"Політичні в'язні" Зеленського. Коли президенту пояснять, як погано бути ворогом патріотів
Тема номер один в країні - затримання та обшуки у учасників АТО і волонтерів у справі про вбивство в Києві 20 липня 2016 р. російського журналіста Павла Шеремета. Прес-конференція керівників МВС і ГПУ за участю Зеленського залишила більше питанням, ніж дала відповідей. Хоча слідчі і запевняють, що оголосили лише малу дещицю зібраних доказів і що вони впевнені у винуватості Андрія Антоненко, Юлії Кузьменко, Яни Дугарь та інших підозрюваних, скепсис до результатів розслідування висловили дуже багато, в тому числі і редакція "Української правди", де працював Шеремет. Всі думаючі люди звертають увагу на важливий момент: незрозумілий мотив вбивства - як саме смерть Шеремета повинна була викликати, як стверджують правоохоронці, "дестабілізацію ситуації в країні"?
Не менш важливо те, що своєю присутністю на прес-конференції Зеленський як би освятив оприлюднення доказів у справі про вбивство Шеремета. Чи можна тепер засумніватися в провину підозрюваних АТОшников? "Після сьогоднішнього розкриття вбивства Павла Шеремета, ми щиро сподіваємося, що в лютому, у річницю Революції, ви вже не підете на Майдан апелювати до його так званим героям. Все сильно змінилося", - оперативно відреагував на прес-конференцію колишній заступник глави адміністрації Януковича Андрій Портнов, виконує сьогодні роль головного "загонщика" Петра Порошенка.
А адже він Портнов прав, кажучи, що все сильно змінилося. В середовищі справжніх, а не ряджених героїв Майдану, ветеранів, волонтерів, добровольців Зеленський тепер той, за президентства якого можуть початися "чистики" патріотів. Під приводом нібито виходить від них загрози встановлення миру в країні.
Підозрюваних у підриві Шеремета - не перші "політичні" при нинішньому президенті. Можна згадати кримінальну справу проти депутата з фракції "Європейської солідарності" Софії Федини та її подруги, волонтера Марусі Звіробій за нібито загрози главі держави, і зовсім свіжу бійку "свободівців" з "слугою" Андрієм Богданцом, в результаті чого проти націоналістів порушили справу, двох учасників конфлікту - Олега Куцина та Олексія Кайду - затримали. Обидва не тільки члени ВО "Свобода", але і ветерани АТО.
Треба відзначити, що свої "політичні", причому з тієї ж ідеологічної ніші, були майже у всіх попередників Зеленського. Крім, мабуть, Кравчука, який не встиг заробити собі ворогів серед націоналістів і радикалів, і Віктора Ющенка, при якому радикальні рухи помітно пішла на спад. А ось при Леоніді Кучмі у в'язниці опинилися "унсовці", брали участь у штурмі Банковій 9 березня 2001 р. Частина засуджених тоді людей стали активними учасниками двох Майданів. Особливу "любов" до націонал-патріотам відчували в часи Януковича. У в'язницях або СІЗО на момент початку Революції гідності перебували "васильківські терористи" і фігуранти справи "захисників Римарської" з організації "Патріот України". Лише завдяки перемозі Революції вони вийшли на волю за так званою "майданної амністії". І відразу стали добровольцями, а також організаторами добровольчих загонів.
На війну в 2014 р. пішли не тільки учасники націоналістичних рухів, але і люди, якими, можливо, в той час рухали не стільки патріотичні мотиви, скільки жага наживи або авантюризм. Але АТО об'єднала їх, розділивши життя добровольців і волонтерів на дві частини - до і під час війни. Тому вони дуже болісно сприймали і сприймають будь-які посягання на учасників своєї спільності.
Наприклад, історія з батальйоном "Торнадо", бійців якого інкримінувалися тяжкі злочини. Але на іншій чаші ваг було їх участь у бойових діях. У підсумку "торнадовцев" посадили. Але суд над ними супроводжувався гучними політичними заявами, мітингами і бійками з правоохоронцями. У серпні цього року на Банковій активісти громадської організації "Комітет визволення політв'язнів" вимагали вже від нового президента звільнити "в'язнів режиму Порошенко". До їх складу вони включили і засуджених бійців "Торнадо".
"Політичними" часів п'ятого президента називали Юрія Павленка (Хорта), розірвав портрет Порошенко, Андрія Медведька і Дениса Поліщука, підозрюваних у вбивстві Олеся Бузини, Віту Заверуху, що проходила по справі про розстріл міліціонерів у Києві, Ігоря Гуменюка та Сергія Крайняка, які проходять у справі про трагічні події під Радою 31 серпня 2015 р., і багатьох інших. У мирний час ставлення до цих людей не відрізнялося від ставлення до тих, кого підозрюють у скоєнні злочинів. Але в період наелектризованості суспільства, піднесення патріотизму такі люди легко заробляють ореоли мучеників. А влада, в свою чергу, - клеймо ворога патріотів.
Кучма, Янукович, Порошенко - кожен по-своєму, але всі з проблемами для іміджу і рейтингу намагалися тримати у вузді радикально налаштоване меншість. Зараз, схоже, на їхні граблі навіщо штовхають Зеленського. Складається враження, що його втягують у небезпечну гру, в якій радикали і активісти - погані хлопці, від них обов'язково варто очікувати неприємностей, адже вони його не люблять. Відкриємо секрет: вони не дуже-то шанували і Порошенко, не кажучи вже про Януковича і Кучми. Але від того, що ці рухи заженуть в підпіллі, Зеленський точно не виграє.