Сюрприз із сенсорною кнопкою. Як Парубій "ощасливив" слуг Зеленського
В останній день роботи восьмого скликання Верховної Ради спікер парламенту Андрій Парубій доручив вирішити всі технічні питання для установки сенсорної кнопки і переобладнати робочі місця депутатів до прийняття присяги народними обранцями нового скликання.
Сама ідея створити сенсорну кнопку для персонального голосування у Раді отримала популярність більше 10 років тому. Тоді парламентська більшість "Нашої України" і "Батьківщини" налічувало всього 227 нардепів і часто зазнавало труднощі з мобілізацією на голосування за важливі законопроекти, і в пресі вперше звернули увагу на неперсональне голосування народних обранців, яке стало масовим трохи пізніше.
Боротьбу ж з горезвісним кнопкодавством почав у 2008 р. тодішній спікер Арсеній Яценюк. Влітку того року творці системи "Рада" з Інституту проблем математичних машин і систем Національної академії наук розмістили на кожному пульті додаткову сенсорну кнопку.
Систему обладнали таким чином, щоб депутат однією рукою під час 10 секунд голосування натискав на сенсорну кнопку, а іншою — весь час натискав "за", "проти" або "утримався". Напередодні осінньої сесії Яценюк зібрав журналістів, щоб продемонструвати роботу нової системи, однак тут же знайшовся спосіб її обійти.
Люди з великими долонями змогли великим пальцем натиснути на сенсорну кнопку, а мізинцем — на кнопку для голосування, тобто одна людина могла проголосувати за двох. Після цього розробники перемістили сенсорну кнопку на нижню частину пульта, щоб навіть теоретично однією рукою не можна було натиснути дві кнопки, але систему так і не запустили в роботу, а Арсенія Яценюка незабаром зняли з посади спікера.
Наступного разу про кнопці заговорили вже у 2011 р. Тодішній голова парламенту Володимир Литвин обіцяв підписати для цього необхідне постанову, але потім здав назад, мотивувавши свої дії тим, що модернізована система "Рада" повинна вводитися в експлуатацію рішенням парламенту. Нібито юристи довели, що сам Литвин підписати відповідне розпорядження не має права.
Тут слід нагадати, що за президентства Віктора Януковича голосування "за того хлопця" стало надзвичайно поширене, а журналісти сміялися над кадрами, коли один депутат встигав пробігти по ряду і проголосувати за трьох-чотирьох колег. Тодішня опозиція зажадала включити сенсорну кнопку, але наступник Литвина в кріслі спікера, Володимир Рибак, це робити відмовився.
У 2013 р. він і голова фракції ПР Олександр Єфремов влаштували для журналістів показовий виступ, як обійти систему. Єфремов поклав телефон під сенсорну кнопку, і вона спрацювала без натискання пальця. Крім того, представники апарату зробили ще один фінт: два помічника затиснули три кнопки для голосування зубочистками, утримуючи пальцями три сенсорні кнопки. Присутній Арсеній Яценюк заявив, що алгоритм голосування змінили — натискати кнопку "за" треба було на дві секунди менше, ніж раніше, тому нібито прийом з зубочистками спрацював.
Знову про сенсорну кнопку заговорили в 2014 р. Тодішній голова парламенту Олександр Турчинов запевняв, що в парламенті розглядають, але і тоді нововведення не сталося.
У п'ятий раз про сенсорної кнопки для голосування згадали в 2015 р. Тодішній голова Верховної Ради Володимир Гройсман пообіцяв створити робочу групу, яка б вдосконалила роботу парламенту і встановила сенсорні кнопки в системі "Рада", але цього в підсумку так і не зробили.
По суті, триває більше десятка років "боротьба за кнопку" нічим не закінчувалася з єдиної причини — це було нікому не вигідно. Незважаючи на те, що зобов'язання голосувати персонально внесли в закон про Регламент в 2010 р., провладній більшості було зручно кнопкодавить, так як потрібних 226 голосів часто не набиралося, а опозиція, у свою чергу, могла критикувати більшість за постійну "гру на піаніно".
Здогадатися, чому Парубій заговорив про сенсорну кнопку "під завісу" скликання, нескладно. По-перше, таким чином він намагається добитися підтримки виборців, вирішивши проблему кнопкодавства за принципом "краще пізно, ніж ніколи". По-друге, спікер нинішнього скликання намагається залишити своєрідний "подарунок" для майбутніх народних обранців. Насправді, для нової парламентської більшості кнопка може стати серйозною проблемою — доведеться забезпечувати реальну явку, з чим у свій час виникали проблеми навіть у "регіоналів". Крім проблем з явкою, потрібно пам'ятати, що список "Слуги народу" являє собою вельми різношерстий конгломерат і це може стати джерелом конфліктів — не всі захочуть голосувати в унісон з "лінією партії".
Щоб забезпечити 226 голосів "за", доведеться викручуватися, а з'їхати з теми посилення відповідальності за неперсональне голосування у Зеленського і пропрезидентської партії не вийде — це буде пряме порушення їхніх передвиборних обіцянок. Крім того, на хвилі популізму в Зеленського ще й пропонують посилити покарання за кнопкодавство аж до кримінальної відповідальності, а тут і кнопка приспіла. Словом, "старі" нардепи, схоже, допоможуть своїм "спадкоємцям" позбутися від шкідливих звичок, і це не може не радувати.
