інформація і телекомунікації (13 606 грн), енергетика (10 069 грн).
Також Київ за підсумками року показав найменшу частку працівників, переведених з економічних причин на неповний робочий тиждень (2,2%), найнижчу смертність населення (а також третє місце по народжуваності і в результаті - найвищий природний приріст населення).
У 2016 р. столиця отримала 96,8 млрд грн капітальних інвестицій, $3,67 млрд прямих іноземних інвестицій, виконаних будівельних робіт на 16,8 млрд грн.
На кожного киянина довелося 33,2 тис. грн капітальних інвестицій, $1259 прямих іноземних інвестицій, будівельних робіт на 5752 грн. За всіма цими показниками столиця набагато випередила найуспішніші області.
За динамікою будівництва Київ увійшов в шістку кращих регіонів, збільшивши будівельну продукцію на 26,7%. З урахуванням столичних обсягів це дуже велике зростання. Причому майже однаково збільшився масштаб робіт за всіма напрямками - на будівництві інженерних споруд, нежитлових та житлових будівель. Це дозволяє сподіватися, що в 2017 р. Києва нарешті продемонструє зростання загальної площі прийнятого в експлуатацію житла. У 2016 р. ця площа скоротилася на 2,3% і склала 1334 тис. кв. м, або 457 кв. м на тисячу жителів, що, втім, теж не так вже й мало - за цим показником столиця обійшла всі області, крім Київської.
Друге місце в рейтингу дісталося голові Київської ОДА Олександру Горгану (97 балів). Він займає цей пост з 28 жовтня 2016 р., і його досягнення теж пояснюються більше везінням, ніж власними зусиллями.
Вже кілька років Київщина є безумовним лідером за темпами житлового будівництва як в абсолютних, так і у відносних цифрах. Загальна площа прийнятого в експлуатацію житла у 2016 р. становила 2060 тис. кв. м (у 1,54 рази більше, ніж у Києві), або 1188 кв. м на тисячу жителів (у 2,6 рази більше, ніж у Києві). Левова частка цих обсягів припала на передмістя.
Столична область стала другою після Києва за обсягом освоєних капітальних інвестицій - 31,1 млрд грн. У перерахунку на душу населення це 17,9 тис. грн/чол. (у кілька разів більше, ніж в будь-якій іншій галузі).
По припливу прямих іноземних інвестицій на душу населення Київщина входить у четвірку кращих, так само, як і за динамікою будівництва (зростання на 33%), сільського господарства (зростання на 10%) і роздрібної торгівлі (зростання обороту на 6%, всі ці цифри у порівнянних цінах). За обсягом будівельних робіт на душу населення Київщина п'ята, по динаміці промисловості і сфери послуг - шоста. Таким чином, у всіх секторах економіки області спостерігається стійке зростання.
Крім того, столична область показала найкращу по Україні динаміку кадрів: у 2016 р. середньомісячна чисельність штатних працівників (юридичних осіб та їх відокремлених підрозділах з кількістю найманих працівників 10 і більше осіб) зросла на 1,4%. У грудні 2016 р. кількість штатних працівників збільшилася порівняно з груднем 2015-го майже на 10 тис.
По динаміці реальної зарплати область в п'ятірці кращих (зростання на 12,1%), а за розміром середньомісячної зарплати поступилася лише Києву: 5229 грн.
І ще одне безперечне досягнення Київщини - найнижча смертність дітей у віці до одного року.
Третє місце в рейтингу зайняла Одеська область (73,5 бали). Після відставки Міхеїла Саакашвілі обов'язки голови ОДА тимчасово виконувала Соломія Бобровська. 12 січня 2017 р. за результатами конкурсу головою ОДА призначений Максим Степанов.
У минулому році економіка Одещини була на підйомі. Область увійшла в трійку кращих по динаміці будівництва (зростання на 33,8%), сільського господарства (зростання на 11,4%) і роздрібної торгівлі (зростання на 6,3%), у четвірку кращих - по динаміці промисловості (зростання на 9,2%). Також Одещина посіла п'яте місце по залученню прямих іноземних інвестицій на душу населення, увійшла в трійку регіонів із найменшою часткою працівників, переведених на неповний робочий тиждень, та на кінець року мала найменший рівень заборгованості місцевих бюджетів перед підприємствами ЖКГ (в перерахунку на одного жителя).
