Панамаликс: початок фінансового переділу світу
Скандал з "Панамськими паперами" дозволить світовим регуляторам зарахувати собі в актив ще одне очко при проведенні кампанії по боротьбі з низькоподатковими юрисдикціями. Те, що в епіцентрі опинився саме офшор з Панами, виглядає зовсім не випадковим. "Панама - одна з країн, яка до цих пір, поряд з Бахрейном, Науру і Вануату, не взяла на себе жодних чітких зобов'язань щодо обміну податковою інформацією. Ймовірно, вона вже не зможе оговтатися після такого скандалу", - вважає адвокат, директор департаменту АФ "Грамацький і Партнери" Ігор Реутов.
Звичайно, стверджувати, що витік даних з Mossack Fonseca - цілеспрямована акція проти панамської податкової гавані, було б занадто сміливо. Зате можна припустити, що тепер горе-офшор стане набагато поступливішими і виявиться в перших рядах тих, хто готовий розповідати фіскалам всю таємницю про клієнтів.
Глобальна боротьба з офшорами йде по наростаючій з початку 2000-х. А в останні п'ять років вона переросла у регуляторів в справжню нав'язливу ідею. Всі зусилля сконцентровані на тому, щоб обкладати податком прибутку в тій юрисдикції, де вони створюються, а не в низькоподаткових. Ще в 2013-2014 рр. Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) прийняла два найважливіших документа, мета яких поховати схеми податкової оптимізації. Це, по‑перше, декларація і план по BEPS, (Base Erosion and Profit Shifting), затверджений у зв'язку зі звітом ОЕСР "ПРО розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування". По-друге, Декларація про автоматичний обмін інформацією в податкових справах. У минулому році країни - учасниці Глобального форуму взяли на себе зобов'язання запровадити стандарт автоматичного обміну податковими даними до 2017 і 2018 роках "Угода підписана 80 країнами. 55 з них вже прийняли всі необхідні законодавчі і адміністративні заходи і з 2017 року почнуть автоматичний обмін інформацією між собою. Ще 41 країни стандарт набуде чинності з 2018 року", - говорить директор Київської аудиторської фірми Володимир Гаркуша.
По суті, це означає, що банки, компанії з управління активами, інвестиційні фонди, трасти, брокерські фірми в цих країнах будуть надавати вичерпну інформацію про платників податків та їх фінансовому становищі місцевим податковим органам. А ті, у свою чергу, стануть ділитися інформацією з фіскалами тієї країни, де платник податку є резидентом. "У результаті податкові органи будуть бачити як на долоні інформацію про використання своїми резидентами офшорних структур, наявності грошових коштів, доходів, інвестиційного прибутку, отриманих на території інших країн. Платникам доведеться або декларувати доходи в установленому законом порядку, або відмовлятися від використання юрисдикцій інших країн взагалі", - вважає керівник юридичного блоку Investment Service Ukraine Андрій Ярмольський.
Практично всі "класичні" офшори, такі як БВО, Бермуди, Сейшели, Беліз, вже прийняли нові правила гри і в перших рядах виконують вимоги щодо обміну інформацією. А ось Панама якраз значилася серед аутсайдерів, які так і не визначилися з термінами імплементації нових положень. Так що нинішній скандал вибухнув як не можна до речі. "Подібні витоку можуть підштовхнути інші незговірливі території до більш рішучих кроків у напрямку обміну інформацією. Адже немає ніяких гарантій, що, наприклад, найближчим часом ми станемо свідками подібної витоку з Науру", - прогнозує Ігор Реутов. Тим більше що після такого конфузу притулку для ухильників ризикують у будь-якому випадку розгубити клієнтів. "Сенс використання даних юрисдикцій для ухилення від податків буде втрачено і без впровадження системи автоматичного обміну податковими даними. Навряд чи розсудлива людина буде використовувати колишню схему. Адже це може спричинити як вкрай небажаний розголос, так і серйозне кримінальне переслідування аж до конфіскації майна", - згодна з колегою юрист Investment Service Ukraine Тетяна Костюк.
Пакет заходів ОЕСР також мітить у "шкідливі" податкові практики, які зараз пропонують багато країн, включаючи Ирлан-дію, Нідерланди, Люксембург, Швейцарію. Використовуючи попередні податкові угоди між державою і компаніями, вони заманюють до себе глобальних гравців пільговими податковими режимами. Але така ситуація незабаром може змінитися.
Україна поки що дуже далека від таких "офшорних пертурбацій", демонструючи лише точкові досягнення. Приміром, наша країна є учасником Міжнародної конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах. Це дає вітчизняним фіскалам право здійснювати обмін податковою інформацією між країнами, але не в автоматичному режимі, а шляхом офіційних запитів між країнами - учасницями конвенції. Правда, враховуючи масштаб фінансових транснаціональних потоків і досить складний механізм використання цієї процедури, скільки-небудь значущого ефекту це не дає.
Для більш суттєвих зрушень необхідна політична воля. Якщо, наприклад, наша країна стане членом ОЕСР, нам доведеться дотримуватися всі міжнародні стандарти і приєднуватися до відповідних конвенцій. "У цьому випадку в українське законодавство будуть вносити зміни, пов'язані з оподаткуванням прибутку контрольованих іноземних компаній. І українським бенефіціарам доведеться створити прозорі структури для володіння і управління своїми активами", - прогнозує Владислав Кувичкин.
Чим закінчився скандал в Ліхтенштейні
Один з найбільших зливів про великих податкових ухильників відбувся в 2008 р., коли співробітник ліхтенштейнського банку LGT Treuhand Генріх Кібер вкрав інформацію про тисячі клієнтів, які приховували в князівстві від фіскалів нечувані суми. Диск з даними пройдисвіт-банкір продав Федеральної розвідувальної служби ФРН за 5 млн євро. У викраденій базі фігурувала інформація про осіб із десятка країн, включаючи США, Італію, Швецію, Великобританію та ін За словами самого Кибера, він продав відомості про 5828 фізичних осіб. З них 46 були відомими політичними діячами. Після цього нечистий на руку фінансист просто "розчинився": в рамках програми захисту свідків він отримав притулок і змінив ім'я.
Після недовгих коливань - етично купувати крадену інформацію - німецькі власті повели себе досить рішуче. Поліція і фіскали провели масову облаву. А багато хто з фігурантів бази даних самі написали заяви і з'явилися з повинною.
Цікаво, що через короткий час після інциденту Ліхтенштейн заявив про намір пом'якшити закон про охорону банківської таємниці та привести його у відповідність з міжнародними вимогами у сфері боротьби з ухиленням від податків. Однак навіть через два роки після скандалу лише поодинокі імена виявлених ухильників стали надбанням громадськості.