Захарченко і "Воля народу Донбасу". Кому вигідна тема "виборів президента" всієї ОРДЛО

В огляді "ДС" — головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу

Презентація "кандидата в президенти" Захарченко

На тлі сьомої річниці російської окупації українського Криму і дискусії на Генасамблеї ООН про актуальний стан справ на захопленій Росією частини Донецької і Луганської областей України топ-пропаганда країни-агресора зробила справжній фінт вухами, заговоривши раптом про якісь перспективи об'єднання двох "народних республік" і навіть представивши "кандидата в президенти" всієї ОРДЛО. 22 лютого в ефірі державного телеканалу RT (в недавньому минулому Russia Today) з'явилося майже двогодинне інтерв'ю з колишнім главою українського МВС часів Януковича, нинішнім громадянином РФ Віталієм Захарченком.

Приводом для розмови стали нібито його спогади про Майдан, але весь сенс засвічення персонажа, що давно загубився на російських просторах, заочно заарештованого в Україні, став зрозумілий вже ближче до кінця, коли мова зайшла про майбутнє Донбасу. "Необхідно надати більше державності ось цьому регіону... Необхідно об'єднати регіони в один регіон", — кілька плутано пояснив Захарченко програму близькою до себе і нікому раніше невідомої організації "Воля народу Донбасу".

Довелося ведучому-пропагандисту Красовському трохи допомогти співрозмовнику, і на пряме його питання, чи готовий той стати "президентом об'єднаного Донбасу", побіжний екс-чиновник сказав, нарешті, головне: "Якщо так питання буде стояти і народ захоче мене там бачити в якості президента — у мене достатньо сил і досвіду. Так, я готовий". А на уточнення, чи готова Росія його сприймати, зміг лише сказати: "Сподіваюся, що так". У свою чергу, Красовський поставив жирну крапку в ефірі: "Віталій Захарченко, колишній міністр внутрішніх справ і, я так сподіваюся, майбутній президент об'єднаного Донбасу, був у нас в студії". При цьому дана презентація в YouTube за кілька днів після прем'єри змогла набрати якихось 35 тис. переглядів. Одним словом, успіх її був досить сумнівним.

Роль акторів другого плану

Втім, вже через пару днів на одному з сепаратистських Telegram-каналів з'явилися результати опитування, де фігурувало таке питання: "Якби об'єднання ДНР і ЛНР відбувалося сьогодні, чию кандидатуру ви підтримали б на посаду голови Спілки народних республік"? Так, нинішні ватажки російських окупаційних адміністрацій в Донецьку і Луганську Пушилін Денис Володимирович і Пасічник зайняли, відповідно, четверте та п'яте місця (Пушилін отримав 12% голосів, а Пасічник — взагалі 9%), зате "срібним призером" виявився з 22% саме Захарченко, відомий в нинішніх ОРДЛО хіба що своєю гучним прізвищем (після ліквідації знаменитого однофамільця в донецькому ресторані "Сепар" пройшло не так вже й багато часу). Ну а лідером опитування, набравши 27%, став бравий чекіст Ходаковський — вічний конкурент як підірваного два з половиною роки тому Захарченко, так і Пушиліна. Що відверто показало, хто цю саму псевдосоціологію і організував.

Однак більш важливим є не цей очевидний факт, а що як раз Ходаковський відзначився таким чином в розкручуванні нового фаворита з числа "донецьких", що втекли в Москву. Він взагалі відзначився як справжній піарник. "Подивіться на проміжний результат цього соцопитування: Захарченко впевнено конкурує з діючими лідерами. Зрозуміло, що соцопитування непрофесійне і довіряти такій формі дослідження в повній мірі не варто, але і проігнорувати не можна. Так що, хлопці, виявляється, що деяка частина народу Донбасу готова бачити на чолі себе представників "діаспори", — розрекламував нову "зірку" ОРДЛО колишній СБУ-шник і ватажок кривавої банди "Схід", якому в окупації забезпечується цілісність і збереження завдяки заступництву Луб'янки.

Власне, і за Захарченко, що знову сплив на поверхню, також маячить тінь генералів ФСБ, що займаються ОРДЛО. Йдеться про генерал-полковника Бесіди і його сусіда по підмосковній дачі в елітному селі Акулінін, також генерал-полковника ФСБ Чемезова, який ще в 2015-му влаштував колишнього покровителя "Беркута" і видного представника "сім'ї" Януковича до себе в держкорпорацію "Ростех". З тих пір Захарченко і крутиться навколо старого путінського приятеля Чемезова, у якого до недавніх пір були в донбаському активі і місцева промислова монополія у вигляді південноосетинської компанії "Внешторгсервіс", і "в. о. прем'єра ДНР", іркутський земляк Пашков, і вже через Луб'янку — "глава ЛНР" Пасічник.

Помста за "Донецьке вугілля" Медведчука

Так навіщо, питається, Чемезову з товаришами весь цей сир-бор зі своїм протеже Захарченко? А справа в тому, що, виводячи на манеж екс-главу українського МВС часів Януковича, Лубянська вежа Кремля поставила перед собою одночасно мінімум дві цілі. По-перше, це поки хоч і досить ілюзорна, але все-таки альтернатива майбутньому окупованих районів Донбасу. Правда, як впихнути "вибори президента" всієї ОРДЛО, не зруйнувавши остаточно існуючі мінський і нормандський формати, те ще питання. Однак пробна куля для широкої дискусії вже кинута.

Хоча реакція Києва на все це була вельми оперативною — 25 лютого Печерський суд за клопотанням Офісу генпрокурора наклав арешт на три квартири і шість гаражів Захарченка в центрі Києва, а також на чотири його житлові будинки та 24 земельних ділянки. На наступний день РНБО ввело проти Захарченка разом з ще дев'ятьма колишніми топ-чиновниками максимальні санкції по 13-ти пунктам. Таким чином, будь-які спроби вивести цього персонажа в якийсь переговорний процес нівельовані спочатку і, швидше за все, безповоротно.

Зате другою метою засвічення в новій ролі побіжного Захарченко є суто внутрішньокремлівські розборки, а саме: банальна помста за відлучення чекістського "Внешторгсервіса" від торгівлі вугіллям з квазіреспублік в інтересах Віктора Медведчука і його "Донецького вугілля", вже підпали під санкції українського Радбезу тижнем раніше. Тобто порятунок Путіним заробітків свого кума за рахунок старого друга Чемезова останньому явно не сподобався, тому така його "отвєтка" ще довго буде ікаться Кремлю і його господареві.