Здавалося б, Степанов отримав непогану спадщину. Але проблема нового губернатора в тому, що всі ці високі показники минулого року тепер перетворилися в базу для порівняння, яка буде використовуватися при оцінці розвитку області протягом 2017 р.
До речі, таку ж проблему отримав новий губернатор Київщини. Але якщо Горган може сподіватися на повторення високих показників завдяки інтенсивно розвиваються передмістях столиці, то Степанову необхідно шукати якісь інші приховані резерви.
Наприклад, сумно виглядають результати Одещини у сфері зовнішньої торгівлі: сьоме місце знизу за обсягом експорту на душу населення. Експорт товарів скоротився за рік на 12,1%, експорт послуг - на 13,4%. А адже Одещина завжди славилася як найважливіші морські ворота України. Якщо Степанову вдасться більш ефективно використовувати експортний потенціал галузі, це може стати хорошим стимулом для всіх галузей економіки Одещини.
Губернатор Вінниччини Валерій Коровій (64 бали) піднявся на четвертий рядок у рейтингу завдяки кільком великим успіхам. Але насамперед варто назвати перше місце в області по динаміці сільського господарства. Загальний обсяг сільгоспвиробництва в 2016 р. виріс на 17,5%, зокрема продукції рослинництва - на 26,1%. Зібраний урожай цукрових буряків (фабричних) виявився на 28,1% вище, ніж у 2015 р., зернових і зернобобових - на 47,5%, насіння соняшнику - на 62,6%.
Як наслідок, область вийшла на друге місце за динамікою експорту: зростання на 13,8%, зокрема експорт товарів збільшився на 14,6% і досяг $970 млн.
При цьому поставки в Росію скоротилися на 34,3% і склали всього $40 млн. Але ця втрата була з лишком перекрита збільшенням експорту продукції в країни ЄС на 14,7% - до $315 млн, в Індії на 16,2% - до $118 млн, в Китай на 29,9% - до $81 млн. Понад 80% товарних поставок склала продукція АПК, обсяг її експорту зріс на 18,6%.
Також Вінниччина заробила перше місце за динамікою будівництва: зростання на 43,2%. Головну роль тут зіграло збільшення в 2,2 рази обсягів робіт на інженерних спорудах. Крім того, область відзначилася найнижчим зростанням споживчих цін і увійшла в двійку найблагополучніших регіонів з оплати населенням ЖКП.
Закарпатська область, в протилежність Вінницької, посіла останнє місце за динамікою сільського господарства, допустивши спад на 4,1%. Зокрема, виробництво молока скоротилося на 10,6%, м'яса - на 2,7%, картоплі - на 2,1%.
Також на Закарпатті зафіксована найвища смертність дітей у віці до одного року. Область посіла передостаннє місце за обсягом освоєних капітальних інвестицій на душу населення, третє місце знизу - за обсягом виконаних будівельних робіт на одного жителя, четверте знизу - по динаміці роздрібної торгівлі.
Але при всіх цих провали губернатор Геннадій Москаль посів п'ятий рядок рейтингу (37,5 балів).
Закарпаття виявилося єдиним регіоном, де в грудні всі офіційні зарплати штатних працівників - юросіб були вище мінімальної зарплати.
Також область увійшла до трійки регіонів з найбільшим зростанням реальної зарплати, найкращим гендерних співвідношенням зарплат, найменшою заборгованістю по зарплаті на одного працівника і найменшою заборгованістю місцевих бюджетів перед підприємствами ЖКГ на одного жителя. Крім того, Закарпаття ввійшло в число двох регіонів з найвищою народжуваністю і низькою смертністю, у п'ятірку кращих за динамікою чисельності штатних працівників і в шістку кращих за динамікою експорту.
Губернатор Львівщини Олег Синютка зайняв за підсумками року шосте місце (35 балів). Його область стала лідером по динаміці роздрібної торгівлі: обороти збільшилися на 7,5% у порівнянних цінах. Причому майже однаково зріс товарообіг підприємств торгівлі та на ринках. Це означає, що купівельна спроможність підвищилася у самих різних категорій населення області.
