Хеппі-енд для Ситника. Що означає відставка Жебрівського з аудиторів НАБУ
Екс-глава Донецької ОВГА, ветеран української політики Павло Жебрівський пішов з посади аудитора НАБУ, пояснивши своє рішення вимушеним бездіяльністю, адже для запуску роботи аудиторів Верховна Рада повинна була прийняти ряд положень і визначити бюджет їх діяльності, але вона цього так і не зробила. Втім, в такому вчинку політика бачиться й інший мотив, пов'язаний зі швидким початком виборчих кампаній - як президентської, так і парламентської.
У загальній складності Жебрівський не всидів у кріслі аудитора НАБУ і півроку - на посаду одного з трьох аудиторів його призначили 16 червня, а 15 листопада він подав заяву про звільнення. За цей час близький соратник президента не встиг відзначитися майже нічим як у негативному, так і в позитивному плані - з трьох призначених аудиторів НАБУ активністю відрізнявся швидше призначений Радою відомий правознавець Володимир Василенко.
Вже майже забувся скандал у зв'язку з призначенням Жебрівського - голова НАБУ Артем Ситник був дуже незадоволений новим "контролером" його структури і запевняв, що його призначення не відповідає положенням закону про бюро.
Тут варто нагадати, що, відповідно до статті 26 закону про НАБУ, аудит проводить комісія зовнішнього контролю у складі трьох членів. Президент, Верховна Рада і Кабінет міністрів щорічно визначають по одному члену комісії з числа осіб, які мають значний досвід роботи в органах попереднього розслідування, прокуратури, судах за кордоном або в міжнародних організаціях, які володіють необхідними знаннями та навичками для проведення такої оцінки (аудиту) , а також мають бездоганну ділову репутацію, і Ситник зачепився саме за відсутність міжнародного досвіду у президентського призначенця. Втім, рішення Порошенко так і не було опротестовано.
Після призначення трійки аудиторів про них у Раді згадали, по суті, лише одного разу - після гучних звинувачень генпрокурора Луценка в бік НАБУ, яке "загрузла у чварах з САП і нічого корисного не робить". Тоді його підтримали і нардепи від "Народного фронту". Так, голова фракції "фронтовиків" Максим Бурбак нагадав, що і Рада, і Кабмін, і президент вже давно призначили аудиторів НАБУ, і звернувся до них з вимогою невідкладно розпочати роботу і з'явитися в парламент із звітом".
Ключовим у питанні аудиту НАБУ фактором є те, що його результати - єдина підстава, за яким парламент може відправити у відставку директора антикорупційного бюро до закінчення семирічного строку його повноважень. Саме тому навколо обрання аудитора НАБУ від парламенту кілька місяців тривала справжня політична війна, поки цим аудитором не стала більш-менш рівновіддалена від центрів впливу постать Володимира Василенка. Разом з ним були призначені Михайло Буроменський від Кабміну та Павло Жебрівський від президента. Теоретично аудитори могли б приступити до роботи відразу після призначення, але не тут-то було.
НАБУ, як відомо, працює з 2015 р., і справ за цей час накопичилося близько семи сотень, кожна з яких налічує не один том. При цьому закон не передбачає жодної форми статистичної звітності, і НАБУ цій звітності не веде, що тільки ускладнює завдання. За законом комісія аудиторів з трьох осіб призначається на рік і за логікою повинна перевіряти рік роботу відомства, але, оскільки НАБУ працює вже три роки без жодного аудиту, не зовсім зрозуміло, який саме термін роботи бюро повинна перевіряти комісія у такій ситуації.
Мудрагель Володимир Василенко забив тривогу відразу після обрання, відзначаючи, що для практичного проведення аудиту необхідні кадри, матеріально-технічне та фінансове забезпечення для цих кадрів, що вимагає внесення поправок в закон, що депутати не займаються, і не зовсім зрозуміло, коли почнуть займатися. І, зрозуміло, Василенко почав вимагати продовження терміну повноважень комісії, тому що, навіть якщо все необхідне буде прийнято депутатами в найкоротші терміни завершити аудит за час, що залишився, все одно буде нереально.
Таким чином, процедура аудиту НАБУ досить міцно загрузла у бюрократичному болоті, ніж Ситник цілком може бути задоволений, а його політичні партнери у парламенті з групи єврооптимістів, можна не сумніватися, докладуть достатньо зусиль, щоб зберегти існуючий статус-кво.
"Демарш" Жебрівського може свідчити про кілька речей. По-перше, вірний соратник президента втомився від "перекладання папірців", яким він займався на посаді голови Донецької ОВГА, а потім аудитора НАБУ, і вирішив повернутися у свою рідну стихію - політику. Тут можна згадати, що у нього є навіть свій "сплячий" партійний проект - УРП "Собор", який можна реанімувати до виборів - час ще є. По-друге, екс-заступник Порошенко з "Солдарности" може знадобитися президента і в його власній партії, наприклад, при підготовці регіональних штабів як до президентських, так і парламентських виборів - він з тих людей, яких зручно перекидати на "потрібний фронт роботи". Нарешті, гучний крок вже екс-аудитора, незалежно від перших двох версій, говорить про те, що він втомився бути "не на слуху", і вирішив переламати ситуацію.
У сухому залишку аудит НАБУ вже не вигідний нікому, надто мало часу залишиться до виборів. Артем Ситник може розслабитися сконцентруватися на тому, щоб вибити собі максимально можливі повноваження, наприклад, під наступний транш МВФ, і буде чекати результатів виборів, після яких питання аудиту може набути актуальності, а ситуація в країні та стан НАБУ можуть докорінно змінитися.
