Весняний злив. Навіщо Путін підриває "Нормандію" і "Мінськ"

В огляді "ДС" — головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу

Кривава п'ятниця під Шумами

Кінець тижня, що минає, поставив криваву крапку в темі дотримання окупаційними корпусами ВС РФ режиму повного припинення вогню на Донбасі, який був встановлений з 27 липня 2020 року і спочатку мало-мальськи все ж діяв. Втім, існування "перемир'я" на фронті стало викликати лише гірку посмішку ще минулої осені, таке відчуття посилилося взимку і особливо — з настанням весни. Правда, до цих пір за всі останні вісім місяців горезвісного "режиму тиші" більшість смертей українських бійців в зоні Операції об'єднаних сил було справою рук російських снайперів. Тепер же в активну дію наведені ворожі міномети, так що для дійсно масштабної військової ескалації з боку окупантів залишилося хіба що використовувати важку артилерію, "Гради" та інші РСЗВ.

На вечір п'ятниці, 26 березня, штаб ООС зафіксував на лінії зіткнення з ОРДЛО всього два обстріли з початку доби, здійснених збройними формуваннями Росії, — в районі Майорських і Шумів. Але якщо в першому випадку противник відкривав вогонь з автоматичних станкових гранатометів і великокаліберних кулеметів, то в напрямку українських позицій біля населеного пункту Шуми Донецької області ворог долучив до обстрілу з гранатометів, кулеметів і іншої стрілецької зброї свої міномети калібру 82 мм. В результаті чотири воїна ВСУ загинули, в тому числі підполковник з 143-го Центра розмінування Сергій Коваль, і ще двоє бійців отримали поранення.

Як відомо, росіяни всю осінь 2020-го безрезультатно добивалися на переговорах в Тристоронній контактній групі протягнути рішення про "спільну інспекцію" української лінії оборони саме в Шумах, що зараз не можна вважати просто збігом. Як і повне ігнорування Кремлем актуальних вимог офіційного Києва і наших західних партнерів дотримуватися "тією стороною" режиму припинення вогню. Отже, можна цілком очікувати того, що будь-які "термінові консультації" Банкової з керівництвом країн "нормандської четвірки" ні до чого суттєвого не приведуть. А заяву глави української делегації в ТКГ Леоніда Кравчука про те, що "виконання мінських домовленостей про всеосяжну тишу ставиться під загрозу, ми маємо реальний факт порушення всіх домовленостей в мінському форматі", залишиться банальною констатацією факту.

Російський злив переговорів

Москва поставила під серйозну загрозу як все мінські домовленості, так і досягнення на переговорах в нормандському форматі, причому не тільки своїми військовими, а й суто дипломатичними діями. Після того як тижнем раніше на онлайн-зустрічі політичних радників лідерів країн "нормандської четвірки" головний кремлівський куратор ОРДЛО, заступник голови адміністрації Путіна Дмитро Козак поставив публічний ультиматум з вимогою заборонити "вогонь" і надати Росії право головувати на зустрічах нормандського формату, в російську пресу стався слив ключових документів, обговорюваних на закритих переговорах. Тим самим Росія в черговий раз порушила навіть елементарні правила дипломатичної етики, проте суть не в цьому.

24 березня московський "Коммерсант" вийшов з передовицею, що оповідає про так звані "кластери по реалізації мінських угод". Якесь анонімне джерело надало виданню німецько-французький проект з 11 кластерів на трьох сторінках, аналізувати трактування якого російськими лайт-пропагандистами не має жодного сенсу, — весь зміст цієї нібито журналістської статті, звичайно ж, минув багаторазові узгодження в Кремлі.

Відзначимо лише те, що, по-перше, саме існування подібного мирного плану, узгодженого Берліном і Парижем з Києвом, довго не визнавали в Москві. По-друге, з усієї цієї публікації слід, що українська влада не пішла на поводу у російської сторони, яка намагалася своїми поправками до кластерів знову уявити війну на Донбасі як "внутрішньоукраїнський", а не російсько-український конфлікт, а також привернути алгоритм виконання "Мінська" з ніг на голову. Чого Путін домагається сьомий рік. Ну а, по-третє, сам подібний російський слив конфіденційної документації говорить про те, що дані документи тепер і яйця виїденого не варті. Тому Кремль свідомо завів в глухий кут переговори як в нормандському, так і мінському форматах, планує, судячи з усього, перейти до донбаського плану "Б", який явно не обіцяє нічого хорошого.

Торжество пельменної металургії

Тим часом в окупованому Донецьку ватажок російської окупаційної адміністрації в ОРДО Пушилін урочисто пообіцяв запуск роботи Донецького металургійного заводу на повну потужність вже на початку квітня (на ДМЗ плавляться метал з 2019 року). А інший топ-колаборант Ходаковський доповнив Пушиліна подробицями про нового "інвестора ДМЗ", який бажає вкласти у відродження на заводі сталеливарного виробництва 10 млрд руб. і інші особливості "інвестування". Як ми писали в лютому, цим благодійником і металургійним зіц-магнатом виявився Ігор Андрєєв — старий "ахметовець", власник донецької компанії "Геркулес", відомої своїми пельменями та морозивом, а також власник підприємств з випуску молочної продукції "Добриня" та ковбас "Пан фазан".

Крім того, даний донецький бізнесмен-колаборант нині контролює Єнакіївський коксохім, шахту "Щегловська глибока", збагачувальну фабрику "Чумаківська" і Шахтоуправління "Донбас". Разом з ДМЗ ці підприємства повинні скласти єдиний виробничий цикл металургійного виробництва. І, до речі, колишній ватажок банди "Схід" повідав одну цікаву деталь — з недавніх пір бізнес-структури Андрєєва повністю звільнені від сплати податків в "бюджет ДНР" і рахунків за спожиту електроенергію.

"На виправдання Андрєєва можна сказати, що і його попередники хронічно не платили в бюджет і віддали підприємство з накопиченими боргами — Андрєєв просто продовжує усталену традицію. При цьому у нас на території ціна на металобрухт штучно тримається майже вдвічі нижче, ніж в Росії, що теж призводить до збільшення дохідної частини", — розкрив місцеві таємниці "інвестування" чекіст Ходаковський. Правда, не повідомляючи про борги із зарплати робітникам ДМЗ, які залишив попередній "інвестор" — відома південноосетинська корпорація генералів ФСБ "Внешторгсервіс". А така дев'ятимісячна заборгованість із зарплати становить на підприємстві, між іншим, вельми кругленьку суму в 720 млн руб.