Також Львівщина посіла четверте місце за динамікою сфери послуг, п'яте - по динаміці експорту та по загальній площі прийнятого в експлуатацію житла на тисячу жителів, шосте - по притоку прямих іноземних інвестицій на одного жителя. А найгірші показники області - у трудовій сфері. Львівщина увійшла в число двох областей з найбільшою часткою працівників, які отримують зарплату в межах мінімальної, до п'ятірки областей з найбільшою заборгованістю по зарплаті на одного працівника, в шістку - з найвищою часткою працівників, переведених на неповний робочий тиждень.
З 31 серпня 2016 р. Житомирську ОДА очолює Ігор Гундіч (32 бали). І йому відразу ж пощастило з хорошим урожаєм. По динаміці сільського господарства область посіла друге місце, поступившись тільки Вінниччині.
Загальний обсяг сільгоспвиробництва на Житомирщині зріс на 15,7%, зокрема продукції рослинництва - на 23,2%. Зібраний урожай картоплі вийшов на 11,9% вище, ніж у 2015 р., зернових і зернобобових - на 42,5%, насіння соняшнику - на 60,3%.
Не дивно, що область посіла четверте місце за динамікою експорту, показавши зростання на 6%. Крім того, Житомирщина увійшла у четвірку регіонів з найменшою заборгованістю по зарплаті на одного працівника, стала другою серед регіонів із найменшою часткою працівників, переведених на неповний робочий тиждень.
Також область виборола друге місце за динамікою будівництва, досягнувши приросту будівельної продукції на 39%. Правда, в 2015 р. Житомирщина була в числі регіонів з самими скромними обсягами будівництва і до того ж допустила в цій галузі великий спад (на 12,3%). Тому в 2016-му, навіть продемонструвавши дуже високі темпи зростання в будівництві, область опинилася в четвірку аутсайдерів за обсягами будівельних робіт на душу населення. Крім того, Жи - томирщина у трійці " відстаючих по динаміці роздрібної торгівлі, на четвертому місці знизу за розміром середньомісячної зарплати і на п'ятому знизу - за обсягами освоєних капітальних інвестицій на душу населення.
Головним досягненням губернатора Івано-Франківщини Олега Гончарука (27,5 бала) стало перше місце в області по динаміці експорту. Обсяг експорту товарів з Прикарпаття виріс за рік на 46,3%, експорту послуг - на 17,1%. Особливо оптимістично те, що експорт товарів у країни ЄС збільшився на 46,2%, склавши $317,8 млн, або 58,2% від загального обсягу. Поставки в Кореї досягли $24 млн (зростання в 13 разів), в Індії - $20,1 млн (зростання у 37 разів), в Китай - $18,1 млн (зростання в 6,2 рази), в Єгипет - $17,3 млн (зростання в шість разів), в Бангладеш - $17 млн. (зростання в 23 рази). На цьому тлі виглядає дрібної втратою скорочення експорту товарів у Росію вдвічі - до $17 млн, тобто до рівня поставок в Бангладеш. У товарній структурі експорту переважали продукція АПК (44,4%), механічні та електричні машини (22,5%), деревина та продукція з неї (16,1%).
Також Прикарпаття увійшло у трійку регіонів із найнижчою смертністю населення і найменшим зростанням споживчих цін, в четвірку - з найвищими темпами прийому в експлуатацію житла (348 кв. м на тисячу жителів).
І ще область показала найкращий результат за критерієм "борги населення перед ЖКГ". Борги виявилися негативними і склали на кінець грудня -197 млн грн, або по -143 грн на кожного жителя.
Як пояснює Держстат, від'ємна величина заборгованості характеризує 100-відсоткову оплату нарахувань поточного періоду, часткове погашення боргу попередніх періодів та попередню оплату послуг і перевищення нарахованих субсидій над вартістю фактично спожитих послуг.
З іншого боку, область посіла передостаннє місце по динаміці промисловості (спад 4,5%), опинилася в п'ятірці областей, відстаючих по динаміці сільського господарства і мають найбільшу частку працівників, переведених на неповний робочий день.
