"Гвоздика" ворогові. У кого Україна закуповує боєприпаси і артилерійські системи
Незважаючи на заяви про швидке настання світу на Донбасі, Міністерство оборони України продовжує закупівлі зброї як у вітчизняних виробників, так і за кордоном. Адже цілком очевидно, що навіть якщо завершиться "гаряча" фаза війни на Донбасі, потенційні загрози з боку північного сусіда залишаться.
Постачання, як і раніше, йдуть майже виключно з Східної Європи і практично в режимі "нон-стоп", але відомості про них, з цілком зрозумілих причин, потрапляють у відкриту пресу дуже рідко. Так, наприклад, деяку інформацію можна отримати зі сторінок сайту Great Export Impor, який відстежує імпортно-експортні операції різних країн і викладає їх із запізненням у кілька місяців.
Судячи з інформації з цього сайту, у липні 2019-го українські компанії здійснили як мінімум дві великі покупки.
Державна компанія "Укрспецекспорт" поставила з Болгарії партію боєприпасів для зенітних самохідних установок 2С6 "Тунгуска" (75 тис. осколково-фугасних і осколково-трасуючих снарядів) і 60 тис. пострілів ВОГ-25П для 40-мм підствольних гранатометів ДП-25/ДП-30. Як зазначається у супровідних документах, усі боєприпаси вироблені в 2015-м.
Такі досить великі обсяги поставок (і це тільки по одному місяцю) можуть свідчити, наприклад, про те, що нашому военпрому - не без допомоги білоруських фахівців - все-таки вдалося поставити в стрій ЗСУ "Тунгуска". Якщо ця інформація правдива, то можна говорити про серйозне посилення нашої військової ППО. Раніше її основу становили ЗРК ближньої дії "Стріла-10". Спроби поставити в стрій ЗСУ-23-4 "Шилка" в цілому виявилися провальними - складно говорити про якусь насиченості першої лінії при наявності в бойовому складі всього 20-25 установок. А ось "Тунгуски", яких на початок війни на Донбасі було близько ста одиниць, можуть досить потужно посилити ППО, адже це все ще досить сучасні і ефективні машини.
Друге повідомлення не менш цікаве. Згідно з викладеним документами в липні державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" закупила у чеської компанії EXCALIBUR ARMY spol. s.r.o. шістнадцять 122 мм самохідних гаубиць 2С1 "Гвоздика" і два комплекти артилерійської частини САУ для використання в якості донорів для ремонту.
Так що продовжується практика закупівлі великокаліберних артилерійських систем за кордоном. У 2018-му з Чехії вже прибули 40 САУ 2С1. Після невеликої модернізації на Шепетівському ремонтному заводі, яка полягала насамперед у встановленні сучасної радіостанції вітчизняного виробництва і систем супутникової навігації, машини відправили до війська. Були відомості, що як мінімум частина установок передали в розпорядження Національної гвардії України.
І ось тепер нова партія. У 1992-му Україні дісталося 563 одиниці САУ "Гвоздика", однак на 2014-й з-за зносу матчастини та продажу за кордон можна було говорити про наявність лише 300 установок, з яких 159 вже перебували на базах зберігання - у 2013-му в рамках програми роззброєння армії, їх зняли з озброєння. До речі, в ході боїв на Донбасі цей факт зіграв вкрай позитивну роль: більшість САУ повернули в дію з мінімальними зусиллями і в найкоротші терміни.
Втрати цих установок на сході були мінімальні, так як у фазі активних бойових дій влітку 2014-го їх практично не використовували. Між тим до втрат слід додати як мінімум дванадцять САУ 36-ї окремої бригади берегової оборони, які були захоплені росіянами при анексії Криму (з великою часткою ймовірності, вони були передані незаконним збройним формуванням на Донбасі).
Формування нових мотопіхотних і механізованих бригад зажадало різкого збільшення кількості САУ (нестача саме 2С1, за оцінками військових, становила 200-250 одиниць). Однак взяти їх після того, як були поставлені в дію практично всі ремонтнопригодность машини по базах зберігання в Україні, фактично було нізвідки.
Самохідні артилерійські установки "Гвоздика" були прийняті на озброєння більшості країн Варшавського договору в 1970-х роках, проте вони вироблялися в СРСР, Польщі та Болгарії.
У результаті влітку 2018-го Україна уклала контракт на постачання з Чехії "Гвоздик" польського виробництва у варіанті 2С1М Goździk. Цікаво відзначити, що польські машини відрізняються від машин радянського виробництва наявністю дизельного двигуна SW680T, інших опорних катків і гідродинамічних щитків для руху по воді.
Але всі ці літні поставки здійснені за контрактами, укладеними набагато раніше. Продовжиться подібна практика і при новому військово-політичному керівництві - велике питання.
