Путін бере змором. Чому не треба чекати відкриття нових КПВВ на Донбасі

В огляді "ДС" — головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу

Заблокувати все

Політичні радники лідерів країн "нормандської четвірки" проводять консультації щодо проведення саміту глав України, Німеччини, Франції та Росії до кінця року, при цьому Київ розраховує провести обмін полоненими до 24 грудня. З такою райдужною заявою виступив на минулому тижні радник української делегації в Тристоронній контактній групі Олексій Арестович. Втім, реакція Кремля на це була абсолютно нульова, а ряд подальших подій показали, що шанси на реальне здійснення таких планів взагалі мізерно малі.

По суті, будь-які, навіть самі незначні переміщення в переговорному процесі по ОРДЛО зараз щоразу впираються у залізобетонну кремлівську стіну. Наприклад, скільки б представники ОБСЄ, а також Берліну з Парижем не просили Москву провести позачергові засідання політичної підгрупи ТКГ і підгрупи з питань безпеки, російська сторона все одно відповідала відмовою. Благо, хоч позапланову онлайн-зустріч гуманітарної підгрупи ТКГ вдалося 19 листопада таки провести, правда, ніякого прогресу не сталося ні в темі обміну, ні навіть в питанні розблокування Росією нових пунктів пропуску в районі Золотого і Щастя.

Як оголосила "омбудсмен ДНР" Морозова, переговори про обмін полоненими будуть заблоковані до тих пір, поки Київ не погодиться на якийсь документ, "в якому буде міститися механізм розблокування переговорів і підтвердження прихильності мінським угодами". І що це за документ, в принципі, давно відомо — цей капітулянтський список, що включає і внесення "особливого статусу Донбасу" в тіло української Конституції, і визнання "народної міліції" (під яку закамуфльовані два армійські корпуси ЗС РФ в ОРДЛО), і проведення амністії військовим злочинцям, Путін навʼязує Україні всі роки російсько-української війни. Словом, він продовжує глобально вирішувати донбаське питання вельми примітивним змором.

Що ж стосується абсолютно рядового, здавалося б, випадку з двома новими КПВВ, то Кремль не бажає йти на поступки навіть по таких дрібницях — легше просто збрехати. "Берліну і Парижу добре відомо, що насправді одночасне відкриття контрольно-пропускних пунктів вʼїзду-виїзду "Золоте" і "Щастя" на лінії зіткнення, яке планувалося на 10 листопада, було зірвано з вини української сторони", — заявила, не мигнувши оком, рупор російського МЗС Захарова, відреагувавши таким чином на заклик Німеччини і Франції, адресований Росії, вплинути на бойовиків в питанні відкриття КПВВ. Причому, набрехавши сім мішків гречаної вовни, вона примудрилася звинуватити в брехні не тільки Київ, а й ті ж Берлін з Парижем. Тим самим Москва заблокувала для себе широту дипломатичного маневру у відносинах з усім колективним Заходом.

Незмінно плачевна COVID-ситуація

Свої пʼять копійок в актуальній проблематиці фактичної самоізоляції ОРДЛО від решти України вирішили також вставити донецькі топ-колаборанти. Така честь випала не ватажкові російської окупаційної адміністрації в Донецьку Пушиліну, а в минулому нардепу від КПУ, а нині "чолі парламенту ДНР" Бідевці.

"Робота пунктів пропуску є прямою загрозою життю і здоровʼю громадян. Ми розуміємо, що видимість "розкритих воріт" між Донбасом і Україною — це пастка. Запрошення на страту в самому прямому сенсі цього слова", — сказав він з драматичними нотками в голосі, спираючись на нібито "український катастрофічний рівень смертності від коронавірусу". І це при тому, що навіть так звана офіційна COVID-статистика в окупованій частині Донеччини, занижена, як відомо, в рази, не йде ні в яке порівняння з аналогічними показниками в контрольованих українським урядом районах Донбасу.

Так, в Україні в цілому коефіцієнт смертності від коронавірусу становить 1,7%, а на підконтрольній території Донецької області і того нижче — 1,3%. У той же час в ОРДО усереднений показник смертей від COVID-19 (підкреслимо, за даними "мінохоронздоровʼя ДНР") вже досяг майже 10%, а в окремі дні взагалі становить від 15% до 20%. Що насправді бʼє всі коронавірусні світові рекорди, але подібна незмінно плачевна епідеміологічна ситуація в ОРДЛО нікого в світі особливо не турбує, крім хіба що безпосередньо тих, хто живе на окупованій частині Донбасу.

Тривожні "вугільні ластівки"

Тим часом вугільна галузь, що на ладан дихає в окупації, дочекалася прильоту ще двох тривожних ластівок: одну, знову ж таки — коронавірусну, а іншу — метанову. У першому випадку мова йде про те, що на минулому тижні "ЛНР-ЗМІ" повідомили про смерть такого собі Володимира Шатохіна — "генерального директора" республіканської паливної компанії "Східвугілля", створеної в травні в рамках "реорганізації вугільної галузі", яка після цього контролює всі шахти, що працюють в ОРЛО.

Чому помер Шатохін, "офіційно" не повідомляється, що досить завбачливо, адже достеменно було відомо про його важкий стан у звʼязку з ускладненою формою двосторонньої пневмонії. Втім, луганським шахтарям від цього не легше, тим більше що даний летальний коронавірусний випадок їм напевно будуть підсовувати як ще одну "форс-мажорну обставину", що нібито не дозволяє погасити перед гірниками величезні борги по зарплатах.

Відносно ж другого, метанового "привіту", то він прилетів безпосередньо в окупований Донецьк на шахту імені Скочинського. Там 17 листопада в конвеєрному штреку 6-ї західної лави сталася пожежа, слідом за чим стався вибух метано-повітряної суміші. На момент НП під землею знаходилися 26 робітників, 22 з них були евакуйовані, а четверо гірників були оголошені зниклими без вести, і спочатку їх взагалі ніхто не шукав.

Лише на четверту добу "МНС ДНР" відрапортувало про виявлення тіл загиблих, і подібна "рятувальна операція" викликала повальне невдоволення в шахтарських колективах не тільки в ОРДО, але і в ОРЛО. А все тому, що незабаром розкрилися додаткові обставини аварії на шахті імені Скочинського, що траплялися і до окупації. Реальною причиною НП стали давно відсутні на цьому вибухонебезпечному підприємстві життєво необхідні геодезичні роботи. Навіть датчики по визначенню в шахті метану там встановили вже після аварії, що сталася. І, мабуть, саме тому і тягнули з рятувальною операцією — просто ніхто не хотів лізти в таку невідомість. З огляду ж на повальну практику подібної економії в окупації на самих основах техніки безпеки у вугільній галузі, метанові вибухи на шахтах в ОРДЛО, схоже, стануть відбуватися все частіше.