Для голови Волинської ОДА Володимира Гунчика (12 балів) найнеприємніші показники за підсумками року - передостаннє місце в області по динаміці роздрібної торгівлі і четверте місце знизу по динаміці сфери послуг. А найбільше досягнення Волині - третє місце, після Києва та Київської області, за темпами прийому в експлуатацію житла: майже 350 кв. м на тисячу жителів за рік. Порівняно з минулим роком цей показник виріс на 10,6%. Найбільше новосіль відсвяткували в Луцькому районі, Луцьку та Ковелі.
Можна очікувати, що Волинь і далі за цим показником на висоті. Обсяги робіт на будівництві житла у 2016 р. зросли на 15,6%. Найбільш інтенсивне будівництво йде в обласному центрі. До речі, майже чверть всього обсягу капітальних інвестицій на Волині у минулому році склали інвестиції саме у житлові будівлі.
Крім того, область входить у четвірку регіонів з найвищою народжуваністю і найкращою динамікою чисельності штатних працівників, у п'ятірку - з найменшою заборгованістю по зарплаті на одного працівника.
Замикає першу десятку рейтингу голова Миколаївської ОДА Олексій Савченко (4,5 бала). Він працює на цій посаді з 6 жовтня 2016 р.
У Миколаївщини друге місце за динамікою промисловості. Збільшення промвиробництва на 10,5% забезпечили насамперед харчопром, наростив продукцію на 22,4% і Південно-Українська АЕС, збільшила виробництво електроенергії на 9,8%.
Також область в четвірці регіонів з найбільшим обсягом освоєних капітальних інвестицій на душу населення і найменшими бюджетними боргами перед підприємствами ЖКГ на одного жителя.
У той же час область має найгірший гендерне співвідношення зарплат (жінки отримують майже на третину менше чоловіків), четверте місце знизу по динаміці чисельності штатних працівників і п'яте знизу - по прийманню в експлуатацію житла (92 кв. м на тисячу жителів). Ще однією проблемою Миколаївщини є великі зарплатні борги. Протягом перших трьох кварталів 2016 р. вони зросли з 53,4 до 84,8 млн грн. У четвертому кварталі, вже при Савченко, сума заборгованості до початку грудня досягла 91,4 млн, але потім скоротилася до 84,9 млн. Таким чином, "свій" борг новий губернатор зміг погасити, але старий борг за раніше на ньому висить. На 1 січня 2017 р. кожному працівнику Миколаївщини не доплатили в середньому 432 грн, і це другий з найгірших результатів по Україні.
Юлія Світлична (-2,5 бали) змінила на посаді голови Харківської ОДА Ігоря Райнина. Область має багато невирішених проблем. Наприклад, вона входить у трійку регіонів із самою високою заборгованістю по зарплаті (406 грн. на одного працівника на 1 січня 2017 р.) і найбільшими боргами населення з оплати ЖКП (1087 грн з кожного жителя на кінець 2016 р.), у четвірку регіонів з найсильнішим падінням експорту, найнижчими темпами зростання реальної зарплати і найбільшою часткою працівників, переведених на неповний робочий тиждень.
В той же час є в області і помітні успіхи. Вона входить в число двох регіонів, де не зменшилась, а збільшилась чисельність штатних працівників.
Також Харківщина показала хороші результати в будівництві. За обсягом виконаних будівельних робіт на душу населення область увійшла в четвірку кращих, по динаміці будівельної продукції - в п'ятірку кращих (зростання на 31,1%).
Крім того, за припливом прямих іноземних інвестицій Харківщина посіла третє місце як в абсолютних цифрах ($148 млн), так і в перерахунку на душу населення ($55 на кожного жителя). Основна частина цих ПІІ ($137 млн) була залучена ще в першому півріччі, коли областю керував Райнин.
Посередині рейтингу - голова Хмельницької ОДА Олександр Корнійчук (-3 бали). Його найбільший успіх - найнижчий рівень заборгованості по зарплаті: всього 9,15 грн на одного працівника за станом на 1 січня 2017 р. протягом року обсяг боргу вдалося знизити втричі.
