Дві помилки Зе-команди. Чому провалився конституційний бліцкриг Зеленського

Одним з перших рішень нової сесії Верховної Ради стало попереднє схвалення президентського законопроекту №1017. Для Зе-влада цей проект не просто важливий, а стратегічно важливий. Він пропонує переробити статті 76 і 77 Конституції, щоб зменшити конституційний склад Верховної Ради з 450 народних депутатів до 300 і закріпити пропорційну виборчу систему.

Хоча парламент 4 лютого дав президентської ініціативи путівку в життя, але з високим ступенем впевненості можна стверджувати, що вона вже померла. Тому що її підтримали тільки 236 нардепів. Цього вистачило для попереднього схвалення, потребуватиме 226 голосів, але для остаточного ухвалення на наступній сесії буде потрібно 300 голосів, а взяти їх ніде.

Навіть у фракції правлячої партії "Слуга народу" з 247 депутатів за проект №1017 проголосували лише 197. Півсотні "слуг народу" продинамили свого президента.

Тобто цей проект міг би провалитися вже на стадії попереднього схвалення. І щоб набрати 226 голосів, Зе-владі довелося звертатися за допомогою до ОПЗЖ. Її фракція дала 35 голосів, ще чотири голоси знайшлося у позафракційних (двоє з них, правда, ті ж "слуги", тільки з президії, - спікер і віце-спікер). А всі інші фракції і групи парламенту не дали президентського законопроекту жодного голосу підтримки.

Звичайно, можна пофантазувати, що до осені відсутні голоси звідки візьмуться. Але якщо дивитися на реальні настрої депутатів, в тому числі і "слуг народу", то Банкова своїми конституційними ініціативами лише ускладнює своє становище. По суті, ці ініціативи стали доказом крайнього непрофесіоналізму Зе-влади, помноженого на крайню самовпевненість. І з цієї гримучою сумішшю ніхто з нормальних нардепів, мало-мальськи хто піклується про своє політичне майбутнє, не бажає мати справи.

Щоб провести через парламент законопроект про внесення змін до Конституції, потрібно виконати дві роботи. По-перше, грамотно виписати цей проект, щоб він легко пройшов через Конституційний суд. По-друге, завчасно провести переговори з іншими політичними силами, щоб знайти під цей проект 300 голосів. Непрофесійна самовпевнена Зе-влада провалила обидві ці роботи.

Про грамотності. Перевіривши проект №1017, КСУ визнав його відповідним вимогам статей 157 і 158 Конституції, що формально відкрило дорогу його прийняття парламентом. Але в ході цієї перевірки КСУ виявив кричущий факт: внесення запропонованих змін зробить Конституції внутрішньо суперечливою. І цей факт поставив багатьох нардепів в шок. Виявляється, команда юристів з Банкової прогавила дурну помилку в законопроекті, яку помітив би навіть студент юрфаку.

Суть в тому, що розробники проекту №1017 на чолі з Володимиром Зеленським та Андрієм Богданом захотіли зменшити число нардепів до 300, починаючи з наступного парламенту, тобто не вимагаючи дострокового розпуску нинішньої Верховної Ради. У статті 90 Конституції записано, що "повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання". Тому в проекті №1017 треба було б записати, що нинішня Верховна Рада "продовжує виконувати свої повноваження до дня відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання".

Але автори проекту №1017 придумали іншу формулювання і записали, що нинішня Верховна Рада "продовжує виконувати свої повноваження до наступних виборів народних депутатів України". Вийшло, що в проміжку між виборами і початком роботи нового парламенту в Україні взагалі не буде парламенту. А значить, Україна підставляється під удар: якщо ворог почне наступ, парламент припиненими з повноваженнями не зможе дати згоду президенту на введення військового положення.

У рішенні КСУ прямо говориться, що проект №1017 суперечить статті 90 Конституції і його застосування може призвести "до порушення конституційного принципу безперервності функціонування законодавчої влади". Здавалося б, якщо вже автори проекту зробили таку помилку, то слід було б тихенько виправити її і внести новий законопроект. Але Зе-команда вирішила інакше і почала протискати проект №1017 без будь-яких виправлень. Природно, всі інші фракції, крім ОПЗЖ (яка завжди готова допомогти Путіну), не захотіли брати участь у цій авантюрі.

В завершення теми грамотності згадаємо про те, що на Банковій придумали цілу серію законопроектів про внесення змін до Конституції. Це було однією з головних компонентів піар-стратегії Зе-команди. Однак з семи таких проектів, за якими вже є висновки КСУ, тільки два отримали позитивний вердикт без зауважень, ще два (в тому числі №1017) - із зауваженнями, а три - визнані не відповідними вимогам статті 157 Конституції. І тепер це не піднімає, а опускає рейтинг Зеленського.

Про грамотність вже досить. Тепер про переговори. По ідеї, щоб гарантувати всім цим проектам 300 голосів з деяким запасом, потрібно було б домовлятися про співпрацю. Наприклад, з "Батьківщиною" Юлії Тимошенко, "Голосом" Святослава Вакарчука та групою "За майбутнє", які сумарно нараховують 66 нардепів.

Однак на Банковій понадіялися, що майже всі проголосують нардепи просто тому, що побояться перечити "народному президенту". І не спромоглися досягти навіть внутрішньої злагоди у фракції "слуг народу". А тепер у спробах виправити ситуацію Зе-команда закопується все глибше і глибше.

Після проекту №1017 парламент приступив до проекту №1014 (про включення до статті 106 Конституції повноважень президента створювати незалежні регуляторні органи і НАБУ, призначати і звільняти директорів НАБУ та ДБР), за яким КСУ дав негативний вердикт. Депутатам було запропоновано прийняти постанову про порядок доопрацювання цього проекту. Однак розлючені нардепи провалили цю постанову - воно отримало лише 214 голосів.

Далі планувалося обговорити долю ще трьох президентських проектів про внесення змін до Конституції, які викликали у КСУ серйозні заперечення. Передчуваючи фіаско, голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко запропонував прибрати законопроекти Зеленського в кінець порядку денного, що і було зроблено.

Навіть якщо ці проекти будуть доведені до розуму, пройдуть через КСУ і отримають на першому етапі 226 голосів, все одно ймовірність того, що восени їх підтримають 300 нардепів, прагне до нуля, роблячи з Зеленського та "слуг народу" "конституційних невдах", а не реформаторів.