"Судити за маразм не можна". Чи переконає Савченко суд дати їй не термін, а "Оскар"
Апеляційний суд Києва 29 березня відхилив скаргу адвокатів народного депутата Надії Савченко на рішення Шевченківського райсуду Києва про застосування до неї запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою без внесення застави. Таке рішення апеляційної інстанції, звичайно, можна називати прогнозованим. Але не так легко спрогнозувати кінцевий підсумок справи Савченко, тобто якою буде винесено вирок у цій справі.
Юрій Луценко пообіцяв, що чекати розгляду справи Савченко в суді доведеться не дуже довго. За словами генпрокурора, слідчий має намір в два, максимум три місяці завершити слідчі дії й передати справу на ознайомлення, а потім і почати відповідний судовий процес. Зі слів Луценка можна зробити висновок, що процес над Савченко все-таки не встигне розпочатися до 20 травня, коли закінчиться термін її утримання під вартою. Нагадаємо, Шевченківський райсуд 23 березня обрав Савченко запобіжний захід строком на 59 діб. А значить, цей термін доведеться продовжувати, для чого буде потрібно нове судове рішення. Напевно, суд задовольнить прохання сторони обвинувачення про продовження строку, а сторона захисту, напевно, знову подасть апеляцію. В той же час сама Савченко і її адвокати, швидше за все, намагатимуться затягнути ознайомлення зі справою. Все це може відсунути початок судового процесу над Савченко на липень або серпень.
Втім, такі дії сторони захисту можна назвати тактичними, вони навряд чи вплинуть на результат справи. Більш важливо те, яка у захисників Савченко стратегія. Адвокат Віктор Чевгуз особливі надії покладає на той факт, що Шевченківський райсуд 23 березня відмовився приймати в якості доказів від сторони обвинувачення протокол огляду оптичного диска, на якому зафіксовані результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Таку свою позицію суд обґрунтував тим, що в матеріалах судової справи відсутні процесуальні рішення, на основі яких проводилися ці негласні слідчі (розшукові) дії. Чевгуз сподівається, що, потягнувши за цю зачіпку, можна буде розвалити всю справу.
В принципі такий ризик виключати не можна. Це загальна проблема будь-яких справ проти народних депутатів. За законом проводити негласні слідчі дії по відношенню до народного депутата можна виключно після зняття з нього недоторканності, тобто, коли Верховна Рада дасть згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності. По відношенню до Савченко парламент дав таку згоду 22 березня, а до того слідчі не мали права збирати проти неї ніяких доказів.
Тим не менш у сторони обвинувачення є можливість пред'являти докази, знайдені "випадково" - в ході слідства по іншій справі. У разі Савченко таким "іншим справою" є справа Володимира Рубана, який був затриманий 8 березня. І хоча Шевченківський райсуд відмовився приймати як докази один оптичний диск, у слідства можуть знайтися інші аргументи. Включаючи, наприклад, показання свідків, які бачили те, що міститься на диску. А також свідчення того ж Рубана (знаючі люди повідомляють, що він балакучий, тому що вплутався в цю змову не "заради ідеї", а заради фінансової винагороди) та інших співучасників.
Крім того, не треба забувати, що формально слідство проти Савченко тільки почалося. І якщо слідчий сказав, що йому потрібно два-три місяці, то напевно він не витратить даремно. Тому можна припустити, що до судового процесу сторона обвинувачення підготується досить грунтовно, щоб суд не виніс виправдувальний вирок за недостатністю доказів і недоведеністю провини.
Однак у Савченка та її адвокатів є в запасі інша стратегія. І полягає вона не в тому, щоб суд визнав Савченко неосудною через неосудність, як можна було б подумати, наслышавшись всіляких коментарів. Принаймні, саме Савченко такий варіант абсолютно не влаштовує. Вона сподівається не просто уникнути покарання, але і рушити в президенти. На каналі NewsOne вже і показали відеоролик про її президентських планах.
Запасна стратегія Савченко полягає в тому, щоб уявити все те, що Савченко звинувачують, як розіграний нею спектакль, на який вона нібито мала повне право як народний депутат. На засіданні Апеляційного суду Савченко фактично вже озвучила цю стратегію. В ній два ключових елементи. По-перше, чинне законодавство, за твердженням Савченко, позбавляє народних депутатів від будь-якої відповідальності, тому вони можуть робити все, що захочуть. І вже тим більше, як зазначила Савченко в суді, говорити все що завгодно, якими б "маразматичними не були ці слова".
По-друге, знову ж, за твердженням Савченко, вона хотіла звернути на це увагу генпрокурора і тому розіграла виставу з змовою, щоб показати всю абсурдність ситуації, коли народні депутати не караються. "Всі ці фантастичні теорії, про яких говорив Луценко, я наговорила це для того, щоб Луценко потім відповів мені на мою заяву. Чому народні депутати мають право вчиняти злочини, а прокуратура не має права зупинити цей злочин?" - заявила Савченко,
Не будемо вгадувати, як поставляться до такої версії судді, коли будуть розглядати справу Савченко по суті. Але було б логічно, якби суди всіх трьох інстанцій визнали Савченко винною, щоб не позбавляти її можливості звернутися до ЄСПЛ і там доводити геніальність своєї п'єси. Не можна позбавляти зірку заслуженою нею світової слави.