Серед інших досягнень області можна відзначити шосте місце за обсягом освоєних капітальних інвестицій на душу населення і по загальній площі прийнятого в експлуатацію житла на тисячу жителів.
Але є і цілий ряд провалів. Хмельниччина входить в двійку регіонів з найгіршою динамікою експорту (падіння на 21,3%), найменшим припливом прямих іноземних інвестицій на душу населення і найбільшою часткою працівників в неоплачуваних відпустках. Також область займає третє місце знизу по динаміці чисельності штатних працівників і п'яте знизу - по динаміці реальної зарплати.
Тернопільська область посіла друге місце серед регіонів із найнижчою смертністю новонароджених і стала третьої по динаміці промисловості: зростання на 10,3% (головним чином завдяки підйому харчопрому на 16,3%). Також Тернопільщина увійшла у четвірку самих благополучних регіонів з оплати населенням ЖКП. Однак це перекривається найгіршою позицією за рівнем заборгованості місцевих бюджетів перед підприємствами, що надають ЖКП: по 930 грн на кожного жителя області.
У губернатора Степана Барни (-11 балів) є ще цілий ряд проблем. Область у п'ятірці регіонів з найвищою часткою працівників, відправлених у неоплачувані відпустки, на четвертому місці знизу припливу прямих іноземних інвестицій на душу населення, друга серед регіонів, які допустили найбільше скорочення чисельності штатних працівників.
Але головною проблемою Тернопільщини слід визнати найнижчу в Україні середньомісячну зарплату - всього 3695 грн в 2016 р.
Це лише трохи більше нової мінімальної зарплати в розмірі 3200 грн, встановленої з 1 січня 2017 р. І дійсно, в січні середня зарплата в декількох галузях економіки Тернопільщини не дотяглася до офіційної мінімалки. На деяких підприємствах сфери послуг заплатили працівникам в середньому лише по 2554 грн, в готелях, кафе, ресторанах - за 3139 грн. А в таких галузях, як мистецтво, спорт, розваги і відпочинок, діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування, середня зарплата в січні склала 3262-3273 грн, тобто перевершила мінімалку чисто символічно (та й то, швидше за все, виключно завдяки більш високим зарплатам директорів).
Кіровоградська область в 2016 р. стала лідером по динаміці промисловості, показавши зростання на 20,3%. Серед найбільших галузей досягли найбільшого піднесення виробництво електроенергії (на 53,4%), машинобудування (на 42,7%) і харчопром (на 25,5% завдяки збільшенню виробництва соняшникової олії на 52,2%). Секрет цього успіху губернатора Сергія Кузьменка (-17 балів) багато в чому пояснюється низькою базою для порівняння: в минулому році промвиробництво впало на 17,1%, це був другий найгірший результат по країні.
Також область увійшла в п'ятірку областей з найбільшим зростанням сільгоспвиробництва (на 9,3%) і найменшими боргами населення за ЖКП (в перерахунку на одного жителя). У той же час Кіровоградщина посіла останнє місце з приймання в експлуатацію нового житла: всього лише 55 кв. м на тисячу жителів. У більшості регіонів цей показник у кілька разів вище. Крім того, область увійшла до четвірки найгірших за смертності населення і в трійку найгірших за малюкової смертності, опинилася на третьому місці знизу за розміром середньомісячної зарплати (3974 грн).
Чернівецька область стабільно залишається найгіршою за обсягом освоєних капітальних інвестицій на душу населення, відстаючи від більшості регіонів у кілька разів. Губернатору Олександру Фіщуку (-29,5 бали) так і не вдалося залучити в область іноземний капітал. По вкладених прямих іноземних інвестицій Буковина теж на останньому місці: всього лише $763 тис., або $0,84 на одного жителя.
Крім того, Буковина єдина з усіх мирних регіонів допустила скорочення оборотів роздрібної торгівлі (на 0,3% у порівнянних цінах), опинилася на передостанньому місці за розміром середньомісячної зарплати (3828 грн), третя знизу по динаміці сфери послуг, в четвірці відстаючих по динаміці промисловості, будівництва і сільського господарства.
