Від Путіна не сховаєшся. В Україні цивільний захист відійшла на третій план

Цивільний захист залишається на периферії уваги і влади, і суспільства. Хоча війна йде вже третій рік. Є дві причини такого ставлення. Перша - це живе в умах більшості чиновників і громадян надія, не надто обґрунтована, що великої війни не буде, а значить, всі ці сховища, укриття та інші захисні споруди не знадобляться. Друга причина, багато в чому є наслідком першої, - це брак фінансування. Тоді як оборонні витрати стали одними з пріоритетних, на цивільного захисту намагаються заощадити всі, хто за неї відповідає: уряд, місцеві держадміністрації, мерії міст і т. д.

Сплеск уваги до питань цивільного захисту стався в січні 2015 р., в період різкого загострення на фронті (до підписання Мінська-2). Кабмін тоді прийняв рішення (воно діє і понині) про введення режиму надзвичайної ситуації в Донецькій і Луганській областях, режиму підвищеної готовності до надзвичайних ситуацій в інших регіонах і затвердив склад Держкомісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на чолі з прем'єр-міністром. На цю комісію та відповідні регіональні комісії покладено, зокрема, координація діяльності владних органів, пов'язаної з питаннями цивільного захисту. Однією з головних завдань регіональних комісій було названо "чітке інформування громадян - у всіх організаціях, школах, лікарнях - про стан безпеки, про те, що треба робити у випадку надзвичайної ситуації, куди дзвонити і їхати".

Головним практичним результатом стала перевірка захисних споруд і складання відповідних карт. Наприклад, ГУ ДСНС в Дніпропетровській області вже 27 лютого 2015 р. розмістило на своєму сайті інтерактивну карту розташування споруд цивільного захисту (928 притулків та 793 протирадіаційних укриття) в містах і районах області та призвела повний їх список. Аналогічна робота була проведена і в інших регіонах.

В Києві на сайті міськдержадміністрації створена сторінка, де розміщені мобільні додатки з картами бомбосховищ і сховищ, а також інтерактивна карта і список всіх укриттів, що налічує понад 4,1 тис. позицій. Якщо приміщення потрапила в цей список, це означає тільки те, що місцева влада проінспектувала його і визнала придатним для перебування людей. Але потрібно розуміти, що це дуже різнорідні об'єкти. Столичний фонд споруд цивільного захисту включає притулку, підземний простір метрополітену, підвальні приміщення житлових будинків, підземні паркінги та інші споруди підземного простору, які можуть бути використані для укриття населення.

Переважна більшість цих об'єктів відносяться до класу найпростіших укриттів. Вони здатні захистити лише від кулеметних черг, проте навряд чи витримають артилерійський обстріл. Спеціалізовані укриття, здатні захистити від артобстрілу, є тільки на підприємствах, і призначені вони для укриття персоналу тих суб'єктів господарювання, які продовжують свою діяльність під час військового стану. Як бомбосховища можуть функціонувати також всі 46 підземних станцій метрополітену. Одна в середньому вміщує 1400 осіб. Тобто сумарно вони вмістять до 70 тис. людей.

На сайті КМДА стверджується, що "організації і власники зазначених споруд у разі необхідності забезпечать вільний доступ для укриття". Однак немає впевненості, що всі ці притулку дійсно доступні, а не перетворені в магазинчики, кафешки, склади, що там є хоча б запас води, аптечка, світлодіодна лампа з акумулятором.

Цих питань би не було, якби в кожному мікрорайоні самі мешканці відповідали за притулку, які, можливо, врятує їм життя. Але поки що ні міська влада, ні місцеві громадські організації не виявляють великого інтересу до цієї теми. Всі продовжують сподіватися на те, що великої війни не буде і притулку не знадобляться.

Самі собі рятувальники. У США підскочив попит на бункери

Повчальним прикладом може бути досвід США. Американці звикли покладатися на самих себе. Оскільки в США величезні не тільки територія і запаси ядерної зброї, але і число заможних людей, то там побоювання можливих катаклізмів - від техногенних катастроф до ядерної війни і апокаліпсису викликали розквіт руху "вижівальників". Бажаючи бути готовими до будь-якого розвитку подій, вони запасають їжу, будують підземні бункери і т. д.

Загальне число "вижівальників" в США оцінюється в 3-4 млн. Хоча цифра може бути занижена. Багато з них уникають публічного уваги. "Не потрібно, щоб інші знали, що у тебе в підвалі запас їжі на три-чотири роки", - говорить автор SurvivalBlog (блог виживання) Джеймс Роулс.

Бізнесу "выживальщики" приносять мільярди доларів - для них будують бункери, їм продають їжу, "набори виживання", костюми хімзахисту, генератори та ін Підприємці при цьому відкрито апелюють до їх побоюванням - наприклад, лякають тим, що "їжа може стати дорожче золота". Із схожою риторикою, вже в релігійному ключі, виступав і телепроповідник Джим Баккер. Він проповідував про які загрожують людству катастрофи - і паралельно продавав їжу "выживальщикам". "Нас чекає щось дуже серйозне", - заявляв він, натякаючи на якісь "знаки з небес" і пророкуючи голодні бунти. Все це було передмовою для реклами його раціонів і закликів купити їх, поки вони ще доступні".

Апокаліптичним мотивами властиво посилюватися в рік президентських виборів. Барака Обаму, наприклад, перед виборами 2012 р. називали передвісником Антихриста. У цьому році подібні звинувачення звучать особливо часто, причому з різних боків. У липні республіканець Бен Карсон, выдвигавшийся в президенти, зв'язав Хілларі Клінтон з дияволом. У пресі після цього з'явилася відповідна стаття, автор якої порівнював з дияволом Дональда Трампа.

Днями радіоведучий Алекс Джонс відкрито звинуватив Гілларі Клінтон у зв'язках із Сатаною і намір знищити Землю. Тим часом у штаті Юта згадали про пророкування, зробленому більш ста років тому, - про крах Республіканської партії, який нібито стане знаком того, що наступають останні часи".

Продавці бункерів вже повідомляють про стрибок попиту на їх продукцію. Так, у техаської компанії Rising S Bunkers в 2016 р. продажі виросли на 150% (у елітному секторі - на 700%). "Люди обзаводяться бункерами, тому що бачать, що настають важкі часи, - заявляє представник іншої компанії, Ultimate Bunker. - Усі, з ким я говорив, думають, що все пропало - не важливо, хто саме переможе на виборах".

Зрозуміло, американські "выживальщики" - явище неоднозначне. На їх страхи наживаються, їх побоювання намагаються використати у політичних цілях. Але вони мудрі в тому, що не покладаються ні на державу, ні на мерію, а створюють і зміцнюють власну, індивідуальну цивільний захист.