"Перший український". Чи зможе "Мотор-Січ" воскресити радянсько-польський вертоліт з 1960-х
Ті журналісти, які в темі, намагалися знизити градус "перемоги" і скромно акцентували увагу на тому, що вертоліт "зібраний виключно з вітчизняних комплектуючих.
Спробуємо і ми розібратися, що в підсумку має компанія "Мотор Січ" після 10 років роботи над проектом.
Відразу обмовимося, що вертоліт не є повністю українським, а по суті являє собою модернізацію (хоч місцями і досить кардинальну) "старого-доброго" радянсько-польського вертольота Мі-2. Розроблений в ОКБ Л. М. Миля на початку 1960-х років, цей невеликий багатоцільовий вертоліт проводився виключно в Польській Народній Республіці. Природно, що після розпаду Радянського Союзу виробництво там і залишилося. Варто сказати, що без допомоги "великого брата" поляки довго вертоліт випускати не змогли, зупинивши виробництво в 1992 р. на позначці 5400 вироблених апаратів.
Україні дісталося просто величезна кількість цих вертольотів, які в основному використовувалися як навчальні, сільськогосподарські, патрульні для ДАІ.
Добрих два десятки років машини експлуатувалися "за фактом", долетывая ще "радянський" ресурс. Тільки на початку нульових компанія "Мотор Січ" в ініціативному порядку запустила проект з модернізації парку Мі-2, орієнтований передусім на експорт (так як легкі маневрені машини "розповзлися" по світу в досить великій кількості).
Для внутрішнього споживача ринок модернізованих вертольотів бачився в якості навчально-тренувальної машини для підготовки курсантів військово-навчальних закладів ВПС України.
Вже в 2011 р. на Вінницькому авіазаводі переобладнали два вертольоти, які отримали позначення Мі-2МСБ. На той момент вартість модернізації становила $850 тис.
При цьому встановлювалися нові двигуни АІ-450 різних модифікацій і нова авіоніка, у тому числі станція супутникової GPS-навігації СН-4312У від ДП "Оризон-Навігація".
Серйозним проривом для такої древньої конструкції стала установка цифрових приладів контролю роботи двигуна і багатофункціонального індикатора СН-4314.
В результаті військові купили кілька машин (як мінімум шість), а у грудні 2016 р. Мі-2МСБ був офіційно прийнятий на озброєння ВПС України.
У серпні 2017 р. було вперше заявлено про появу нової модифікації Мі-2МСБ, який отримав спочатку власне ім'я "Надія", а потім і статус "нової української розробки". Фактично це варіант Мі-2МСБ з салоном на сім пасажирів і підйомної апареллю в кормі корпусу. За заявою представників "Мотор-Січ", вертоліт "заточений" під цивільний авіаринок і може застосовуватися в якості патрульного або санітарно-медичного.
Цікаво, що за сім років істотно зросла і ціна модернізації - тепер запорожці хочуть за машину від $1,5 до 2 млн.
Щоправда, на сьогодні абсолютно незрозуміло, на що розраховують "виробники" (так як фактично в Запоріжжі виробництва корпусів і лопатей, як розумію, немає). На внутрішньому ринку найбільшим покупцем може бути тільки ДСНС і МВС. Однак міністр внутрішніх справ Арсен Аваков буквально днями заявив про опрацювання можливостей для покупки вертольотів французького виробництва. При цьому хоча наш варіант модернізації і дешевше в два рази, однак навряд чи варто порівнювати можливості вертольота зразка 1960-х років (хоча і з новим двигуном) і машини навіть 1990-х років.
Потреби Повітряних Сил в навчальних машинах вимірюються буквально десятком машин. Є, правда, спроби зробити збройний варіант Мі-2 з можливістю застосування некерованих і навіть протитанкових ракет, однак, як свідчить польський досвід, це шлях в нікуди - не проектувався вертоліт під такі навантаження.
Орієнтація на зовнішній ринок теж досить сумнівна - за останні 10 років відомий тільки один випадок інтересу з боку інших держав. Так, у червні 2016 р. на збройовій виставці KADEX-2016 "Мотор Січ" підписала ліцензійний договір з ТОВ "Казахстанська авіаційна індустрія" про передачу казахській стороні технологій з модернізації вертольотів Мі-2. Однак за ці два роки вертольотів, модернізованих казахами, ніхто не бачив. Хоча цілком може бути, що вони літають - Казахстан досить закрита країна в плані інформації. У будь-якому випадку це не такий вже і прорив.
Як би там не було, подивимося, як будуть розвиватися події далі, однак, по всій видимості, "Мотор Січ" варто визнати, що час Мі-2 безповоротно пішло і неможливо реанімувати проект, не маючи виробничої бази для повноцінного виготовлення вертольота з нуля.