Але є у Буковини і високі результати, що дозволили Фіщуку не опуститися в рейтингу ще нижче.
Це перше місце за гендерною співвідношенню зарплат, попадання в двійку регіонів з наинизшими боргами по зарплаті (16 грн на одного працівника) і найменшим зростанням споживчих цін, у трійку найбільш благополучних по динаміці кадрів.
Черкаська область у 2016 р. мала найбільшу частку працівників, відправлених у неоплачувані відпустки (3,7%, або 8,1 тис.), увійшла до трійки областей з найнижчою народжуваністю і найбільшою заборгованістю місцевих бюджетів перед підприємствами ЖКГ (в перерахунку на одного жителя), в п'ятірку відстаючих за обсягом виконаних будівельних робіт на душу населення.
Але все ж у голови ОДА Юрія Ткаченка (-33,5 бала) є і досягнення. Область в п'ятірці кращих з динаміки промисловості (приріст на 6,3%) і, що особливо вражає, в трійці кращих по динаміці експорту.
Загальний обсяг експорту товарів та послуг з Черкащини в 2016 р. виріс на 7,1%, зокрема, експорт товарів - на 7,9%, до $469 млн.
Хоча поставки в Росію скоротилися на 34% і склали всього $23 млн, але експорт продукції в країни ЄС зріс на 4,6%, до $166 млн. Також великими споживачами продукції підприємств Черкащини є Білорусь ($60 млн, зростання на 45,5%) і Єгипет ($29 млн, зростання на 39,3%). Дві третини товарних поставок припадає на продукцію АПК, обсяг її експорту зріс на 14,1%.
Другий рік поспіль Рівненська область показала найбільший серед усіх регіонів спад у будівництві. У 2015 р. обсяг будівельної продукції впав на 35,3%, в 2016 р. - ще на 16,3%. Причому обидва роки темпи будівництва будівель (як житлових, так і не - житлових) зростали, в той же час дуже сильно знижувалися темпи робіт на інженерних спорудах: в 2015 р. - на 52,1%, в 2016 р. - на 45,9%. Таким чином, за два роки будівництво інженерних споруд (у тому числі доріг, комунікацій тощо) на Рівненщині скоротилася вчетверо.
Також Рівненщина показала найгірший результат за динамікою сфери послуг, увійшла в число двох областей з найбільшою часткою працівників, які отримують зарплату в межах мінімальної, і з найгіршим гендерних співвідношенням зарплат. Крім того, область увійшла в трійку аутсайдерів за освоєним капітальним інвестиціям на душу населення, посіла п'яте місце знизу по динаміці промисловості (падіння на 1,9%), експорту (спад на 15,2%) і роздрібної торгівлі. Сумарний результат губернатора Олексія Муляренко (-42 бала) був би ще нижче, якщо б не порівняно благополучні показники Рівненщини по природному приросту населення (у тому числі найвища в Україні народжуваність) і щодо оплати населенням ЖКП.
Про перспективи можна судити по положенню справ з інвестиціями і з будівництвом. Про-валами голови Херсонської ОДА Андрія Гордєєва (-42,5 бали) доводиться визнати четверте знизу місце області за освоєним капітальним інвестиціям на душу населення, третє знизу - по залучених прямих іноземних інвестицій (всього лише $2,5 на одного жителя) і прийому в експлуатацію житла (78 кв. м на тисячу жителів, що на чверть менше, ніж у 2015 р.), друге знизу - по виконаних будівельних робіт на душу населення.
До цього додається дуже висока дитяча смертність (гірше тільки на Закарпатті).
Жителі області можуть втішатися тим, що Херсонщина увійшла в трійку регіонів із найнижчою часткою штатних працівників, відправлених у неоплачувані відпустки, і посіла друге місце, поступившись лише столиці по динаміці реальної зарплати (зростання на 12,7%).
Але чи вдасться зберегти ці досягнення, коли область відчуває дефіцит інвесторів і замовлень для будівельників, - це велике питання.
