Зеленський не перший. Як кривдили українських президентів і що за це було

"Прикрутити" невдоволені голоси

Колишня журналістка та діючий народний депутат від "Слуги народу" Ольга Василевська-Смаглюк заявила, що в Україні "пора приглушити свободу слова", нітрохи не здивувавши співвітчизників, які стежать за піруетами ідей оточення Зеленського про "вимушеному" обмеження свободи слова.

"Мені здається, що у нас в країні настільки сильна свобода слова, що її пора б вже приглушити, з поваги до інституту президентства фільтрувати свою промову", - сказала вона, коментуючи справу відносно народного депутата від "Європейської солідарності" Софії Федыны та волонтера Марусі Звіробій, підозрюваних у погрози президенту Володимиру Зеленському.

Крім того, Василевська-Смаглюк не виключила, що зброя, яку знайшли у Звіробій під час обшуку, може мати зв'язок з погрозами Зеленському. Почалося все з того, що 26 жовтня в Facebook Звіробій було опубліковано відео, на якому вона і Федина критикують президента Зеленського у зв'язку з його розмовою з ветеранами в Золотому Луганської області. "Товариш президент, таке враження, думає, що він безсмертний... Там випадково може вибухнути граната, там обстріл бувають випадково. Найкрасивіше, щоб це все сталося під час московських обстрілу, коли хтось знову в білій сорочці припреться на передову", - сказала тоді Федина.

Нардепи від "Слуги народу" обурилися роликом, а представник фракції президента Олександр Качура повідомив, що правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом висловлювань Федини. В кінці листопада слідчі ДБР направили в ГПУ проект повідомлення про підозру Федині і Звіробій у погрозі вбивством щодо президента України. Також Верховну Раду будуть просити дозволити залучити Федину до відповідальності.

Замаху на "святе"

Природно, дуже "доречні" заклик до обмеження свободи слова відбувалися не тільки при Володимирі Зеленском. За свободу думки, слова, так і зборів на українців тиснули і при попередніх президентах.

З Віктором Януковичем взагалі траплялося чимало дивного - то вінок впаде, то двері перед носом закриються, але витримати "вбивство" власного зображення він просто не зміг. Сталося це ось яким чином - в 2012 р. в Сумах з'явилося зображення людини, схожої на Віктора Януковича з червоною цяткою на лобі. Нібито нарисовавшие Януковича представники "Чорного комітету" були схоплені міліцією, а в січні Зарічний суд Сум засудив Володимира Никоненка до року колонії, Ігор Ганенко - до 1 року і 8 місяців позбавлення волі, пізніше Апеляційний суд Сум підтвердив рішення суду першої інстанції.

Примітно, що перед тим, як зачитати вирок, суддя на п'ять хвилин пішов у дорадчу кімнату, після чого повернувся вже з роздрукованим вироком, і під крики "ганьба" почав зачитувати. Після вироку активістам подібні сумським малюнки з'явилися в Києві, Одесі, Сумах, Севастополі, Львові, Миколаєві, а також в Броварах Київської області та Кривому Розі, акції солідарності пройшли по всій країні - в Сумах, Харкові, Києві. До Майдану залишалося зовсім небагато.

Наробила шуму під час президентства Януковича і інша історія на цей раз не художня, літературна. Відомий львівський письменник Юрій Винничук написав вірш "Убий п...араса", в якому містився натяк на діючого президента. Натяк був більш ніж очевидний завдяки поетичній творчості футбольних ультрас, сочинивших кричалку "Спасибі жителям Донбасу за президента-п...раса". За цю кричалку образника Віктора Федоровича, до речі, також зазнали переслідувань.

Що ж стосується Винничука, то він стверджував, що почав писати вірш ще в часи Леоніда Кучми, тоді він називався "Убей президента", але він так і не був завершений. Наприкінці президентського терміну Віктора Ющенка, Винничук зрозумів, що пора писати вірш про те, як "вбити в собі Ющенко", але вийшло твір тільки у 2011-му, коли автор продекламував його на одному з літературних вечорів у Львові.

Реакція силовиків не змусила себе чекати, і в січні 2012 р. до Винничука додому прийшли міліціонери, щоб отримати письмові пояснення з приводу його вірша. За їх словами, такі дії були мотивовані скаргою в прокуратуру депутата Верховної Ради від Комуністичної партії України Леоніда Грача, в заяві якого вірш Винничука названо "порнографічним твором, що містять заклики до насильницького повалення існуючої влади". Як би там не було, розслідуванням "вбивчого" інциденту ніхто не займався, та й судити Винничука не наважилися.

Замах на "святиню'сталося і за наступного президента - Петра Порошенка. Під час акцій протестів у Вінниці в грудні 2014 року активіст Юрій Павленко, відомий також як Юрій Хорт порвав портрет Порошенко під час заворушень у місцевій адміністрації. Після чого був затриманий правоохоронцями. Як стверджували прихильники Хорта, його притягнули до кримінальної відповідальності саме за "наругу" над портретом глави держави. Але варто визнати, що заворушення в яких в той день брав активну участь Хорт, тільки цим не обмежилися. Крім маніпуляцій з портретом Хорт і його соратники, штурмуючи адміністрацію, наробили достатньо, щоб були всі формальні підстави притягнути їх до кримінальної відповідальності.

Розслідування справи тривало трохи більше року, активісту інкримінували хуліганство із застосуванням зброї, в результаті Вінницький міськсуд засудив до 4 років 6 місяців в'язниці, причому прокурор просив дати Павленко 7 років в'язниці.

Так що проблема, з якою зіткнулася команда Зеленського, для України зовсім не нова. Погрози та образи на адресу президентів нашої країни звучали досить регулярно і часто мали для тих, хто їх озвучував, якісь юридичні наслідки, в тому числі і у вигляді реальних тюремних термінів. Але ні для одного з президентів переслідування тих, хто дозволив собі необережні висловлювання на адресу глав держав, не пішло на користь. І дуже малоймовірно, що для Зеленського, чий захмарний рейтинг, до речі, намітив стійку тенденцію до зниження, все в цій історії буде якось по-іншому.