"Пташенята Сороса" і умиротворители Кремля. З кого і для чого зібрали Кабмін Гончарука

Новий український уряд можна розділити на кілька головних груп, кожна з яких покликана вирішувати свої задачі та задовольнити ті чи інші групи впливу на президента Зеленського
Фото: Getty Images

"Пташенята Сороса"

Перша і досить велика група в новому Кабміні - це молоді, амбітні і прозахідно орієнтованим люди з іміджем реформаторів, яких досить умовно можна назвати "пташенятами Сороса". І хоча з фондом американського фінансиста Джорджа Сороса, деяким чином, можна зв'язати хіба що міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофія Милованова та міністра освіти і науки Ганну Новосад, але більшість міністрів економічного блоку, можна віднести до цієї умовної категорії як вихованих на західних грантах і, отже, прозахідно або навіть проамериканськи орієнтованих.

В першу чергу це власне прем'єр-міністр Олексій Гончарук, який є вихідцем з експертно-аналітичного центру BRDO (Better Regulation Delivery Office - Офіс ефективного регулювання), який існував за рахунок західних грантів. З того ж BRDO у новий Кабмін прийшли: міністр юстиції Денис Малюська і міністр енергетики та захисту навколишнього середовища Олексій Оржель.

Постать останнього є особливо важливою, оскільки в його обличчі були об'єднані Міністерство енергетики і Міністерство екологи, що аж ніяк не випадково. Справа в тому, що ключова для американців структура - Госгеонадра, контролює використання природних ресурсів, раніше знаходилася в системі Мінекології, а тепер переходить під Міненерго, що в цілому логічно. Адже використання надр - це, в першу чергу, енергетика, тобто нафту і газ.

А США мають до українських надр та енергетиці досить серйозний інтерес. Або як можливість для своїх компаній зайти в Україну і розробляти ці надра, або як можливість їх не чіпати, щоб вони не заважали продавати в Європі і в Україні свої нафта і зріджений газ.

Так що головним завданням для реформаторської частини нового Кабміну стане не тільки проведення прогресивних реформ", але і вирішення певних питань, пов'язаних з відкриттям ринку української землі та розподілом її надр.

Шукачі компромісу

Друга група нового Кабміну полягає, по великому рахунку, з двох людей: віце-прем'єр-міністра - міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Кулеби Дмитра і міністра закордонних справ Вадима Пристайка. Головна задача, яку ставить Зеленський перед цими людьми, - це дозвіл конфлікту з Росією, за що, схоже, не захотіли братися ні Павло Клімкін, ні Олена Зеркаль.

Перед Кулебой і Пристайко проблема досить складна, зберігаючи загальний євроінтеграційний курс, знайти можливість прийти до нікому "розумного діалогу" з Росією і зробити так, щоб патріотична громадськість прийняла ті поступки, на які Зеленський готовий зробити для Путіна.

Власне, про першорядність завдання з врегулювання конфлікту на Донбасі встиг заявити і сам Пристайко. За його словами, він поставить завдання дипломатичного корпусу "значно просунуться" в розв'язанні конфлікту на Донбасі в найближчі півроку. "Президент запропонував низку компромісних кроків, передусім спрямованих на відновлення зв'язків з нашим власним народом, який опинився за лінією зіткнення. Ціною великих зусиль було вимкнено процес обміну полоненими, відновлюється повідомлення у Станиці Луганській, відновлюємо інфраструктуру і забезпечуємо соціальні виплати, триває робота по створенню системи ефективного інформаційного опору. Хочу вірити, що ці кроки за підтримки міжнародного співтовариства дадуть можливість відкрити нову сторінку мирного процесу ", - заявив він.

Друзі Коломойського

Окремою групою в новому Кабміні стали люди, пов'язані з одним з найвпливовіших на сьогодні українських олігархів Ігорем Коломойським. Це в першу чергу міністр інфраструктури Владислав Криклій, міністр Кабінету Міністрів Дмитро Дубілет і міністр оборони Павло Загороднюк.

Головним завданням цієї групи в Кабміні, швидше за все, стане контроль за тим, щоб державні інтереси не увійшли в протиріччя з бізнес-інтересами Коломойського. Найважливіше місце в цій групі буде займати Мінінфраструктури, до сфери управління якого входить підприємство "Украерорух". Компанія Коломойського МАУ є великим боржником останньої. Крім того, компанії олігарха зацікавлені плідно співпрацювати з природним монополістом "Укрзалізницею", що також входить в систему Мінінфраструктури, поставляючи йому пальне.

Проблемні МОЗ та ЖКГ і децентралізація

Окремим хворим питанням при формуванні нового Кабміну стало Міністерство охорони здоров'я на чолі з Уляною Супрун, яку неабияк демонізували в Україні і чиєї відставки, з одного боку, прагнули народні маси, і яку посилено захищало меншість, яка вважає себе інтелектуальним, і американці. Тут офіс Зеленського, судячи з усього, пішов на компроміс, звільнивши Супрун і поставивши на її місце людини власника клініки "Борис" та нардепа від "Слуги народу" Михайла Радуцького Зоряну Скалецкую.

А щоб американці не ображалися, відставку Супрун "врівноважили" призначенням на посаду міністра соціальної політики співробітника проекту Агентства США з міжнародного розвитку Юлію Соколовську.

Ще одним болючим місцем нового Кабміну стало Житлово-комунальне господарство, пов'язане з вкрай неприємним для людей питанням комунальних тарифів і "убитої" інфраструктури, яким раніше опекалось Міністерство регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ. У новому Кабміні ЖКГ як би зовсім зникло. Нове Міністерство розвитку громад і територій очолила нардеп VIII скликання від партії "Самопомічь" Альона Бабак, яку пов'язують з Віктором Пінчуком. Бабак в минулому парламенті вважалася спеціалістом з ЖКГ, але на новій посаді її головним завданням буде завершення реформи децентралізації, яка повинна допомогти Зеленському і "слугам народу" встановити свою владу і в регіонах. А ось хто буде відповідати за проблемну тему ЖКГ, поки не зовсім зрозуміло. Схоже, всі хочуть бути від цієї теми як можна далі.

Зеленського ж куди більше тарифів ЖКГ хвилює питання заміни силовиків і перепідпорядкування їх собі. На сьогоднішній день в Раді вже зареєстровані законопроекти про право президента призначати і звільняти директорів НАБУ, ДБР, а також про перепідпорядкування безпосередньо президенту Національної гвардії.

Як би там не було, новий Кабмін і нові міністри будуть і далі залежати від різних груп впливу і навряд чи будуть мати можливість самостійно приймати важливі рішення. Всі питання, особливо "грошові", будуть вирішуватися колегіальними закритими офісами.