У Дніпропетровській області заборгованість населення за ЖКП у 2016 р. зріс на 1,36 млрд грн, до 3,72 млрд грн. І в абсолютних цифрах, і в перерахунку на одного жителя (1151 грн/чол.) це найгірший результат серед всіх регіонів. При цьому в області найповільнішими темпами зростали реальні зарплати: всього на 2,3% за рік, тоді як у більшості регіонів темпи зростання були в кілька разів вище. Також Дніпропетровщина увійшла в трійку аутсайдерів по динаміці сільського господарства (зростання лише на 0,2%) і в четвірку відстаючих по прийому в експлуатацію житла (90 кв. м на тисячу жителів).
У той же час область стала лідером за динамікою сфери послуг і посіла четверте місце за розміром середньомісячної зарплати (5075 грн). Для перспектив Дніпропетровщини особливе значення мають хороші результати по капіталовкладеннях.
Область увійшла в трійку регіонів із найбільшим обсягом освоєних капітальних інвестицій як в абсолютних цифрах (30,8 млрд грн), так і на душу населення (9500 грн/чол.), поступившись лише Києву і Київщині.
Порівняно з 2015 р. отримано приріст на 15,5%. Найбільші обсяги вкладень прийшли в промисловість (16,1 млрд грн), нерухомість (3,4 млрд) і сільське господарство (3 млрд). Це дозволяє розраховувати на більш високі обсяги промислової, будівельної та сільгосппродукції у новому році. Однак за минулий рік сумарний результат губернатора Валентина Резніченко нижче середнього (-43,5 бали).
У Полтавській області є кілька досягнень, у тому числі друге місце по динаміці роздрібної торгівлі (зростання обороту на 6,6%) і сфери послуг, четверте місце серед регіонів із найнижчою смертністю новонароджених і п'яте - за обсягом освоєних капітальних інвестицій на душу населення. Також Полтавщина перевершила всі області (але не столицю) за обсягом виконаних будівельних робіт на душу населення (майже 3 тис. грн на кожного жителя).
Тим не менше у порівнянні з 2015 р. обсяг будівельної продукції впав на 8,5%, і це другий серед найгірших результатів по Україні.
Дно було досягнуто в першому півріччі, коли спад склав 22,3%, а в наступні місяці показники почали поліпшуватися. У новому році Полтавщина має всі шанси виправити ситуацію, в січні вже досягнуто приріст будівельної продукції на 78,5%.
Але у губернатора Валерія Головка (-54 бали) залишаються інші проблеми. Зокрема, за підсумками року область показала найбільшу зменшення середньооблікової чисельності штатних працівників (на 5,7%), увійшла в двійку регіонів з найвищою часткою працівників, переведених на неповний робочий тиждень, самим швидким зростанням споживчих цін, найбільшою заборгованістю місцевих бюджетів перед підприємствами ЖКГ (в перерахунку на одного жителя) і найвищою смертністю населення, опинилася в трійці аутсайдерів зростання реальних зарплат і в четвірці відстаючих по народжуваності.
У 2015 р. в економіку Чер-ниговщины прийшло $3,9 млн прямих іноземних інвестицій. За перші три кварталу 2016 р. - $2,3 млн. Проте за підсумками 2016 р. вийшов куди більш значний обсяг - $152,6 млн. Це приблизно в 40 разів більше, ніж у 2015 р., та в 1,66 рази більше, ніж за всі попередні роки разом узяті ($92,2 млн). За припливом ПІІ Чернігівщина випередила всі інші галузі (але, звичайно, не місто Київ) як в абсолютних цифрах, так і в перерахунку на душу населення ($147 на кожного жителя).
Подробиці облстат обіцяє розкрити наприкінці березня, поки ж він повідомляє, що основними країнами-інвесторами, на які довелося 99,4% загального обсягу інвестицій надійшли, стали Великобританія, Китай і Німеччина. Майже весь обсяг ПІІ - $150,1 млн - був спрямований у промисловість.
Можна сподіватися, що ці інвестиції допоможуть губернатору Валерію Куличу поліпшити показники галузі до 2017 р. Але у 2016-му він опинився на третьому місці знизу (-64,5 бали). По - повз поганих демографічних показників (область друга знизу по народжуваності, має найвищу смертність населення і входить до четвірки областей з найвищою смертністю новонароджених), Чернігів-щину сильно потягнули вниз у загальному заліку останні місця за динамікою експорту (спад на 21,5%) і за обсягом виконаних будівельних робіт на душу населення. Втім, за одним критерієм область змогла стати лідером на Чернігівщині була зафіксована найменша частка (0,3%) штатних працівників, відправлених у неоплачувані відпустки.
