"Правий сектор" в законі, а волонтери - ні. Чому новий закон про ветеранів може сподобатися не всім

Парламент прийняв законопроект про добровольців – учасників бойових дій, прирівнявши їх до солдатів регулярної армії, таким чином намагаючись задобрити негативно налаштованих до влади ветеранів, але далеко не всіх
Фото: УНІАН

Прийнявши документ, нардепи завершили історію, яка тривала, по суті, ще з 2014 р. Справа в тому, що на п'ятому році війни не всі ветерани мають офіційний статус учасника бойових дій. До таких належать, наприклад, бійці "Правого сектору", що стали героями численних російських сюжетів про "карателів".

Більшість українців знає, що в 2014 р., коли на територію України вторглися російські окупаційні війська, тисячі добровольців взялися виконувати роботу, яку армія в її тодішньому стані робила з рук геть погано. Не всі бійці змогли потрапити в ЗСУ або батальйони МВС: не підходили за віком, мали проблеми зі здоров'ям або судимості або не було українського паспорта. При цьому частина добровольців з різних причин взагалі не планували йти на службу в офіційне підрозділ.

У 2015 р. більшість добробатов легалізувалися. Неофіційними залишилися всього три батальйони: український Добровольчий корпус, Українська добровольча армія і батальйон ОУН, які залишаються без офіційного статусу і сьогодні. Пікантності ситуації додавало те, що "корочку" отримало безліч прокурорів, співробітників СБУ та інших силовиків, які, умовно кажучи, за триденну відрядження в Краматорськ отримали всі пільги, якими користувалися справжні учасники бойових дій.

За п'ять років війни в Раді було зареєстровано майже 20 законопроектів про надання статусу УБС добровольцям, але жоден з них так і не дійшов до залу засідань Ради.

І ось вже парламент VIII скликання конституційною більшістю проголосував за нову версію законопроекту про добровольцях. Кнопку "за" натиснув 321 депутат.

Що ж він змінює для ветеранів добровольчих підрозділів? По-перше, змінюється сам механізм отримання статусу учасника бойових дій. Раніше цей процес відбувався так: для отримання статусу боєць зобов'язаний був мати довідку від СБУ, яка підтверджувала, що він був задіяна в АТО/ООВ, і дістати її було вельми непросто.

За новим законом довідка не обов'язкова, замість цього бійцеві досить зібрати три свідчення військовослужбовців, які підтвердять його участь у бойових діях. Свідки обов'язково повинні мати статус УБС, і це виступає певним запобіжником від видачі посвідчень людям, до війни на Донбасі мають непряме відношення, а то й зовсім не мають ніякого.

Тим не менше в наших умовах завжди є спосіб обійти систему. Досить згадати про те, що задовго після Другої світової війни статуси ветеранів та учасників партизанського руху отримало багато людей, які жодного дня не перебували на фронті, а отримати державні пільги їм вдавалося саме завдяки процедурі трьох свідків, встановленої в новому законі. Швидше за все, не стане це проблемою і для нових охочих дістати "корочку" ветерана - знайти двох людей, які за певну винагороду розкажуть про геройствах "липових" військових, неважко.

Ще один момент, який варто згадки у зв'язку з новим законом, - зменшення переліку учасників АТО, які можуть претендувати на офіційний статус. Справа в тому, що в старій версії закону про ветеранів у переліку категорій, на яких він поширюється, значаться не тільки військові різних структур і формувань, але і ті, хто "забезпечував проведення АТО". У прийнятому ж законодавчому акті це словосполучення відсутня, і це означає, що статус учасника бойових дій не зможуть отримати, наприклад, волонтери, капелани, медики добровольчих підрозділів. Їх досить багато, у більшості це люди з активною життєвою позицією, які не приховують свого негативного ставлення до нової влади і беруть участь у різноманітних протестних акціях. Влада не має великої любові у відповідь, обзиваючи їх "радикалами". Природно, багато хто із згаданих українців - досить забезпечені люди, і пільги, які дає статус УБС, їм, швидше за все, не потрібні, але змінюючи закон влада позбавляє їх визнання на офіційному рівні, а цього волонтери, безумовно, не заслуговують.

Погоджуючись з реальною користю нового закону, варто сказати, що час для його прийняття природно було обрано "слугами" не просто так. На тлі акцій "Ні капітуляції" і гучного президентського розмови з ветеранами в Золотому закон став своєрідним пряником для деякої частини колишніх військових, які нову владу не жалували з самого початку. Крім того, він покликаний погасити негативний ефект від скандалу з заявами глави соцкомитета Галини Третьякової, яка вважає, що назрів перегляд пільг для учасників бойових дій. Подібні заяви нардепа викликали бурю обурення серед ветеранів та опонентів влади в соцмережах, яку, по суті, не вдалося погасити.

Природно, крок назустріч бійцям неофіційних добровольчих підрозділів, яким став прийнятий закон, - недостатня основа для "потепління" між ветеранами і новою владою. Наступним пунктом примирної програми "слуг" може стати ініціатива про підвищення соцгарантій для ветеранів. Звичайно, вона буде погано узгоджуватися з згаданим вище заявою Третьякової, але послідовність в діях і висловлюваннях "Слуги народу" - є далеко не завжди.