"Юлина трійка". Навіщо Тимошенко влаштувала бунт у Конституційному суді
Троє суддів Конституційного суду оприлюднили у ЗМІ заяву, в якій зажадали відставки глави КС Станіслава Шевчука, звинувативши свого начальника в систематичних маніпуляціях з справами, регулярні порушення процедури розгляду справ, бездіяльності і тривалій відсутності на робочому місці, перевищенні посадових повноважень, неприпустимою політизації діяльності суду і т. д.
Новину про "бунт" суддів Конституційного суду тут же була широко розтиражована в інформаційному просторі, що явно зіпсувало реноме пана Шевчука. Все це змушує задуматися, хто і навіщо за два тижні до президентських виборів почав мутити воду в Конституційному суді.
Слід одразу нагадати, що суддями Конституційного суду троє порушників спокою, як і голова суду, були призначені в березні 2014 р. за квотою Верховної Ради. Вони прийшли замість суддів, яких після Революції гідності звільнили за порушення присяги і у кожного свій багатий і неоднозначний політичний бекграунд.
Наприклад, Сергій Сас за першою освітою — ветеринар, а здобував другу вищу освіту в Харківській юракадемії, вже будучи народним депутатом з 1994 р. В Раду увійшов як безпартійний, а наступні чотири скликання (до 2014 р.) представляв у парламенті партію "Батьківщина" Юлії Тимошенко. Під час роботи в Раді Сас обіймав керівні посади в різних комітетах, а в 2006-2014 роках був заступником голови фракції "Батьківщини" у парламенті.
При цьому Сас нажив чимало майна: кілька квартир, машин і пристойний ділянку землі. Якщо вірити його декларації, живе Сас з дружиною тільки на свою суддівську зарплату.
Кар'єра іншого судді-протестанта — Миколи Мельника — досить насичена. Починаючи з 1983 р. він працював в органах внутрішніх справ, у 1989 р. закінчив Київську вищу школу МВС СРСР, викладав в Українській академії внутрішніх справ. Після цього 10 років пропрацював в Секретаріаті Верховної Ради на різних посадах, з 2000 по 2006 рр. був членом Вищої ради юстиції, два роки попрацював заступником голови Центрвиборчкому.
Протягом 2006-2012 рр., Мельник був начальником управління забезпечення діяльності керівництва Верховного суду, керівником служби голови Верховного суду, радником голови Верховного суду Василя Онопенка. За Януковича був призначений членом Конституційної асамблеї, але в грудні 2013 р. подав заяву про вихід з неї в зв'язку з відмовою політичного керівництва від євроінтеграції і побиттям студентів.
Живе подружжя Мельник непогано — у володінні у них кілька великих ділянок землі, будинки і недешеві автомобілі, а заробляє сім'я вкладенням і перепродажем нерухомості.
Третій порушник спокою — суддя Ігор Сліденко, у 1995 р. закінчив Одеський університет ім. Мечникова, працював юрисконсультом в приватних структурах, потім викладав у вузах. У 2010 р. став головним консультантом відділу теорії та практики законотворчої діяльності Інституту законодавства Верховної Ради, захистив докторську дисертацію з конституційного контролю. Примітно, що ні квартири, ні будинку, ні іншої нерухомості як судді, так і у членів його сім'ї немає, зате є авто Peugeot RCZ 2011 року випуску.
Що стосується голови Конституційного суду Станіслава Шевчука, то він закінчив Українську юридичну академію в Харкові, де і викладав якийсь час. З 1997 по 2000 рр. працював в КСУ науковим консультантом одного з суддів, займався викладацькою діяльністю в Києво-Могилянській академії. У 2009-2012 рр. досяг вершини кар'єри, ставши суддею Європейського суду з прав людини від України. Голова суду виявився одним з найбагатших суддів України. Правда, основну частину заробітку вніс в сімейну скарбничку рідний брат Станіслава, Денис Одд.
У світлі деяких деталей біографії трьох суддів їх виступ проти глави КС виглядає як демарш, пов'язаний в першу чергу з президентськими виборами в інтересах одного з опозиційних кандидатів.
Сас досить тривалий час співпрацював у Тимошенко, був нардепом від "Батьківщини" і призначений до КС за її квотою — тут все досить прозоро.
Що ж стосується Мельника, то тут зв'язок з Юлією Володимирівною простежується в першу чергу через його колишнього начальника — ще одного соратника Тимошенко, екс-главу Верховного суду Василя Онопенка, у якого Мельник був радником і керівником служби. Крім того, Мельник в 2008-2012 рр. був депутатом Київради від "Батьківщини".
Прямого зв'язку Ігоря Сліденко з головою "Батьківщини" не простежується, але, мабуть, аргументи колег здалися йому досить переконливими.
Своїм демаршем троє суддів-конституціоналістів, швидше за все, намагаються нав'язати виборцям, що дні Петра Порошенка на президентській посаді полічені, а його поразка на виборах неминуче. А що ще мають думати обивателі, якщо навіть судді Конституційного суду відкрито виступають проти свого начальника, цілком лояльного до Порошенка. Власне, думка про приреченість на поразку Порошенко вже давно намагається вселити суспільству і сама Тимошенко, постійно повторюючи, що ніяких сумнівів у цьому бути не може ні в кого. Ну а поведінка її союзників повинно стати певним доказом обґрунтованості цієї тези.
Наскільки успішним може бути такий спосіб формування громадської думки? Це питання все ж неоднозначний. Прихильники Тимошенко будуть трактувати демарш суддів саме в такому ключі. Але якщо подивитися на ситуацію з іншого боку, то стане очевидно, що проти глави КС виступили тільки три з 18 суддів, що зовсім трохи, а отже, серйозних підстав говорити про масову спробі членів КС забезпечити собі політичне майбутнє за нової влади говорити як мінімум рано.
Чи позначиться демарш трьох суддів на роботі Конституційного суду? Швидше за все, немає, їх надто мало, аби якось серйозно вплинути на роботу цього органу. А враховуючи, що склад Конституційного суду формується за квотним принципом, скандали і конфлікти всередині суду — річ неминуча із-за різної політичної орієнтації суддів. Так що конфлікт між трійцею "бунтівників" і главою КС продовжиться, незалежно від результатів виборів.
Загальна інформація - Кандидат Юлія Тимошенко. Довідка, рейтинги, перспективи