Запорізька область в 2016 р. увійшла до трійки регіонів з найвищою середньомісячною зарплатою: 5080 грн. Також область в п'ятірці кращих з динаміки роздрібного товарообігу (зростання на 5,5% у порівнянних цінах), що говорить про збільшення доходів населення. Ці благополучні цифри забезпечені потужним виробничим потенціалом області, який, однак, використовується все гірше і гірше.
Запорізька область увійшла до п'ятірки регіонів з найнижчими темпами зростання обсягу реалізованих послуг, до четвірки найгірших по динаміці промисловості (падіння на 3,1%), в трійку найгірших по динаміці експорту (спад більш ніж на 20%) та будівництва (падіння на 1,2%), посіла передостаннє місце з приймання в експлуатацію житла (всього лише 62 кв. м на тисячу жителів) і за динамікою сільського господарства (падіння на 1,6%). При цьому область весь рік мала найбільшу частку найманих працівників, переведених на неповний робочий тиждень з економічних причин, таких за підсумками року налічувалося 12,5% від середньооблікової чисельності (тобто кожен восьмий працівник), або 46,7 тис.
До того ж у четвертому кварталі більш ніж удвічі зросла заборгованість по зарплаті - з 31,8 до 68,2 млн грн, і за розміром боргу на одного працівника (186 грн) область увійшла в шістку найбільш неблагополучних.
Голова ОДА Костянтин Бриль (-78,5 бали) так і не проявив здібності змінювати ситуацію в економіці на краще. Тому і поглиблюються проблеми на ринку праці.
Для Сумщини, яка в найбільшій мірі постраждала від розриву економічних зв'язків з Росією, минулий рік був важким, але також і переломним. Підприємства області, раніше зав'язані на російські замовлення, переорієнтовуються на інші ринки, включаючи український. Стратегічним успіхом голови ОДА Миколи Клочко стало укладення меморандумів про співпрацю з ДК "Укроборонпром" і ПАТ "Укргазвидобування".
Важливо і те, що в область йдуть інвестори. Промисловий потенціал Сумщини виріс завдяки запуску ПАТ "Фармак" - фармацевтичного підприємства в Шостці, модернізації потужностей по виробництву взуття - ТОВ "Таланпром" в Ромнах. У 2017 р. планується відкриття підприємства з виробництва упаковок для дитячого харчування - ТОВ "Гуалапак Україна" в Сумах, це 500 млн грн інвестицій і близько 400 нових робочих місць.
В аграрний сектор інвестовано 1,25 млрд грн (на 39% більше, ніж роком раніше). Зокрема, придбано сільськогосподарської техніки на 731 млн грн, в будівництво і модернізацію елеваторів вкладено 312 млн грн.
Підвищення привабливості Сумщини для іноземних інвесторів сприяє створення інфраструктури індустріальних парків. У парку "Свема" розпочало діяльність ТОВ "Шосткинський елеватор" (введена в експлуатацію перша черга виробництва, залучено 57 млн грн). Між Тростянецьким міськрадою і ТОВ "Екобау Сервіс Ост" підписано договір про створення та функціонування індустріального парку "Тростянець".
Паралельно ОДА намагається вирішити проблему боргів перед працівниками підприємств, усугубившуюся з-за економічної кризи. Обласна, районні та міські комісії з питань погашення заборгованості по заробітній платі в 2016 р. заслухали 390 звітів керівників підприємств-боржників, з керівниками трьох підприємств розірвані контракти. І ці заходи дали плоди: борг підприємств, керівники яких звітували на засіданнях комісій, скоротився на 34,8 млн грн. Майже повністю зроблений розрахунок з колишніми працівниками ВАТ "Центроліт" (заборгованість зменшилася з 11 млн до 0,7 млн грн).
Тому є всі підстави розраховувати, що 2017-й буде для Сумщини більш вдалим. Як і для всієї України.
