"Бастіон" або "Верба". Чим ВСУ замінять радянську РСЗВ "Град"

Причому це проблема досить стара - ще до анексії Криму і початку війни на Донбасі велися розмови, і конкретні роботи за цією програмою.

Справа в тому, що радянський варіант був створений на базі армійського автомобіля високої прохідності "Урал-375", виробництво запасних частин для якого залишилося в Російській Федерації. Тому планувалося пересадити артилерійську частину на вітчизняне шасі. А воно було і залишається одним - виробництва "АвтоКРАЗ". Хоча тут же зауважимо, що той же МАЗ-6317 використовується в білоруській армії в якості шасі для реактивної установки залпового вогню "Град-1А", але у нас такий варіант навіть не розглядається.

Тому були розроблені варіанти на КрАЗ-6322, КрАЗ-6322-120-82 КрАЗ-260. Цікаво, що останній варіант під назвою БМ-21К в 2008 році навіть був допущений до державних випробувань, але поки вони йшли, армія відмовилася від КрАЗ-260 як основного армійської вантажівки, і подальші роботи в цьому зв'язку були згорнуті, а готові машини відправлені на зберігання.

На базі КрАЗ-6322 було створено два варіанти: "Бастіон" та "Верба". Той же "Бастіон" у варіанті "Бастіон-1" був прийнятий на озброєння ЗСУ в 2008 р. було проведено як мінімум три машини, які, до речі, пройшли у парадному розрахунку на День Незалежності в 2014 р. Проте по всій видимості, прийняття на озброєння було формальністю (як, наприклад, у випадку з танком "Оплот") для можливості налагодження експортних поставок. Масово на озброєння ЗСУ ці машини так і не надійшли.

Мало того, продовжилася розвиток конструкції. Так з'явився варіант "Бастіон-2" з подовженою базою і можливістю розміщення додаткового боєкомплекту. Однак знову-таки далі пари-трійки досвідчених машин справа не пішла.

Війна на Донбасі дуже гостро поставила питання заміни радянських "Градів". Їх хоч і залишилося після розпаду Радянського Союзу як мінімум 378 установок, однак за час незалежності не менше 70 машин було продано за кордон, ще близько 30 було втрачено в ході війни.

До того ж активні бойові дії призвели до того, що знос артилерійської частини був колосальний. Тому починаючи з 2015 р. на базі Шепетівського ремонтного заводу почалися роботи з освоєння серійного виробництва комплектуючих для артилерійської частини "Граду". У результаті до літа 2019 р. вдалося вирішити всі проблеми, і перша артилерійська система вітчизняного виробництва надійшла на державні випробування.

На цьому тлі тривали метання військових. Адже крім вже прийнятого на озброєння "Бастіону-1", яких їх явно не влаштовував з різних причин, була представлена "Верба" від Харківського Конструкторського бюро з машинобудування імені Морозова, БМ-21УМ "Берест" і навіть БМ-21МТ від чеської компанії Excalibur Army.

У підсумку прийняли таке собі гібридне рішення - на озброєння в листопаді 2019 р. після дворічних державних випробувань все-таки прийняли РСЗВ "Верба", однак серійно виробляти її буде ДП "Шепетівський ремонтний завод", що входить до складу державного концерну "Укроборонпром".

Зовні "Верба" відрізняється від радянського "Граду" насамперед кабіною на п'ять місць (в майбутньому планується використовувати і броньований варіант). Внутрішні зміни дуже значні - насамперед це нова автоматизована система прицілювання з навігаційним обладнанням, що забезпечує топопривязку та оперативну передачу координат.

Однак варто визнати, що вибір військових не самий оптимальний. Так, наприклад, серйозним недоліком варто визнати можливість перезарядки виключно за допомогою спеціальної машини. Адже радянська БМ-21 "Град" заряджається вручну, що в умовах маневреної війни є більш оптимальним варіантом. Адже, наприклад, під час літньої кампанії 2014 р. на Донбасі проводка колон постачання була однією з величезних проблем нашої угруповання.

До того ж за своїм вогняним можливостям той же "Берест" набагато більш ефективний - все-таки 50 направляючих для ракет це більше, ніж 40.

Однак вже те, що армійці визначилися з вітчизняним варіантом "Граду" - дуже позитивний сигнал, оскільки це різко підвищує можливості нашої реактивної артилерії саме батальйонного рівня.

Тепер питання залишається за розгортанням серійного виробництва і максимального переозброєння армії. Правда, тут ще залишається не до кінця зрозумілий момент, який стосується боєприпасів.

122-мм некерованих снарядів для БМ-21 на складах вже залишилося критична маса, закупівлі за кордоном не вирішують проблеми - все-таки "Град" це зброя майданного дії і для ураження цілей потрібно достатньо велику кількість боєприпасів.

Існують вітчизняні розробки - той же "Тайфун-1" від конструкторського бюро "Південне". Такий снаряд здатний вражати цілі на 20 км далі, ніж стандартні боєприпаси радянського зразка, однак поки повідомлень про розгортання серійного виробництва немає. Єдино, що побачила публіка - так це макет на останній за часом збройовій виставці "Зброя та безпека-2019".

Таким чином, можна говорити про те, що вибір (на шостий рік війни) вітчизняного варіанта "Граду" поки ще тільки перший етап на шляху підвищення бойової ефективності реактивної артилерії ВСУ. І добре, якщо цей процес не буде зупинений і в наступному році, зважаючи загальної деградації переозброєння армії при новій владі.